36. Застосування об’єктів Microsoft Equation для розробки дидактичних матеріалів.

Редактор формул MS Equation 2.0 (Word 7.0). Опис Редактора формул.

Прикладная програма Редактор формул (Microsoft Equation 2.0), входила до складу WinWord 7.0, дозволяє вставляти до тексту документа математичні формули і символи. Уставлена до тексту формула є об'єкт. Редактор формул корисний під час оформлення наукових звітів, статей тощо.

В процесі створення об'єктів із допомогою Редактора формул можна використовувати інтеграли, матриці, символи теорії множин, дробу, корені і т.д., їхній вигляд на екрані і папері однаковий. При форматуванні можна змінювати гарнітуру, кегль і накресленні символів формул.

Редактор формул то, можливо запущено або як самостійна програма, або безпосередньо з WinWord 7.0.

Запуск Редактора формул з WinWord 7.0

Для запуску Редактора формул з WinWord 7.0 необхідно встановити курсор входження у місці документа, де мусить бути вставлена формула. Потім викликати команду Object… (Об'єкт) з меню Insert, розділ Create New (Створити новий) відкритого діалогового вікна, у списку Object Type (Тип об'єкта) виконати щиголь на елементі Microsoft Equation 2.0 й тицьнути на кнопку OK.

37. Використання об’єктів WordArt та SmartArt при створенні навчально-методичних матеріалів.

Додавання анімації

Виберіть графічний об’єкт SmartArt, до якого слід додати анімацію.

На вкладціАнімація у групі Анімація виберіть зі списку Анімація потрібний ефект анімації.

Під час додавання анімації до графічного об’єкта SmartArt можна, залежно від використовуваного макета, вибрати серед таких параметрів.

АНІМАЦІЯ	ОПИС
Як один об’єкт	Анімація застосовується до графічного об’єкта SmartArt як до одного рисунка або об’єкта.
Усі разом	Усі фігури у графічному об’єкті SmartArt анімуються одночасно. Різниця між цим параметром анімації та параметром Як один об’єкт найбільш помітна під час анімації з обертанням або збільшенням. Під час анімації Усі разом усі фігури обертаються або збільшуються окремо, а під час анімаціїЯк один об’єкт, обертається або збільшується весь графічний об’єкт SmartArt.
Послідовно	Усі фігури анімуються окремо, одна за одною.
Послідовно по гілках	Усі фігури однієї гілки анімуються одночасно. Цей ефект анімації підходить для гілок в організаційній діаграмі або ієрархічному макеті і схожий на ефект Послідовно.
Відразу по рівнях	Усі фігури одного рівня анімуються одночасно. Наприклад, за наявності макета із трьома фігурами, які містять текст рівня 1, і трьома фігурами, які містять текст рівня 2, спочатку одночасно анімуватимуться три фігури з текстом рівня 1, а потім анімуватимуться всі три фігури, які містять текст рівня 2.
Послідовно по рівнях	Фігури у графічному об’єкті SmartArt спочатку анімуються за рівнем, а потім окремо в межах цього рівня. Наприклад, за наявності макета з чотирма фігурами, які містять текст рівня 1, і трьома фігурами, які містять текст рівня 2, спочатку анімуватиметься кожна з чотирьох фігур, які містять текст рівня 1, а потім анімуватиметься окремо кожна із трьох фігур, які містять текст рівня 2.

У текстовий документ можна вставити фігурний текст, створений за допомогою засобів Microsoft WordArt. Фігурний текст використовують у рекламних листівках, на плакатах, афішах, у газетах і журналах.

Редактор спецефектів WordArt працює у двох режимах:

 створення ефекту власноруч засобами меню і панелі інструментів;

 використання колекції ефектів (рис. 7).

Рис. 7. Колекція ефектів WordArt

Власноруч за допомогою меню або кнопок панелі інструментів можна змінити:

 шрифт, його розмір, вигляд написання;

 тип ліній;

 спосіб тінювання, кольори літер та узори;

 тип тіні;

 повертання;

 форму накреслення тексту: дуга, хвиля, по колу тощо.

Щоб використати колекцію WordArt, потрібно виконати команди Вставить → Рисунок → Объект WordArt. Решта дій будуть очевидними.

Засіб WordArt дозволяє задавати різні варіанти оформлення тексту: похилий, повернутий і розтягнутий текст, текст з тінню і текст, вписаний у певні фігури тощо. Для створення тексту WordArt виконайте такі дії:

 Клацніть мишею по сторінці, де має розташовуватися текст WordArt, і оберіть команду меню Вставка → Рисунок → Объект WordArt.

 У діалоговому вікні Коллекция WordArt клацанням миші позначте потрібний варіант оформлення тексту і натисніть на кнопку ОК.

 У діалоговому вікні Изменение текста WordArt у полі Текст надписи введіть текст, який ви хочете художньо оформити.

 У полях Шрифт і Размер задайте гарнітуру і кегль шрифту. За необхідності можна уточнити написання шрифту (напівжирний або курсив). Але майте на увазі, що нахил шрифту для деяких шаблонів ви зможете відрегулювати і після створення об'єкта WordArt, користуючись жовтим маркером.

 Клацніть по кнопці ОК, після чого в документ буде вставлено заданий вами фрагмент тексту.

38.Табличний процесор MS Excel. Загальні відомості. Структура робочої книги. Робота з книгами: завантаження, збереження, пошук.  Застосування в професійній діяльності педагогічних працівників.

Електронні таблиці на відміну від текстових процесорів призначені для обробки інформації нетекстового характеру. Ця інформація має більш специфічний вигляд; здебільшого це певним чином організована числова інформація. Основною особливістю електронних таблиць є використання формул і можливість автоматичного перерахунку таблиць у разі зміни даних у таблиці, якщо ці дані використовуються у формулах. У зв’язку з цим електронні таблиці часто називають електронними процесорами.

Microsoft Excel — засіб для роботи з електронними таблицями, що набагато перевищує за своїми можливостями існуючі редактори таблиць. Перша версія даного продукту була розроблена фірмою Microsoft у 1985 році. Microsoft Excel — це простий і зручний засіб, що дає можливість проаналізувати дані і за необхідності поінформувати про результат зацікавлену аудиторію, використовуючи Internet. Microsoft Excel є на сьогоднішній день найпопулярнішим табличним редактором у світі.

Спеціальні можливості. У Microsoft Excel включені деякі можливості, що дають змогу спростити роботу і виконати необхідні обчислення.

Перша – автозаповнення таблиці. Режим Автозаполнение, що дає змогу створювати послідовності з числових чи текстових значень, практично не вводячи дані вручну, також розширений.

У редакторі Microsoft Excel можливо створювати свої власні режими автозаповнення. Наприклад, якщо потрібно створити аркуші із заголовками типу Січень, Лютий, Березень і т. д., — до наших послуг режим Автозаполнение. Більше того, команда Сортировка обробляє тепер і користувацькі (тобто створені) списки Автозаполнения, тож ми завжди зуміємо відсортувати свої дані.

Друга спеціальна можливість — команда Автосуммирование, дає змогу складати числові значення одним натисканням миші, зробити це одночасно і з рядками, і зі стовпцями. За цією командою можна підбивати загальні підсумки навіть у таблицях із проміжними підсумками.

Також існує така можливість, як Подбор параметров (одержати необхідний результат, змінюючи вихідні дані) і Поиск решения (знаходження коренів рівнянь).

Ще однією цікавою особливістю редактора Excel є можливість роботи з географічними мапами Карта...

Табличний процесор Excel, запуск програми, вікно процесора.

Табличний процесор Excel входить до групи програм Microsoft Office.

Запуск здійснюється через головне меню: Пуск→Программы→Microsoft Excel, або з Робочого стола, якщо на ньому є цей ярлик.

Структура робочої книги

Документ Excel має розширення "*.xls" і називається робоча книга. Робоча книга складається з листів. За умовчанням їх створюється три. Перемикатися між листами можна, використовуючи закладки (ярлички) в нижній частині вікна "Аркуш 1" і так далі

Кожен аркуш є таблицею. Таблиця складається із стовпців і рядків. Стовпців в аркуші 256 (2 в 8 мір), а рядків 65536 (2 в 16 мір). Кількість вічок пропоную порахувати самим. Стовпці позначаються буквами латинського алфавіту (у звичайному режимі) від "A" до "Z", потім йде "AA-AZ", "BB-BZ" і тому подібне до "IV" (256). Рядки позначаються звичайними арабськими числами.

На пересіченні стовпця і рядка знаходиться вічко. Кожне вічко має свою унікальну (в межах даного аркуша) адресу, яка складається з букви стовпця (у звичайному режимі) і номера рядка (наприклад "A1"). Пригадаєте морський бій, шахи або як ви знаходите ваше місце в кінотеатрі. Адреса вічка (заслання на вічко) використовується в розрахунках (і не лише) для того, щоб "дістати" дані з цього вічка, і використовувати у формулі.Лише одна з вічок аркуша у нинішній момент часу є активною. Довкола активного вічка видно жирна чорна рамка з квадратиком в нижньому правому кутку (маркером автозаповнення). Навіть якщо виділений діапазон вічок, все одно одне з виділених вічок матиме білий колір. Це не означає, що вона не виділена, це означає, що у виділеному діапазоні вона активна -- саме у неї буде вводиться текст, що набирає з клавіатури.

39.Формування та редагування робочого аркуша. Робота з аркушами в MS Excel. Типи даних, які можуть бути введеними в клітинки робочої книги MS Excel. Регулювання розміру клітинок в MS Excel.

Загальні правила формування бази даних:

• у базі даних, як правило, розміщуються тільки поля початкових даних. Поля, що обчислюються, шапку документа і підсумкові рядки до бази не включають, їх формують на етапі створення документа-звіту;

• заголовний рядок має відрізнятися від рядків-записів кольором, шрифтом або обрамленням. У разі моно­хромного друку його краще взяти в рамку;

• після заголовного рядка мають іти рядки записів; розділяти їх навіть порожніми рядками не рекомен­дується;

• в однойменних полях записів розміщують дані тіль­ки одного типу: числа, тексти або дати. Не треба розпочинати поля з пропусків;

• текстові дані краще розпочинати з великих літер, розширюючи таким чином можливості пошуку та сортування даних;

• фон сусідніх записів доцільно чергувати: при цьому поліпшується сприйняття даних користувачем;

• на одному аркуші бажано розміщувати тільки од­ну базу даних. Інші дані краще розташувати на ін­ших аркушах. Поєднання різнорідних баз даних мо­жливе, якщо відокремити їх порожніми рядками і стовпцями.

Як вже було зазначено, файли, створені в Excel, іменуються робочими книгами. Книга може включати довільну кількість аркушів, але за замовчуванням вона складається з трьох робочих аркушів.

Вікно робочої книги є основним елементом вікна Excel. Саме тут відображується інформація, з якою працює користувач. Керу­вання вікнами робочих книг здійснюється так само, як і вікнами інших додатків Windows.

Одночасно на екрані можна відобразити будь-яку кількість ро­бочих книг. При відкритті декількох робочих книг для кожної з них на па­нелі завдань Windows XP з'являється відповідна кнопка. Якщо на панелі завдань не вистачає місця, усі кнопки, що позначають ро­бочі книги Excel, групуються в одну кнопку, на якій висвітлюєть­ся ім'я програми і кількість об'єднаних книг. У певний момент часу активним може бути лише одне з від­критих вікон. Рядок заголовка такого вікна буде виділено більш яскравим кольором. Переходити від однієї відкритої робочої кни­ги до іншої можна одним із наведених нижче способів.

- Клацнути на тій кнопці в панелі задач, що відповідає ро­бочій книзі.

- Клацнути мишею в будь-якому місці вікна, якщо його час­тину видно на екрані.

- Скористатися комбінацією клавіш <Ctrl+F6> або <Ctrl+Tab>.

- Вибрати назву потрібного вікна зі списку меню Вікно.

Для того щоб закрити вікно робочої книги, клацніть мишею на кнопці закриття, розташованій праворуч у рядку заголовка.

Робота з аркушами книг

Введення даних

У комірки робочого листа можуть бути введені дані трьох типів: числа, формули і текст. Числа (до них ми відноситимемо також значення дати і часу) є величини, що використовуються в обчисленнях, скажемо для визначення кількості днів, на яку прострочено повернення відеокасети або для розрахунку нарахованих відсотків на депозит за певний період часу. Формулами називаються інструкції, що вводяться в комірки, відповідно до яких проводяться обчислення. Текст - це інформація, що не є ні числом, ні формулою. Текст обробляється як послідовність символів, навіть якщо він є набором цифр.

Дані можуть вводитися тільки в активну комірку - або безпосередньо, або з використанням рядка формул, який розташований під панеллю інструментів у верхній частині екрану, Виберіть потрібну комірку, а потім починайте введення даних. У коміруі з'явиться курсор, а символи, що вводяться, відобразяться як в комірці, так і в рядку формул; при цьому стануть доступними кнопки управління рядка формул.

Якщо при введенні даних відбулася помилка, клацніть в рядку формул на кнопці Відміна із зображенням хрестика червоного кольору. Відміняється введення і за допомогою натиснення клавіші [Esc] на клавіатурі. Натисніть кнопку Введення (на ній зображена галочка зеленого кольору), щоб закінчити введення даних, — кнопки рядка формул зникнуть. Для завершення введення і переходу до іншої комірки скористайтеся клавішею [Enter].

За умовчанням програма Excel підтримує функцію автозавершення для введення даних в комірку. Якщо декілька початкових символів, введених в активну комірку, співпадають з символами, що знаходяться в будь-якій з комірок цього стовпця, то інша частина символів буде введена автоматично. У Excel проводиться автоматичне введення тільки тих записів, які містять текст або текст у поєднанні з числами. Записи, що повністю складаються з чисел, дат або часу, необхідно вводити вручну.

У разі, коли введені числові значення не поміщаються в комірку із-за недостатньої ширини стовпця, замість них на екрані відображається декілька символів дієза (#). Проте, вміст такої комірки ви можете побачити в спливаючому вікні, встановивши на ній покажчик миші.

Редагування даних

Існує два способи зміни вмісту комірки. При введенні у вибрану комірку нового значення стара інформація замінюється тою, що вводиться. Це найпростіший спосіб замінити помилково введене числове значення (наприклад, 15 замість 17) або виправити рядок, що містить невелику кількість символів, або короткий текст. Якщо ж комірка містить громіздку формулу або довгий рядок символів, які необхідно лише трохи скоректувати, найкраще використовувати рядок формул. Для цього спочатку клацніть на комірку і встановіть курсор введення в рядок формул, а потім скористайтеся мишею або клавіатурою і внесіть правку. Перейти в режим редагування активної комірки дозволяє і функціональна клавіша [F2]. Ви можете також виконати подвійне клацання на комірці і внести зміни прямо в ній. Прийоми редагування вмісту комірки такі ж, як і в будь-якому текстовому редакторові: для виділення символів в комірці використовуються клавіші управління курсором, а для їх видалення - клавіші [Delete] і [Backspace]. Після закінчення редагування досить натиснути клавішу [Enter] або клацнути на кнопці Введення в рядку формул.

Для видалення вмісту виділіть потрібну комірку, а потім натисніть клавішу [Delete] або клацніть на комірці правою кнопкою миші і в контекстному меню, що відкрилося, виберіть пункт Очистити вміст. Не слід викликати команду Видалити, оскільки при цьому комірки віддаляються з листа, а сусідні комірки зрушуються і займають їх місце.

Типи даних.

Таблиці можуть містити різну інформацію. Деякі клітинки таблиці містять текст, деякі - числові дані. З точки зору програми Excel клітинка може містити три типи даних.

Текстові дані являють собою рядок тексту довільної довжини. Excel відтворює ці дані точно в такому вигляді, в якому вони були введені. Клітинка, яка містить текстові дані, не може використовуватись в обчисленнях. Якщо Excel не може розпізнати дані в клітинці як число чи як формулу, то вважає їх за текстові дані.

Числові дані — це окреме число, введене в клітинку. Крім того, як числа Excel розглядає дані, які позначають дати, час чи грошові суми. Клітинки, які містять числові дані, можуть використовуватись в обчисленнях.

Якщо клітинка містить формулу, то її значення може залежати від значення інших клітинок. Вміст клітинки розглядається як формула, якщо починається зі знака рівності (=). Усі формули дають числовий результат. Формули в клітинках таблиці не відображаються. Замість формул у клітинках виводиться результат, отриманий при обчисленні. Щоб побачити формулу, яка знаходиться у клітинці, треба виділити цю клітинку і подивитись в рядок формул. Зміни у формули вносяться редагуванням у рядку формул.

Кожна комірка аркуша може або бути порожньою, або містити деякі дані. У комірки аркуша можна вводити дані різних типів: числові значення, текстові рядки, дату і час, формули. За допомогою команд Excel можна змінювати спосіб розміщення та представлення даних у комірках, форматувати їх (вибирати шрифт, колір, розмір і спосіб накреслення), задавати вид (формат) виведення дати й часу, регулювати розмір комірки, захищати дані від несанкціонованого доступу, щоб запобігти випадковій чи навмисній їх зміні.

40. Типи посилань на клітинки та діапазони клітинок у MS Excel. Автозаповнення клітинок в MS Excel. Створення власного списку автозаповнення для зручного ведення документації класного керівника.