70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.

Цивільні права та обов’язки виникають в учасників правовідносин на підставі юридичних фактів — дій або подій. Найпоширенішим юридичним фактом, який породжує цивільні права та обов’язки, змінює чи припиняє їх, є правочин(раніше було слово угода)

правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочину притаманні певні ознаки: 1) правомірність 2) він завжди спрямований на досягнення певного правового результату (перехід права власності від продавця до покупця, передача права користування майном орендарю і т. ін.); 3) вольовість

Неповнолітні віком до 14 років, як відомо, не укладають самостійно угод, які виходять за межі дрібних побутових; неповнолітні у віці від 14 до 18 років укладають такі угоди за згодою законних представників і т. ін.

Взагалі, форма правочинів — це спосіб зовнішнього виявлення волі учасника на їх вчинення, відповідно до якої їх поділяють на усні та письмові.

Письмова форма правочину має бути підписаний його учасниками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це законом, іншими нормативно-правовими актами або установчими документами, та скріплюється печаткою.Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання

Ще один з форм правочинів є письмовимий нотаріальний.

Якщо ж правочин укладено, але дій не вчинено то такий правочин є фіктивним і недійсним.

У деяких випадках учасники цивільного обороту укладають удаваний правочин — він вчиняється тільки з метою приховати інший, який відбувається насправді.

Правочин, який недійсний з моменту укладення -нікчемний правочин), або може бути визнаний недійсним у результаті його оспорення в суді (заперечні правочини).

Правочини класифікують

1)Відповідно до форми укладення, як уже зазначалося, правочини бувають усні, прості письмові та письмові нотаріальні.

2)Залежно від кількості осіб односторонні та двосторонні та багатосторонні

3)Залежно від матеріальне задоволення: оплатні та безоплатні.

4)Правочини є строкові та безстрокові Як правило, такі правочини вступають у дію негайно і припиняються внаслідок повного виконання, наприклад, негайного (договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі або на вимогу однієї із сторін).

5)У деяких випадках правочин вважається укладеним під умовою — умовний правочин.

6)Відповідно до мети каузальні (від causa — мета) — в яких визначена мета їх вчинення; абстрактні — в яких не визначається мета їх вчинення (видача векселя).

7)Залежно від моменту, з якого правочини вважаються дійсними, їх поділяють на консенсуальні — є дійсними з моменту досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах; реальні — є дійсними не відразу після досягнення сторонами згоди, а після вчинення фактичної дії — передачі майна (дарування, позика, схов).

71. Представництво та довіреність: форми та види

Представництво - відносини, за яких угоду укладено представником від імені іншої особи, яку він репрезентує, створює для останньої відповідні права та обовязки. Воно виникає з огляду на відсутність юр здатності або фізичної можливості в особи, яку репезентують, вчиняти юр дії. Буває:

Обовязкове представництво встановлюється законом(для неповних та недієдатних).

Добровільне представництво залежить від бажання конкретної особи, яку репрезентують, і визначає повноваження представника видачею довіреності чи у формі договору. Представник повинен діяти тільки в межах наданих йому повноважень. Різновидом є комерційне представництво(на фірмі) та представництво за довіреністю.

Довіреність – письмовий документ, який одна особа передає іншій для представництва перед третіми особами.

Буває разовою, спеціальною чи генеральною. Укладається тільки у письмовій формі. За строком не може перевищувати 3 років.