5. Опрацювання наукових джерел та вимоги до їх бібліографічного опису

5.1. Загальні рекомендації щодо опрацювання наукових джерел

При опрацюванні наукових джерел бажано робити нотатки, які можуть бути повними і точними (дослівними) або скороченими (коротким, тезисним викладом матеріалів, що вивчаються). Відтак, можна укласти:

- запис основних положень робіт, огляд фактичного матеріалу тощо;

- короткі записи з авторськими коментарями;

- виписки у форматі цитат.

Усі зазначені типи апелювань до текстів інших праць оформлюються у кваліфікаційних роботах у вигляді покликань.

Під час роботи з науковими джерелами слід пам'ятати, що власне дослідження передбачає передусім критичний аналіз зазначених джерел. Власне критичний аналіз наукової літератури розширює можливості коректного окреслення тих аспектів наукової проблеми, що недостатньо досліджені й надає можливість точніше виокремити корпус конкретних евристичних завдань. Автор наукового дослідження повинен володіти навичками наукового висловлення, щоб викласти свій погляд на шляхи вирішення обраної проблеми. При цьому він має показати вміння оперувати відповідною науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найбільш точно характеризують проблему його дослідження. Слід зауважити, що введення нових термінів небажане й потребує глибокого обґрунтування.

У кінці наукової роботи подається список використаних джерел, в якому вказуються всі опрацьовані наукові праці та джерела, на які є посилання в тексті.

5.2. Основні вимоги до бібліографічного опису наукової літератури.

Список використаних джерел – це елемент бібліографічного апарату, який містить описи використаних джерел за бібліографічними параметрами й розміщується в кінці роботи. Згідно з вимогами стандартів ГОСТ та інших, уміщених у документах ВАК України, список використаних джерел слід укладати в алфавітному порядку заголовків, прізвищ авторів або перших осіб у списку авторських груп.

Усі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.

Література, видана іноземними мовами з некириличним алфавітом, наводиться після праць, виданих мовами із кириличним алфавітом, під суцільною нумерацією.

Праці, які слугували джерелами добору матеріалу мовознавчих досліджень (словники, рукописи тощо) подаються в окремому списку під назвою СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ, який укладається з обов’язковим зазначенням умовного скороченя назви праці, відповідно до загальних правил укладання СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Приклади оформлення бібліографічного опису позицій списку використаних джерел для курсових, бакалаврських і дипломних робіт:

Монографії (один, два або три автори):

- Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. – К.: Факт, 1998. – 469с.

- Bartmiński J., Mazurkiewicz –Brzozowska M. LUD. Profile pojęcia i ich konteksty kulturowe// Nazwy wartości. – Lublin, 1993. – S. 213-231.

- Рапорт Й, Сельг P., Соттер И. Tecты в обучении иностранным языкам в школе. –Таллин: Валгус, 1987. –352 с.

Роботи, які мають більше трьох авторів, подають за назвою; у вихідних даних книги наводять прізвища чотирьох авторів (якщо їх чотири) або трьох з припискою "та ін." (якщо їх п'ять і більше):

- Методика обучения иностранным языкам в средней школе /Сост. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов АА. и др. - М.: Высш. шк., 1982. – 373 с.

- Словник іншомовних слів/укл. Л.О.Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

Якщо у праці є вказівка "Під ред.", то необхідно вказати прізвище редактора та його ініціали, наприклад:

- Podręczny słоwnik terminów literackich /Głowiński M., Kostkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A., Sławiński J./ pod red. Sławińskiego J. – Warszawa: Open, 1997. – 350s.

Роботи, які опубліковані в багатотомних виданнях, оформляються таким чином:

- Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: в 2т: пер. з нім./ К.: Юніверс, 2000. – т.1: Герменевтика І : Основи філософської герменевтики. – 464 с.

Наукові збірники:

- Вопросы организации контроля при обучении иностранному языку: Сб.науч.тр. /МГПИИЯ им. М.Тореза. – М., 1988. – Вып. 322. – 150 с.

Статті журналів, наукових збірників або розділів із книги:

- M. Głowiński: Tuwim w kręgu Norwida, //„Pamiętnik Literacki". – 1961. – z. l, S. 81-82

- Лотман.Ю. Структура художественного текста//Об искусстве. – С.-Петербург: Исскуство-СПБ, 2000. – С.14-287.

Дисертації

- Охрименко П.Ю. Психологічна основа структурування картини світу: Дис. ... д-ра психол. наук. – К., 2004. – 314 с.

- Зюбанова Г.В. Просодичні засоби реалізації семантики задоволення у діалогічному мовленні (експериментально-фонетичне дослідження): Дис. ...канд. філол. наук. – К., 2001. – 186 с.

Автореферати дисертацій:

- Полікарпов В.С. Філософський аналіз ролі символів у науковому пізнанні: Автореф. дис.... д-ра філос. наук. – К., 1999. – 32 с.

Роботи іноземними мовами з некириличним алфавітом:

- Podręczny słоwnik terminów literackich /Głowiński M., Kostkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A., Sławiński J./ pod red. Sławińskiego J. – Warszawa: Open, 1997. – 350 s.

- Problemy literatury staropolskiej (praca zbiorowa pod red. J.Pelca). – Wrocław-Warszawa-Kraków- Gdańsk: (або: Wrocław etc.:) Zakład narodowy im. Ossolińskich PAN, 1978. – 330 s.

Інтернетвидання та інші електронні носії:

- S.Brzozowski. Legenda Młodej Polski, cz.XI, Humor i prawo. – http//monika.univ.gda.pl//literat...

Приклади оформлення бібліографічного опису позицій списку використаних джерел для магістерських робіт:

[див. Форма 23 (Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5]