На рис. 1 цифрою 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита під номером 2.

1. Овалоцит

2. Стоматоцит

3. Акантоцит

4. Сфероцит

5. *Дрепаноцит

На рис. 1 цифрою 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита під номером 3.

1. Овалоцит

2. Дрепаноцит

3. Шистоцит

4. Сфероцит

5. *Стоматоцит

На рис. 1 цифрою 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита під номером 4.

1. Стоматоцит

2. Дрепаноцит

3. Шистоцит

4. Сфероцит

5. *Овалоцит

На рис. 1 цифрою 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита під номером 5.

1. Ротоподібний

2. Серповидний

3. Сферичний

4. Фрагментований

5. *Мішенеподібний

На рис. 1 цифрою 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита під номером 6.

1. Стоматоцит

2. Дрепаноцит

3. Овалоцит

4. Сфероцит

5. *Акантоцит

На рис. 2 представлено мазок крові хворого з залізодефіцитною анемією. Цифрою 1 позначено нормальні еритроцити. Назвіть клітину під номером 2.

1. Макроцит

2. Пойкілоцит

3. Анулоцит

4. Стоматоцит

5. *Мікроцит

На рис. 2 представлено мазок крові хворого з залізодефіцитною анемією. Цифрою 1 позначено нормальні еритроцити. Назвіть клітину під номером 3.

1. Пойкілоцит

2. Анулоцит

3. Мікроцит

4. Макроцит

5. *Гіпохромний еритроцит

На рис. 2 представлено мазок крові хворого з залізодефіцитною анемією. Цифрою 1 позначено нормальні еритроцити. Назвіть клітину під номером 4.

1. Мікроцит

2. Макроцит

3. Пойкілоцит

4. Стоматоцит

5. *Анулоцит

На рис. 2 представлено мазок крові хворого з залізодефіцитною анемією. Цифрою 1 позначено нормальні еритроцити. Назвіть клітину під номером 5.

1. Мікроцит

2. Макроцит

3. Анулоцит

4. Гіпохромний еритроцит

5. *Пойкілоцит

На рис. 2 представлено мазок крові хворого з залізодефіцитною анемією. Цифрою 1 позначено нормальні еритроцити. Назвіть клітину під номером 6.

1. Мікроцит

2. Макроцит

3. Анулоцит

4. Гіпохромний еритроцит

5. *Пойкілоцит

На рис. 3 представлено мазок крові хворого з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 1.

1. Мегалобласт

2. Гіпохромний еритроцит

3. Сфероцит

4. Анулоцит

5. *Мегалоцит

На рис. 3 представлено мазок крові хворого з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 2.

1. Мегалоцит

2. Нормоцит

3. Сфероцит

4. Анулоцит

5. *Мегалобласт

На рис. 3 представлено мазок крові хворого з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 3.

1. Мегалоцит з кільцем Кебота

2. Мегалоцит з базофільною пунктацією

3. Гіпохромний еритроцит

4. Ретикулоцит

5. *Мегалоцит з тільцями Жоллі

На рис. 3 представлено мазок крові хворого з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 4.

1. Мегалоцит з тільцями Жоллі

2. Мегалоцит з базофільною пунктацією

3. Гіпохромний еритроцит

4. Ретикулоцит

5. *Мегалоцит з кільцем Кебота

На рис. 3 представлено мазок крові хворого з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 5.

1. Мегалоцит з тільцями Жоллі

2. Мегалоцит з кільцем Кебота

3. Гіпохромний еритроцит

4. Ретикулоцит

5. *Мегалоцит з базофільною пунктацією

На рис. 3 під номером 6 зображений нейтрофіл, характерний для В12-дефіцитної анемії. Як називається таке зрушення лейкоцитарної формули?

1. Регенеративне зрушення вліво

2. Гіперрегенеративне зрушення вліво

3. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

4. Дегенеративне зрушення вліво

5. *Ядерне зрушення вправо

На рис. 4 представлено мазок крові хворого на гемолітичну анемію з характерною формою еритроцитів. Як називається така анемія?

1. Глюкозо-6-фосфат-дегідрогеназодефіцитна

2. Токсикогемолітична

3. Імуногемолітична

4. Набута мембранопатія

5. *Серповидноклітинна

На рис. 4 представлено мазок крові хворого на гемолітичну анемію з характерною формою еритроцитів. Як називаються такі еритроцити?

1. Мішенеподібні

2. Ротоподібні

3. Овалоподібні

4. Фрагментовані

5. *Серповидні

На рис. 4 представлено мазок крові хворого на гемолітичну анемію з характерною формою еритроцитів. Який тип гемоглобіну викликає таку зміну їх форми?

1. Hb F

2. Hb A1

3. Hb A2

4. Hb C

5. *Hb S

Для якої анемії характерний мазок крові А на рис. 5?

1. Серповидноклітинна анемія

2. В12-дефіцитна анемія

3. Залізодефіцитна анемія

4. Токсикогемолітична анемія

5. *Таласемія

Для якої анемії характерні мазки крові B, C, D на рис. 5?

1. Залізодефіцитна анемія

2. Токсикогемолітична анемія

3. Гіпопластична анемія

4. Серповидноклітинна анемія

5. *В12-дефіцитна анемія

Як називаються клітини, які позначені цифрою 2 на рис. 5-B?

1. Еритробласти

2. Мегалоцити

3. Нормоцити

4. Ретикулоцити

5. *Мегалобласти

Як називається клітина, яка позначена цифрою 3 на рис. 5-D?

1. Нормоцит

2. Мікроцит

3. Мегалобласт

4. Еритробласт

5. *Мегалоцит

На рис. 6 представлено мазок крові хворого з гострим недиференційованим лейкозом. Назвіть клітину під номером 1.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Сегментоядерний нейтрофіл

5. *Недиференційована клітина крові

На рис. 6 представлено мазок крові хворого з гострим недиференційованим лейкозом. Назвіть клітину під номером 2.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Недиференційована клітина крові

5. *Паличкоядерний нейтрофіл

На рис. 6 представлено мазок крові хворого з гострим недиференційованим лейкозом. Яким номером позначено недиференційовану клітину?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

На рис. 7 представлено мазок крові хворого з гострим мієлобластним лейкозом. Назвіть клітину під номером 1.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Сегментоядерний нейтрофіл

5. *Мієлобласт

На рис. 7 представлено мазок крові хворого з гострим мієлобластним лейкозом. Назвіть клітину під номером 2.

1. Мієлобласт

2. Промієлоцит

3. Мієлоцит

4. Метамієлоцит

5. *Паличкоядерний нейтрофіл

На рис. 7 представлено мазок крові хворого з гострим мієлобластним лейкозом. Яким номером позначено сегментоядерний нейтрофіл?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 1.

1. Паличкоядерний нейтрофіл

2. Метамієлоцит

3. Мієлоцит

4. Промієлоцит

5. *Сегментоядерний нейтрофіл

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 2.

1. Сегментоядерний нейтрофіл

2. Метамієлоцит

3. Мієлоцит

4. Промієлоцит

5. *Паличкоядерний нейтрофіл

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 3.

1. Мієлоцит

2. Промієлоцит

3. Паличкоядерний нейтрофіл

4. Сегментоядерний нейтрофіл

5. *Метамієлоцит

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 6.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Паличкоядерний нейтрофіл

5. *Мієлобласт

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Яким номером позначено мієлоцит?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 5

5. *4

На рис. 8 представлено мазок крові хворого з хронічним мієлоцитарним лейкозом. Яким номером позначено промієлоцит?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 4

5. *5

На рис. 9 представлено мазок крові хворого з хронічним лімфоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 1.

1. Пролімфоцит

2. Лімфобласт

3. Тільце Гумпрехта

4. Паличкоядерний нейтрофіл

5. *Лімфоцит

На рис. 9 представлено мазок крові хворого з хронічним лімфоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 2.

1. Лімфоцит

2. Лімфобласт

3. Тільце Гумпрехта

4. Паличкоядерний нейтрофіл

5. *Пролімфоцит

На рис. 9 представлено мазок крові хворого з хронічним лімфоцитарним лейкозом. Назвіть клітину під номером 3.

1. Пролімфоцит

2. Лімфоцит

3. Тільце Гумпрехта

4. Паличкоядерний нейтрофіл

5. *Лімфобласт

На рис. 9 представлено мазок крові хворого з хронічним лімфоцитарним лейкозом. Яким номером позначено лімфоцит?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

На рис. 9 представлено мазок крові хворого з хронічним лімфоцитарним лейкозом. Яким номером позначено тільце Гумпрехта?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 5

5. *4

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 10 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення автоматизму

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Комбіноване порушення автоматизму та збудливості

5. *Порушення провідності

ЕКГ пацієнта на мал. 10 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Міграції суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкової тахікардії

4. Нормального ритму серця

5. *Шлуночкової блокади

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 10?

1. Несинусовий, правильний

2. Шлуночковий, правильний

3. Атріовентрикулярний, неправильний

4. Передсердний. правильний

5. *Синусовий, правильний

Назвіть зміни на ЕКГ пацієнта, представленій на мал. 10, що свідчать про аритмію (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження PQ

2. Збільшення вольтажу T

3. Збільшення вольтажу R

4. Подовження ST

5. *Розширення комплексу QRS

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 10. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Синдром передчасного збудження шлуночків

2. Шлуночкова екстрасистолія

3. Синусова блокада

4. Миготлива аритмія

5. *Блокада лівої ніжки Гіса

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 10 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових шляхів проведення імпульсів

2. Зменшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Гіперполяризація пейсмекерів атріо-вентрикулярного вузла

5. *Блокування проведення імпульсів провідними шляхами

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 11 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення автоматизму

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Комбіноване порушення автоматизму, збудливості, провідності

5. *Порушення провідності

ЕКГ пацієнта на мал. 11 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек) свідчить про

1. Синусову тахікардію

2. Міграцію суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкову тахікардію

4. Атріовентрикулярну блокаду

5. *Передчасне збудження шлуночків

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 11?

1. Несинусовий

2. Шлуночковий

3. Атріовентрикулярний

4. Передсердний

5. *Синусовий

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 11 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек), є головними для встановлення виду аритмії?

1. Розширення комплексу QRS

2. Збільшення вольтажу T

3. Збільшення вольтажу R

4. Депресія ST

5. *Вкорочення PQ

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 11. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Міграція суправентрикулярного водія ритму

2. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса

3. Синусова тахікардія

4. Феномен Венкебаха

5. *Синдром Вольфа-Паркінсона -Уайта

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 11 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Блокування проведення імпульсів провідними шляхами

2. Зменшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Гіперполяризація пейсмекерів атріо-вентрикулярного вузла

5. *Висока швидкість проведення імпульсів додатковими шляхами

Яка анатомічна аномалія лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 11 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність пучків Гіса

2. Наявність пучків Махейма

3. Наявність пучків Джеймса

4. Наявність пучків Пуркіньє

5. *Наявність пучків Кента

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 12 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення автоматизму

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Комбіноване порушення автоматизму та збудливості

5. *Порушення провідності

ЕКГ пацієнта на мал. 12 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Міграції суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкової пароксизмальної тахікардії

4. Передчасного збудження шлуночків

5. *Повної атріо-вентрикулярної блокади

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 12?

1. Несинусовий

2. Шлуночковий

3. Атріовентрикулярний

4. Синусовий

5. *Закономірність розміщення Р відсутня

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 12, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження PQ

2. Збільшення вольтажу T

3. Збільшення вольтажу R

4. Зміщення ST

5. *Порушення розміщення Р

Що з наведеного відповідає змінам на ЕКГ, представленій на мал. 12. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Синдром передчасного збудження шлуночків

2. Шлуночкова тахікардія

3. Міграція суправентрикулярного водія ритму

4. Блокада лівої ніжки Гіса

5. *Повна атріо-вентрикулярна блокада

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 12 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Блокування проведення імпульсів по провідній системі передсердь

2. Блокування утворення імпульсів у синусовому вузлі

3. Блокування проведення імпульсів по пучку Джеймса

4. Блокування проведення імпульсів по волокнах Пуркіньє

5. *Блокування проведення імпульсів через АВ-з’єднання

Який синдром ускладнює перебіг аритмії, представленої на мал. 12 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Вольфа-Паркінсона-Уайта

2. Віскота-Олдріча

3. Чедяка-Хігасі

4. Дреслера

5. *Морганьї-Адамса-Стокса

Які порушення властивостей серця відображає ЕКГ на мал. 13 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення автоматизму

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Порушення провідності

5. *Порушення автоматизму та провідності

ЕКГ пацієнта на мал. 13 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Тріпотіння шлуночків

3. Повної атріо-вентрикулярної блокади

4. Передчасного збудження шлуночків

5. *Шлуночкової тахікардії

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта на мал. 13?

1. Синусовий, неправильний

2. Передсердний, неправильний

3. Фасцикулярний, регулярний

4. Шлуночковий, неправильний

5. *Несинусовий, правильний

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 13, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Деформація Р, вкорочення PQ

2. Збільшення вольтажу R та S

3. Подовження RR та збільшення вольтажу R

4. Зміщення ST, деформація QRS

5. *Вкорочення RR, деформація QRS

Що з наведеного відповідає змінам на ЕКГ, представленій на мал. 13. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Тріпотіння шлуночків

2. Повна атріо-вентрикулярна блокада

3. Міграція суправентрикулярного водія ритму

4. Миготлива аритмія

5. *Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 13 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових провідних шляхів

2. Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Блокада сино-атріального вузла

5. *Наявність ектопічного вогнища збудження

Які зміни життєдіяльності організму є суттєвими при розвитку аритмії представленої на мал. 13 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Збільшення артеріального тиску

2. Зменшення діурезу

3. Задишка

4. Гіперфункція міокарда

5. *Зменшення хвилинного об’єму крові

Які порушення властивостей серця відображає ЕКГ на мал. 14 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення автоматизму

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Порушення провідності

5. *Порушення автоматизму та провідності

ЕКГ пацієнта на мал. 14 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Шлуночкової тахікардії

3. Повної атріо-вентрикулярної блокади

4. Миготливої аритмії

5. *Фібриляції шлуночків

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта на мал. 14?

1. Синусовий, неправильний

2. Шлуночковий, регулярний

3. Фасцикулярний, регулярний

4. Передсердний, неправильний

5. *Несинусовий, неправильний

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 14, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Деформація Р, вкорочення PQ

2. Зміна вольтажу R та S

3. Подовження RR, відсутність Р

4. Зміщення ST, деформація QRS

5. *Відсутність синусового ритму, деформація QRS

Що з наведеного відповідає змінам на ЕКГ, представленій на мал. 14. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Тріпотіння шлуночків

2. Фібриляція передсердь

3. Шлуночкова тахікардія

4. Миготлива аритмія

5. *Фібриляція шлуночків

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 14 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових провідних шляхів

2. Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Блокада сино-атріального вузла

5. *Повторного входження імпульсів

Які зміни життєдіяльності організму є суттєвими при розвитку аритмії представленої на мал. 14 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Збільшення артеріального тиску

2. Зменшення діурезу

3. Задишка

4. Гіпертрофія міокарда

5. *Зменшення хвилинного об’єму крові

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 15 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення провідності

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Комбіноване порушення автоматизму та збудливості

5. *Порушення автоматизму

ЕКГ пацієнта на мал. 15 свідчить про розвиток

1. Шлуночкової блокади

2. Міграції суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкової тахікардії

4. Нормального ритму серця

5. *Синусової тахікардії

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 15?

1. Несинусовий, правильний

2. Шлуночковий, правильний

3. Атріовентрикулярний, неправильний

4. Передсердний, нерегулярний

5. *Синусовий, правильний

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 15, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження PQ

2. Збільшення вольтажу S

3. Збільшення вольтажу R

4. Подовження ST

5. *Вкорочення RR

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 15. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Синдром передчасного збудження шлуночків

2. Шлуночкова блокада

3. Синусова блокада

4. Миготлива аритмія

5. *Синусова тахікардія

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 15 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових провідних шляхів через шлуночки

2. Повторне входження імпульсів у міокарді передсердь

3. Збільшення порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Активація атріо-вентрикулярного вузла

5. *Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

Що з наведеного може викликати зміни діяльності серця, представлені на ЕКГ (мал. 15, швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Зменшення активності щитовидної залози

2. Передозування бета-адреноблокаторів

3. Переохолодження

4. Сон

5. *Підвищення температури тіла

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 16 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення провідності

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Порушення автоматизму

5. *Порушення автоматизму та збудливості

ЕКГ пацієнта на мал. 16 свідчить про розвиток

1. Шлуночкової блокади

2. Синусової блокади

3. Миготливої аритмії

4. Передсердної екстрасистоли

5. *Шлуночкової екстрасистоли

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 16?

1. Несинусовий

2. Шлуночковий

3. Атріовентрикулярний

4. Передсердний

5. *Синусовий

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 16, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження PQ

2. Збільшення вольтажу S

3. Збільшення вольтажу R

4. Депресія ST

5. *Деформація QRS

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 16. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Передчасне збудження шлуночків

2. Шлуночкова блокада

3. Синусова блокада

4. Атріо-ветрикулярна блокада

5. *Шлуночкова екстрасистолія

Що з наведеного свідчить про наявність додаткового вогнища збудження в міокарді шлуночків пацієнта за даними ЕКГ, представленої на мал. 16?

1. Зменшення відстані RR

2. Депресія ST

3. Вкорочення PQ

4. Подовження PQ

5. *Деформація QRS

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 16 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових провідних шляхів

2. Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Блокада сино-атріального вузла

5. *Наявність ектопічного вогнища збудження

Про порушення яких властивостей міокарда свідчать зміни на ЕКГ, представленій на мал. 17 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Провідності

2. Збудливості

3. Засвоєння ритму

4. Всіх властивостей

5. *Автоматизму

Що з перехованого відповідає змінам на ЕКГ пацієнта, які виникли після перенесеного інфаркту міокарда (мал. 17, швидкість руху стрічки 25 мм/сек.)?

1. Передчасне збудження шлуночків

2. Міграція суправентрикулярного водія ритму

3. Неповна синусова блокада

4. Електрофізіологічні характеристики серця без змін

5. *Синусова брадикардія

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 17?

1. Несинусовий, правильний

2. Шлуночковий, регулярний

3. Атріовентрикулярний, правильний

4. Передсердний, правильний

5. *Синусовий, правильний

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 17, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Вкорочення PQ

2. Вкорочення ТР

3. Зменшення вольтажу R

4. Зміщення SТ

5. *Подовження RR

Назвіть аритмію, представлену на мал. 17. (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Атріо-вентрикулярна блокада 3 ступеня

2. Шлуночкова блокада

3. Синусова блокада

4. Миготлива аритмія

5. *Синусова брадикардія

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 17 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових шляхів проведення імпульсів

2. Блокування проведення імпульсів провідними шляхами

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Гіперполяризація пейсмекерів атріо-вентрикулярного вузла

5. *Зменшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 18 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення провідності

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Порушення автоматизму

5. *Порушення автоматизму, провідності, збудливості

ЕКГ пацієнта на мал. 18 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Міграції суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкової тахікардії

4. Тріпотіння шлуночків

5. *Фібриляції передсердь

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 18?

1. Синусовий

2. Шлуночковий

3. Неправильний

4. Передсердний

5. *Несинусовий

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 18, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження RR, деформація QRS

2. Розширення комплексу QRS, вкорочення PQ

3. Збільшення вольтажу R та S

4. Подовження ST

5. *Відсутність Р, нерегулярні QRS

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 18.?

1. Синдром передчасного збудження шлуночків

2. Шлуночкова екстрасистолія

3. Синусова блокада

4. Блокада лівої ніжки Гіса

5. *Миготлива аритмія

Що з переліченого лежить в основі виникнення аритмії, яка зображена на мал. 18 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових шляхів проведення

2. Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Гіперполяризація пейсмекерів атріо-вентрикулярного вузла

5. *Повторне входження імпульсів

Які зміни життєдіяльності організму є суттєвими при розвитку аритмії представленої на мал. 14 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Збільшення артеріального тиску

2. Зменшення діурезу

3. Задишка

4. Гіпертрофія міокарда

5. *Зменшення кровонаповнення шлуночків

До якої групи слід віднести аритмію, зображену на мал. 19 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Порушення провідності

2. Порушення збудливості

3. Порушення засвоєння ритму

4. Порушення автоматизму

5. *Порушення автоматизму, провідності, збудливості

ЕКГ пацієнта на мал. 19 свідчить про розвиток

1. Синусової тахікардії

2. Міграції суправентрикулярного водія ритму

3. Шлуночкової тахікардії

4. Фібриляція шлуночків

5. *Тріпотіння передсердь

Який вид ритму характеризує ЕКГ пацієнта, зображену на мал. 19?

1. Синусовий, правильний

2. Шлуночковий, неправильний

3. Атріо-вентрикулярний, неправильний

4. Передсердний, правильний

5. *Несинусовий, правильний

Які зміни ЕКГ пацієнта, представленої на мал. 19, свідчать про порушення ритмічної діяльності серця (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Подовження RR, деформація QRS

2. Розширення комплексу QRS, вкорочення PQ

3. Збільшення вольтажу R та S

4. Подовження RR та вкорочення ST

5. *Відсутність Р, незмінені комплекси QRS

Що з наведеного відображає аритмію, представлену на мал. 19?

1. Синдром передчасного збудження шлуночків

2. Шлуночкова екстрасистолія

3. Синусова тахікардія

4. Не пароксизмальна тахікардія

5. *Тріпотіння передсердь

Який механізм лежить в основі змін на ЕКГ, зображеній на мал. 19 (швидкість руху стрічки 25 мм/сек)?

1. Наявність додаткових шляхів проведення

2. Збільшення швидкості спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

3. Зниження порогу спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла

4. Гіперполяризація пейсмекерів атріо-вентрикулярного вузла

5. *Повторне входження імпульсів

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається тахіпное?

1. У пацієнта А.

2. У пацієнта В.

3. У пацієнта Д.

4. У пацієнта К.

5. *У пацієнта С.

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта Р.?

1. Дихання Кусмауля

2. Дихання Чейна-Стокса

3. Періодичне дихання

4. Агональне дихання

5. *Дихання Біота

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта К.?

1. Дихання Чейна-Стокса

2. Дихання Біота

3. Періодичне дихання

4. Агональне дихання

5. *Дихання Кусмауля

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта І.?

1. Дихання Біота

2. Дихання Кусмауля

3. Періодичне дихання

4. Агональне дихання

5. *Дихання Чейна-Стокса

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта В.?

1. Гіперпное

2. Тахіпное

3. Агональне

4. Періодичне

5. *Брадипное

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта С.?

1. Брадипное

2. Гіперпное

3. Агональне

4. Періодичне

5. *Тахіпное

Розгляньте малюнок 20. Який тип дихання спостерігається в пацієнта Д.?

1. Брадипное

2. Тахіпное

3. Агональне

4. Періодичне

5. *Гіперпное

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів порушення дихання виникло в результаті сповільнення рефлексу Герінга-Брейєра?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта Д.

4. У пацієнта К.

5. *У пацієнта В.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів порушення дихання виникло в результаті накопичення в крові молочної кислоти?

1. У пацієнта В.

2. У пацієнта С.

3. У пацієнта А.

4. У пацієнта К.

5. *У пацієнта Д.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів зміни дихання відображають розвиток ацидозу?

1. У пацієнта В., А., К.

2. У пацієнта С., А., Д.

3. У пацієнта А., І., K.

4. У пацієнта К., І., В.

5. *У пацієнта С., Д., К.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів зміни дихання є аналогічними до тих, що виникають при фізичному навантаженні?

1. У пацієнта В.

2. У пацієнта С.

3. У пацієнта А.

4. У пацієнта К.

5. *У пацієнта Д.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається брадипное?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта Д.

4. У пацієнта К.

5. *У пацієнта В.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається гіперпное?

1. У пацієнта С.,Д

2. У пацієнта А.,В

3. У пацієнта В.,А

4. У пацієнта К.,С

5. *У пацієнтів Д.,К

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігаються періодичні типи дихання?

1. У пацієнта А.,С.

2. У пацієнта В., С.

3. У пацієнта Д., K.

4. У пацієнта К., Р.

5. *У пацієнта І., Р.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається дихання Кусмауля?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта В.

4. У пацієнта Д.

5. *У пацієнта К.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається дихання Чейна-Стокса?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта В.

4. У пацієнта Д.

5. *У пацієнта І.

Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів спостерігається дихання Біота?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта В.

4. У пацієнта Д.

5. *У пацієнта Р.

Хворий поступив в лікарню. Діагностовано кетоацидотичну кому. Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів, аналізуючи тип дихання, найімовірніше розвинулась ця патологія?

1. У пацієнта С.

2. У пацієнта А.

3. У пацієнта В.

4. У пацієнта Д.

5. *У пацієнта К.

У хворих, які поступили в приймальне відділення з місця автомобільної аварії, дихання супроводжується періодами апное. Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів розвинулась ця патологія?

1. У пацієнта А.,С.

2. У пацієнта В., С.

3. У пацієнта Д., K.

4. У пацієнта К., Р.

5. *У пацієнта І., Р.

Хворий поступив в приймальне відділення з підозрою на отруєння барбітуратами, яке супроводжувалось порушенням дихання. Розгляньте малюнок 20. У кого з пацієнтів розвинулась ця патологія?

1. У пацієнта А.,С.

2. У пацієнта В., С.

3. У пацієнта Д., П.

4. У пацієнта К., Р.

5. *У пацієнта І., Р.

Визначте за таблицею (на малюнку 21) вид гіпоксії у хворого А.

1. Циркуляторна

2. Гіпоксична

3. Гістотоксична

4. Змішана

5. *Гемічна

Визначте за таблицею (рис. 21) вид гіпоксії у хворого Б.

1. Гемічна

2. Гіпоксична

3. Гістотоксична

4. Змішана

5. *Циркуляторна

Визначте за таблицею (на малюнку 21) вид гіпоксії у хворого В.

1. Гемічна

2. Циркуляторна

3. Гіпоксична

4. Змішана

5. *Гістотоксична

Визначте за таблицею (на малюнку 21) вид гіпоксії у хворого Г.

1. Гемічна

2. Циркуляторна

3. Гістотоксична

4. Змішана

5. *Гіпоксична

Лікар отримав результати аналізу газового складу крові пацієнтів(див. мал. 21). У кого з перерахованих пацієнтів розвинулась гемічна гіпоксія за даними таблиці?

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Отруєння нітритом натрію. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Отруєння ціанистим калієм. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого В.

Лікар отримав результати аналізу газового складу крові пацієнтів. У кого з пацієнтів за даними таблиці (див. мал. 21) розвинулась гістотоксична гіпоксія?

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого В.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Отруєння синильною кислотою. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого В.

Лікар отримав результати аналізу газового складу крові пацієнтів. У кого з пацієнтів за даними таблиці (див. мал. 21) розвинулась гіпоксична гіпоксія?

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Приступ бронхіальної астми. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Емфізема легень. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Ателектаз легень. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Ексудативний плеврит. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Незарощення міжшлуночкової перегородки. Розгляньте результати аналізу (див. мал. 21) газового складу крові пацієнтів і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого Б.

3. У хворого В.

4. У хворого М.

5. *У хворого Г.

Лікар отримав результати аналізу газового складу крові пацієнтів. У кого з пацієнтів за даними таблиці (див. мал. 21) розвинулась циркуляторна гіпоксія?

1. У хворого А.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого Б.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Гострий інфаркт міокарда. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого Б.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Гострий міокардит. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого Б.

Пацієнт поступив в приймальне відділення в стані колапсу. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого А.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого Б.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Отруєння чадним газом. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Отруєння нітратами. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Метгемоглобінемія. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Пацієнт поступив в приймальне відділення з діагнозом: Постгеморагічна анемія. Розгляньте результати аналізу газового складу крові пацієнтів (див. мал. 21) і визначте у кого з них розвинулась ця патологія.

1. У хворого Б.

2. У хворого В.

3. У хворого Г.

4. У хворого М.

5. *У хворого А.

Що зображено під цифрою 1 на мікрофотографії легеневої тканини, взятої від хворого, який помер в результаті тривалого астматичного статусу (рис. 26)?

1. Гіпертрофія м’язової оболонки бронха

2. Роздуті альвеоли

3. Складки слизової оболонки бронха

4. Плевра

5. *Просвіт бронха закупорений слизовою пробкою

Що зображено під цифрою 2 на мікрофотографії легеневої тканини, взятої від хворого, який помер від астматичного статусу (рис. 26)?

1. Гіпертрофія м’язової оболонки бронха

2. Просвіт бронха закупорений слизовою пробкою

3. Складки слизової оболонки бронха

4. Плевра

5. *Роздуті альвеоли

Що зображено під цифрою 3 на мікрофотографії легеневої тканини, взятої від хворого, який помер від астматичного статусу (рис. 26)?

1. Гіпертрофія м’язової оболонки бронха

2. Роздуті альвеоли

3. Просвіт бронху закупорений слизовою пробкою

4. Плевра

5. *Складки слизової оболонки бронха

Що зображено під цифрою 4 на мікрофотографії легеневої тканини, взятої від хворого, який помер від астматичного статусу (рис. 26)?

1. Просвіт бронху закупорений слизовою пробкою

2. Роздуті альвеоли

3. Складки слизової оболонки бронху

4. Плевра

5. *Гіпертрофія м’язової оболонки бронха

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який синдром розвинеться за умови блоку, позначеному номером 1, при супутній аплазії паращитовидних залоз?

1. Незелофа

2. СНІД

3. Брутона

4. Чедіака-Хігасі

5. *Ді-Джорджі

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який синдром розвинеться за умови блоку, позначеному номером 1, якщо паращитовидні залози у нормі та можливі дефекти В-лімфоцитів?

1. Ді-Джорджі

2. СНІД

3. Брутона

4. Чедіака-Хігасі

5. *Незелофа

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який синдром розвинеться при вірусному ураженні клітин позначених номером 2?

1. Ді-Джорджі

2. Брутона

3. Чедіака-Хігасі

4. Швейцарський тип імунодефіциту

5. *СНІД

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Яка спадкова хвороба розвинеться за умови блоку, позначеному номером 3?

1. Синдром Незелофа

2. Синдром Ді-Джорджі

3. Синдром Чедіака-Хігасі

4. Швейцарський тип імунодефіциту

5. *Синдром Брутона

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Яка хвороба розвинеться, за умови блоку, позначеному номером 5?

1. Синдром Незелофа

2. Хвороба Брутона

3. Синдром Чедіака-Хігасі

4. Синдром Ді-Джорджі

5. *Швейцарський тип імунодефіциту

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який імунодефіцит розвинеться за умови блоку, позначеному номером 1?

1. Імунодефіцит з переважним ураження гуморальної (В) ланки

2. Комбінований імунодефіцит з ураженням клітинної (Т) та гуморальної (В) ланок

3. Недостатність системи комплементу

4. Недостатність фагоцитів

5. *Імунодефіцит з переважним ураження клітинної (Т) ланки

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який імунодефіцит розвинеться за умови блоку, позначеному номером 3?

1. Імунодефіцит з переважним ураження клітинної (Т) ланки

2. Комбінований імунодефіцит з ураженням клітинної (Т) та гуморальної (В) ланок

3. Недостатність системи комплементу

4. Недостатність фагоцитів

5. *Імунодефіцит з переважним ураження гуморальної (В) ланки

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який імунодефіцит розвинеться за умови блоку, позначеному номером 5?

1. Імунодефіцит з переважним ураження гуморальної (В) ланки

2. Імунодефіцит з переважним ураження клітинної (Т) ланки

3. Недостатність системи комплементу

4. Недостатність фагоцитів

5. *Комбінований імунодефіцит з ураженням клітинної (Т) та гуморальної (В) ланок

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який імунодефіцит розвинеться за умови блоку, позначеному номером 6?

1. Імунодефіцит з переважним ураження гуморальної (В) ланки

2. Комбінований імунодефіцит з ураженням клітинної (Т) та гуморальної (В) ланок

3. Імунодефіцит з переважним ураження клітинної (Т) ланки

4. Недостатність фагоцитів

5. *Недостатність системи комплементу

На рис. 27 представлена схема диференціації лейкоцитів. Який імунодефіцит розвинеться за умови блоку, позначеному номером 4?

1. Імунодефіцит з переважним ураження гуморальної (В) ланки

2. Комбінований імунодефіцит з ураженням клітинної (Т) та гуморальної (В) ланок

3. Недостатність системи комплементу

4. Імунодефіцит з переважним ураження клітинної (Т) ланки

5. *Недостатність фагоцитів

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Якому типу алергічних реакції відповідає механізм, позначений номером 1?

1. Цитотоксичний

2. Імунокомплексний

3. Сповільненої гіперчутливості

4. Стимулюючі алергічні реакції

5. *Анафілаксія

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Якому типу алергічних реакції відповідає механізм, позначений номером 2?

1. Анафілаксія

2. Імунокомплексний

3. Сповільненої гіперчутливості

4. Стимулюючі алергічні реакції

5. *Цитотоксичний

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Якому типу алергічних реакції відповідає механізм, позначений номером 3?

1. Цитотоксичний

2. Імунокомплексний

3. Сповільненої гіперчутливості

4. Анафілаксія

5. *Стимулюючі алергічні реакції

Який тип алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла позначено на рис. 28 під номером 4?

1. Цитотоксичний

2. Анафілаксія

3. Сповільненої гіперчутливості

4. Стимулюючі алергічні реакції

5. *Імунокомплексний

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Якому типу алергічних реакції відповідає механізм, позначений номером 5?

1. Цитотоксичний

2. Імунокомплексний

3. Анафілаксія

4. Стимулюючі алергічні реакції

5. *Сповільненої гіперчутливості

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Яке захворювання розвивається за механізмом, позначеним номером 1?

1. Автоімунна гемолітична анемія

2. Сироваткова хвороба

3. Контактний дерматит

4. Автоімунний тиреотоксикоз

5. *Бронхіальна астма

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Яке захворювання розвивається за механізмом, позначеним номером 2?

1. Анафілактичний шок

2. Сироваткова хвороба

3. Контактний дерматит

4. Автоімунний тиреотоксикоз

5. *Автоімунна гемолітична анемія

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Яке захворювання розвивається за механізмом, позначеним номером 3?

1. Автоімунна гемолітична анемія

2. Сироваткова хвороба

3. Контактний дерматит

4. Анафілактичний шок

5. *Автоімунний тиреотоксикоз

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Яке захворювання розвивається за механізмом, позначеним номером 4?

1. Автоімунна гемолітична анемія

2. Анафілактичний шок

3. Контактний дерматит

4. Автоімунний тиреотоксикоз

5. *Сироваткова хвороба

На рис. 28 представлено механізми розвитку алергічних реакцій за класифікацією Кумбса і Джелла. Яке захворювання розвивається за механізмом, позначеним номером 5?

1. Автоімунна гемолітична анемія

2. Сироваткова хвороба

3. Бронхіальна астма

4. Автоімунний тиреотоксикоз

5. *Контактний дерматит

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 33, частина А

1. Ахолія

2. Холалемія

3. Ахілія

4. Ахлоргідрія

5. *Холемія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 33, частина А

1. Апоптоз гепатоцитів

2. Некроз гепатоцитів

3. Жовтяниця

4. Ахілія

5. *Гемоліз еритроцитів

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку цирозу печінки, на рисунку 33, частина B

1. Гіперемія печінки

2. Ішемія печінки

3. Механічна жовтяниця

4. Камені жовчевих ходів

5. *Портальна гіпертензія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку цирозу печінки, на рисунку 33, частина B

1. Артеріальна гіпертензія

2. Артеріальна гіпотензія

3. Гідроперікардит

4. Ішемія печінки

5. *Асцит

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку цирозу печінки, на рисунку 33, частина С

1. Тромбоз судин

2. Крововилив у перітонеум

3. Ішемія печінки

4. Пілеростеноз

5. *Розвиток колатералей

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку цирозу печінки, на рисунку 33, частина С

1. Набряк кінцівок

2. Крововиливи під шкіру

3. Гастрит

4. Диспепсія

5. *Розрив судин

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку гепатиту, на рисунку 33, частина D

1. Ахілія

2. Холемія

3. Холалемія

4. Метеоризм

5. *Ахолія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку гепатиту, на рисунку 33, частина D

1. Нудота

2. Блювота

3. Біль

4. Анорексія

5. *Метеоризм

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку ушкодження епітеліоцитів печінки, на рисунку 33, частина E

1. Кровоточивість

2. Зниження згортання крові

3. Холемія

4. Портальна гіпертензія

5. *Зниження фібринолізу

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку ушкодження епітеліоцитів печінки, на рисунку 33, частина E

1. Емболія

2. Гіперемія

3. Ішемія

4. Гіперглікемія

5. *Тромбоз

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку спадкового дефіциту ферментів печінки, на рисунку 34, частина A

1. Підвищення в калі стеркобіліну

2. Підвищення в сечі вільного білірубіну

3. Збільшення в сечі уробіліну

4. Збільшення в сечі стеркобіліну

5. *Підвищення в крові вільного білірубіну

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку спадкового дефіциту ферментів печінки, на рисунку 34, частина A

1. Брадикардія

2. Судинна дистонія

3. Гіперглікемія

4. Метеоризм

5. *Енцефалопатія

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення пігментного обміну в печінці, на рисунку 34, частина B

1. Стеркобіліноген

2. Вільний білірубін

3. Кон’югований білірубін

4. Некон’югований білірубін

5. *Уробіліноген

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення пігментного обміну в печінці, на рисунку 34, частина B

1. Гіпоглікемія

2. Стеркобілінемія

3. Холемія

4. Холалемія

5. *Уробіліногенемія

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина С

1. Ахілія

2. Холемія

3. Гастрит

4. Дуоденіт

5. *Ахолія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина С

1. Нудота

2. Біль

3. Анорексія

4. Запор

5. *Пронос

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина D

1. Холемія

2. Ахолія

3. Ахілія

4. Дизхолія

5. *Холалемія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина D

1. Екстрасистолія

2. Брадипноє

3. Діспноє

4. Тахіпноє

5. *Брадикардія

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина E

1. Холемія

2. Ахолія

3. Ахілія

4. Дизхолія

5. *Холалемія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, на рисунку 34, частина E

1. Гіпертензія

2. Холемія

3. Брадикардія

4. Екстрасистолія

5. *Гіпотензія

Вкажіть відсутню ланку № 1 наслідку ахлоргідрії, на рисунку 35, частина A

1. Зниження секреції холецистокініну

2. Підвищення секреції ліпази

3. Підвищення секреції нуклеазі

4. Зниження секреції жовчі

5. *Зниження секреції секретину

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку ахлоргідрії, на рисунку 35, частина A

1. Метеоризм

2. Закреп

3. Біль

4. Анорексія

5. *Пронос

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку гастриту, на рисунку 35, частина B

1. Ахлоргідрія

2. Ахілія

3. Холемія

4. Гіпохлоргідрія

5. *Гіперхлоргідрія

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку гастриту, на рисунку 35, частина B

1. Кишкова дискінезія

2. Кишкова гіпотонія

3. Шлункова гіпотонія

4. Дискінезія жовчного міхура

5. *Шлункова дискінезія

Визначте відсутню ланку № 1 наслідку дуоденіту, на рисунку 35, частина C

1. Шлункова гіпосекреція

2. Шлункова дискінезія

3. Кишкова дискінезія

4. Метеоризм

5. *Шлункова гіперсекреція

Визначте відсутню ланку № 2 наслідку дуоденіту, на рисунку 35, частина C

1. Шлункова гіпосекреція

2. Шлункова дискінезія

3. Кишкова дискінезія

4. Метеоризм

5. *Шлункова кровотеча

Якою цифрою на Рис. 42 позначено відділ нефрона, який первинно пошкоджується при гломерулонефриті?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

У чоловіка 30 років через 2 тижні після перенесеної ангіни виникли набряки під очима вранці, підвищився артеріальний тиск. В сечі знайдено змінені еритроцити та білок. Якою цифрою на Рис. 42 позначено відділ нефрона, ураження якого спричинило цю симптоматику?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

Дані клініко- лабораторного обстеження хворого виявили у нього ознаки ураження позначеного цифрою 1 на Рис. 42 відділу нефрона. Яке захворювання найбільш ймовірно є у хворого?

1. Пієлонефрит

2. Сечокам’яна хвороба

3. Цистит

4. Інтерстиціальний нефрит

5. *Гломерулонефрит

Якою цифрою на Рис. 42 позначено відділ нефрона, де переважно відкладаються імунні комплекси при патології?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

У хворого діагностовано глюкозурію ниркового походження. Якою цифрою на Рис. 42 позначено відділ нефрона, функція якого є порушеною?

1. 1

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

У хворого з нирковою недостатністю добовий діурез складає 40 мл. В основі виникнення анурії лежить порушення функції відділу нефрона, позначеного на Рис. 42 цифрою

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. *1

Який вид гострої ниркової недостатності може розвинутись в ситуації, відображеній на Рис. 43?

1. Ренальна

2. Преренальна

3. Аренальна

4. Рефлекторна

5. *Постренальна

У пацієнта із захворюванням нирок, відображеним на Рис. 43, гостро розвинулась анурія. Що з переліченого спричинить порушення клубочкової фільтрації в цьому випадку?

1. Зниження гідростатичного тиску крові

2. Збільшення онкотичного тиску крові

3. Ущільнення базальної мембрани

4. Зменшення кількості діючих нефронів

5. *Збільшення внутрішньониркового тиску

Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось у пацієнта А (Рис. 44)?

1. Компенсований газовий ацидоз

2. Декомпенсований газовий алкалоз

3. Декомпенсований метаболічний ацидоз

4. Декомпенсований метаболічний алкалоз

5. *Декомпенсований газовий ацидоз

Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось у пацієнта В (Рис. 44)?

1. Компенсований газовий ацидоз

2. Декомпенсований газовий алкалоз

3. Декомпенсований метаболічний ацидоз

4. Декомпенсований газовий ацидоз

5. *Компенсований метаболічний ацидоз

Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось у пацієнта С (Рис. 44)?

1. Компенсований газовий ацидоз

2. Декомпенсований газовий алкалоз

3. Декомпенсований газовий ацидоз

4. Компенсований метаболічний ацидоз

5. *Декомпенсований метаболічний ацидоз

Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось у пацієнта D (Рис. 44)?

1. Компенсований газовий ацидоз

2. Декомпенсований метаболічний алкалоз

3. Декомпенсований метаболічний ацидоз

4. Компенсований метаболічний алкалоз

5. *Декомпенсований газовий алкалоз

Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось у пацієнта E (Рис. 44)?

1. Декомпенсований газовий ацидоз

2. Декомпенсований газовий алкалоз

3. Декомпенсований метаболічний ацидоз

4. Компенсований метаболічний алкалоз

5. *Декомпенсований метаболічний алкалоз

Що з переліченого може супроводжуватись наступними змінами показників кислотно-основної рівноваги (Пацієнт А, Рис. 44)?

1. Хронічний гломерулонефрит

2. Серцева недостатність

3. Цукровий діабет

4. Кишкова інфекція

5. *Бронхіальна астма

Що з переліченого може супроводжуватись наступними змінами показників кислотно-основної рівноваги (Пацієнт B, Рис. 44)?

1. Бронхіальна астма

2. Гіпервентиляція легень

3. Ателектаз легень

4. Нестримна блювота

5. *Цукровий діабет

Що з переліченого може супроводжуватись наступними змінами показників кислотно-основної рівноваги (Пацієнт С, Рис. 44)?

1. Бронхіальна астма

2. Гіпервентиляція легень

3. Ателектаз легень

4. Нестримна блювота

5. *Серцева недостатність

Що з переліченого може супроводжуватись наступними змінами показників кислотно-основної рівноваги (Пацієнт D, Рис. 44)?

1. Туберкульоз легень

2. Серцева недостатність

3. Тривала діарея

4. Нестримна блювота

5. *Гіпервентиляція легень

Що з переліченого може супроводжуватись наступними змінами показників кислотно-основної рівноваги (Пацієнт E, Рис. 44)?

1. Гіпервентиляція легень

2. Туберкульоз легень

3. Серцева недостатність

4. Тривала діарея

5. *Нестримна блювота

Який вид порушення водно-сольового обміну підтверджують дані, отримані при лабораторному обстеженні пацієнта А (Рис. 45)?

1. Гіпоосмолярну дегідратацію

2. Гіперосмолярну дегідратацію

3. Ізоосмолярну гіпергідратацію

4. Гіпоосмолярну гіпергідратацію

5. *Ізоосмолярну дегідратацію

Який вид порушення водно-сольового обміну підтверджують дані, отримані при лабораторному обстеженні пацієнта В (Рис. 45)?

1. Ізоосмолярну дегідратацію

2. Гіперосмолярну дегідратацію

3. Ізоосмолярну гіпергідратацію

4. Гіпоосмолярну гіпергідратацію

5. *Гіпоосмолярну дегідратацію

Який вид порушення водно-сольового обміну підтверджують дані, отримані при лабораторному обстеженні пацієнта С (Рис. 45)?

1. Гіпоосмолярну дегідратацію

2. Ізоосмолярну дегідратацію

3. Ізоосмолярну гіпергідратацію

4. Гіпоосмолярну гіпергідратацію

5. *Гіперосмолярну дегідратацію

Який вид порушення водно-сольового обміну підтверджують дані, отримані при лабораторному обстеженні пацієнта D (Рис. 45)?

1. Ізоосмолярну дегідратацію

2. Гіперосмолярну дегідратацію

3. Ізоосмолярну гіпергідратацію

4. Гіпоосмолярну гіпергідратацію

5. *Гіпоосмолярну дегідратацію

Який вид порушення водно-сольового обміну підтверджують дані, отримані при лабораторному обстеженні пацієнта E (Рис. 45)?

1. Гіпоосмолярну дегідратацію

2. Ізоосмолярну дегідратацію

3. Ізоосмолярну гіпергідратацію

4. Гіпоосмолярну гіпергідратацію

5. *Гіперосмолярну дегідратацію

При видаленні ендокринних залоз у тварин з чітко вираженим статевим диморфізмом через деякий час зникли його прояви. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, які було видалено?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *7

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, видалення яких називають термінами кастрація або стерилізація?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *7

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, видалення яких у молодих тварин призводить до видовження і стоншення кісток, зменшення маси м’язової тканини, надлишкового відкладання жиру, у самців – недорозвинення статевого члена, сім’яних міхурців, передміхурової залози, у самок – недорозвинення матки та її придатків, відсутність циклічних змін?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *7

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при руйнуванні понад 95% маси якої у дорослих людей розвивається хвороба Сімондса?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, ураження якої в ембріональному або препубертатному періоді призводить до карликовості, статевого недорозвинення, ослаблення функції щитовидної залози, ендокринно-обмінних порушень, зниження реактивності?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при експериментальному видаленні якої у молодих тварин розвивається складний симптомокомплекс із різким порушенням росту і загального розвитку тварин?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, однією з причин повної недостатності якої є травма основи черепа?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, пригнічення функції якої спричинює розвиток карликовості?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при підвищенні функції якої в молодому віці виникає гігантизм?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при підвищенні функції якої в дорослому віці виникає акромегалія?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при підвищенні функції якої виникає хвороба Іценко-Кушінга?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, найчастішою причиною гіпофункції якої є недостатнє надходження в організм йоду?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при вродженій недостатності або розвитку недостатності якої у ранньому віці розвивається кретинізм?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при розвитку недостатності якої у дорослих людей розвивається мікседема?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, збільшення якої виникає при дефіциті йоду і називається ендемічний зоб?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при розвитку гіперфункції якої виникає базедова хвороба?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, хронічна недостатність коркової речовини яких у людини відома під назвою аддісонової хвороби?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 4

5. *5

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, хронічна недостатність яких у людини виникає після тривалого лікування глюкокортикоїдними препаратами?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 4

5. *5

У хворого спостерігається схуднення, швидка фізична і психічна втомлюваність, поганий апетит артеріальна гіпотензія, гіперпігментація шкіри. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, хронічна недостатність яких має місце у даного хворого?

1. 6

2. 7

3. 3

4. 4

5. *5

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при підвищенні функції якої виникає синдром Іценко-Кушінга?

1. 2

2. 7

3. 3

4. 4

5. *5

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, при первинному ураженні коркової речовини пухлиною яких виникає синдром Іценко-Кушінга?

1. 2

2. 7

3. 3

4. 4

5. *5

У хворого ожиріння з переважним відкладанням жиру на тулубі, обличчя місяцеподібне, гіперемійоване, на шкірі живота – синьо-багрові смуги розтягу. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, при підвищенні функції яких виникає цей синдром?

1. 6

2. 7

3. 3

4. 4

5. *5

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, патологією яких спричинена хвороба Кона, або первинний гіперальдостеронізм?

1. 2

2. 1

3. 3

4. 4

5. *5

Причиною розвитку синдрому, зображеного на рисунку 53 являється:

1. Зменшене утворення глікокортикоїдів

2. Надмірне утворення АКТГ

3. Надмірне утворення альдостерону

4. Надмірне утворення тироксину

5. *Надмірне утворення глікокортикоїдів

Причиною розвитку хвороби, зображеного на рисунку 53являється:

1. Зменшене утворення глікокортикоїдів

2. надмірне утворення глікокортикоїдів

3. надмірне утворення альдостерону

4. надмірне утворення тироксину

5. *Надмірне утворення АКТГ

До лікаря звернулася хвора, фото якої зображено на рисунку 53. Лікар запідозрив ендокринне захворювання. Які симптоми схилили його до цієї думки?

1. Схуднення

2. Гіперпігментація шкіри

3. Екзофтальм та гіперплазія щитовидної залози

4. Євнухоїдизм

5. *Ожиріння та наявність стрій

Зміна функції якої залози веде до розвитку хвороби, зображеної на рисунку 53?

1. Наднирники

2. Щитовидна залоза

3. Прищитовидні залози

4. Статеві залози

5. *Гіпофіз

Зміна функції якої залози веде до розвитку синдрому, зображеного на рисунку 53?

1. Гіпофіз

2. Щитовидна залоза

3. Пара щитовидні залози

4. Статеві залози

5. *Наднирники

У хворої, зображеної на рисунку 53, при обстеженні виявлено збільшення рівня цукру в крові. Лікар запідозрла розвиток

1. Цукрового діабету

2. Нецукрового діабету

3. Порушення толерантності до глюкози

4. Стан після психоемоційного навантаження

5. *Стероїдного діабету

У хворої, зображеної на рисунку 53 можуть розвиватися зміни в кістках та суглобах, що супроводжуються частими переломами. Це зумовлено

1. Відкладанням кальцію в кістках

2. Фіброзною остеодистрофією

3. Розвитком остеомієліту

4. Розвитком пухлини в кістковій тканині

5. *Остеопорозом

У хворої, зображеної на рисунку 53, при обстеженні лікар виявив

1. Зниження АТ і збільшення рівня цукру в крові

2. Зниження АТ і зниження рівня цукру в крові

3. Зниження інтелекту і пам’яті

4. Наявність гіперкінезів

5. *Підвищення АТ і збільшення рівня цукру в крові

Рівень яких гормонів потрібно визначити пацієнтці, зображеній на рисунку 53для підтвердження діагнозу?

1. Кальцитоніну і паратирину

2. Адреналіну і норадреналіну

3. ТТГ, тироксину

4. Естрогену і тестостерону

5. *АКТГ і гідрокортизону

З порушенням функції якої ендокринної залози пов’язаний симптом, зображений на рисунку 54?

1. Гіпофіз

2. Наднирники

3. Пара щитовидні залози

4. Статеві залози

5. *Щитовидна залоза

Збільшення рівня яких гормонів може привести до розвитку симптому, зображеного на рисунку 54?

1. Кальцитоніну і паратирину

2. Адреналіну і норадреналіну

3. АКТГ і гідрокортизону

4. Естрогену і тестостерону

5. *ТТГ, тироксину

Який з перелічених симптомів зображено на рисунку 54?

1. Гіперплазія щитовидної залози

2. Атаксія

3. Кахексія

4. Ожиріння

5. *екзофтальм

До лікаря звернулася хвора зі скаргами на зміну обличчя (див. рисунок 54). Захворювання пов’язує з перенесеним стресом. Обстеження якої залози призначить лікар в першу чергу?

1. Гіпофіз

2. Наднирники

3. Пара щитовидні залози

4. Статеві залози

5. *Щитовидна залоза

Які ще симптоми можна чекати у хворої, окрім того, що зображений на рисунку 54?

1. Ожиріння, апатія

2. Тетанія, підвищення збудливості

3. Зниження АТ, гіперпігментація шкіри

4. Стрії, остеопороз

5. *Тахікардія і пітливість

Хворій, зображеній на рисунку 54, було поставлено діагноз

1. Хвороба Аддісона

2. Мікседема

3. Цукровий діабет

4. Хвороба Іценко-Кушинга

5. *Дифузний токсичний зоб

У хворої, зображеної на рисунку 54, має місце порушення енергетичного обміну. Це пов’язано з

1. Негативнимазотистим балансом

2. Гіперглікемією

3. Перекисним окисленням ліпідів

4. Трофічними порушеннями

5. *Роз’єднанням окислення і фосфорилювання у мітохондріях

У хворої, зображеної на рисунку 54, виявлено порушення з боку серцево-судинної системи. Цей симптомокомплекс носить назву

1. Інфаркту міокарда

2. Гіпертрофії міокарда

3. Гострої серцевої недостатності

4. Хронічної серцевої недостатності

5. *Тиреотоксичного серця

Порушення з боку серцево-судинної системи у жінки, зображеної на рисунку 54 зумовлені

1. Позитивним азотистим балансом

2. Гіперглікемією

3. Збільшенням основного метаболізму

4. Гіперволемією

5. *Збільшенням чутливості клітин до дії катехоламінів

При односторонньому ушкодженні ділянки 1(див. рисунок 55) в хворого буде спостерігатися

1. центральний параліч зі сторони ушкодження

2. порушення чутливості з протилежної сторони

3. порушення чутливості зі сторони ушкодження

4. атаксія

5. *центральний параліч протилежної сторони

При односторонньому ушкодженні ділянки 2 (див. рисунок 55) в хворого буде спостерігатися

1. центральний параліч протилежної сторони

2. центральний парез зі сторони ушкодження

3. порушення чутливості зі сторони ушкодження

4. атаксія

5. *порушення чутливості з протилежної сторони

При ушкодженні ділянки 9 (див. рисунок 55) у хворого буде спостерігатися

1. центральний парез протилежної сторони

2. центральний парез зі сторони ушкодження

3. порушення чутливості з протилежної сторони

4. порушення чутливості зі сторони ушкодження

5. *Атаксія

У хворого відмічається порушення рівноваги. Ураження якої долі кори великих півкуль (див. рисунок 55) має місце?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *9

У хворого з ураженням долі великих півкуль 4 (див. рисунок 55) спостерігається

1. Порушення чутливості

2. порушення мови

3. Атаксія

4. Апраксія

5. *Порушення зору

На рисунку 56 зображено нестійкість пацієнта в діагностичній позі?

1. Бабінського

2. Барре

3. Верніке-Манна

4. Жуковського

5. *Ромберга

Ураження якої структури можна запідозрити у хворого на рисунку 56?

1. Екстрапірамідна нервова система

2. Лімбічна система

3. Вегетативна нервова система

4. Гіпоталамус

5. *Мозочок

Які порушення виявляються з допомогою проби, зображеної на рисунку 56?

1. Порушення чутливості

2. Мовні порушення

3. Зорові порушення

4. Порушення праксису

5. *Порушення координації

У хворого, зображеного на рисунку 56, виявлено

1. Параліч

2. Порушення чутливості

3. Апраксію

4. Афазію

5. *Атаксію

На Рис.1 під номером 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита, позначену номером 2 на Рис.1.

1. Овалоцит

2. Стоматоцит

3. Мішенеподібний еритроцит

4. Акантоцит

5. *Дрепаноцит

На Рис.1 під номером 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита, позначену номером 3 на Рис.1.

1. Овалоцит

2. Дрепаноцит

3. Мішенеподібний еритроцит

4. Акантоцит

5. *Стоматоцит

На Рис.1 під номером 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита, позначену номером 4 на Рис.1.

1. Стоматоцит

2. Дрепаноцит

3. Мішенеподібний еритроцит

4. Акантоцит

5. *Овалоцит

На Рис.1 під номером 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита, позначену номером 5 на Рис.1.

1. Стоматоцит

2. Дрепаноцит

3. Овалоцит

4. Акантоцит

5. *Мішенеподібний еритроцит

На Рис.1 під номером 1 позначено нормальний еритроцит. Назвіть патологічну форму еритроцита, позначену номером 6 на Рис.1.

1. Стоматоцит

2. Дрепаноцит

3. Овалоцит

4. Мішенеподібний еритроцит

5. *Акантоцит

Для якої анемії характерна клітина, позначена номером 2 на Рис.1?

1. Таласемія

2. Спадковий стоматоцитоз

3. Спадковий овалоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Серпоподібноклітинна анемія

Для якої анемії характерна клітина, позначена номером 3 на Рис.1?

1. Таласемія

2. Серпоподібноклітинна анемія

3. Спадковий овалоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Спадковий стоматоцитоз

Для якої анемії характерна клітина, позначена номером 4 на Рис.1?

1. Таласемія

2. Серпоподібноклітинна анемія

3. Спадковий стоматоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Спадковий овалоцитоз

Для якої анемії характерна клітина, позначена номером 5 на Рис.1?

1. Спадковий овалоцитоз

2. Серпоподібноклітинна анемія

3. Спадковий стоматоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Таласемія

Для якої анемії характерна клітина, позначена номером 6 на Рис.1?

1. Спадковий овалоцитоз

2. Серпоподібноклітинна анемія

3. Спадковий стоматоцитоз

4. Таласемія

5. *Спадковий акантоцитоз

На Рис.3. представлено мазок крові пацієнта з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 1.

1. Мегалобласт

2. Мегалоцит з тільцями Жоллі

3. Мегалоцит з кільцем Кебота

4. Мегалоцит з базофільною пунктацією

5. *Мегалоцит

На Рис.3. представлено мазок крові пацієнта з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 2.

1. Мегалоцит

2. Мегалоцит з тільцями Жоллі

3. Мегалоцит з кільцем Кебота

4. Мегалоцит з базофільною пунктацією

5. *Мегалобласт

На Рис.3. представлено мазок крові пацієнта з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 3.

1. Мегалоцит

2. Мегалобласт

3. Мегалоцит з кільцем Кебота

4. Мегалоцит з базофільною пунктацією

5. *Мегалоцит з тільцями Жоллі

На Рис.3. представлено мазок крові пацієнта з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 4.

1. Мегалоцит

2. Мегалобласт

3. Мегалоцит з тільцями Жоллі

4. Мегалоцит з базофільною пунктацією

5. *Мегалоцит з кільцем Кебота

На Рис.3. представлено мазок крові пацієнта з В12-дефіцитною анемією. Назвіть клітину під номером 5.

1. Мегалоцит

2. Мегалобласт

3. Мегалоцит з тільцями Жоллі

4. Мегалоцит з кільцем Кебота

5. *Мегалоцит з базофільною пунктацією

На Рис. 4. зображено мазок крові пацієнта зі спадковою гемолітичною анемією, для якої типовою є особлива форма еритроцитів. Назвіть цю анемію.

1. Таласемія

2. Спадковий стоматоцитоз

3. Спадковий овалоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Серпоподібноклітинна анемія

Для якої анемії характерний мазок крові А, зображений на Рис. 5?

1. Серпоподібноклітинна анемія

2. В-12-дефіцитна анемія

3. Спадковий овалоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *Таласемія

Для якої анемії характерний мазок крові В, зображений на Рис. 5?

1. Залізодефіцитна анемія

2. Таласемія

3. Спадковий овалоцитоз

4. Спадковий акантоцитоз

5. *В-12-дефіцитна анемія

На Рис.7. представлено мазок крові хворого з гострим мієлобластним лейкозом. Назвіть клітину, позначену номером 1.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Сегментоядерний нейтрофіл

5. *Мієлобласт

На Рис.7. представлено мазок крові хворого з гострим мієлобластним лейкозом. Назвіть клітину, позначену номером 3.

1. Промієлоцит

2. Мієлоцит

3. Метамієлоцит

4. Мієлобласт

5. *Сегментоядерний нейтрофіл

Порушення якого етапу розвитку лімфоцитів відбувається при блоку диференціації лімфоцитів під номером 1 на малюнку 27?

1. Розвиток В-лімфоцитів

2. Розвиток Т- і В-лімфоцитів

3. Диференціація Т- і В-лімфоцитів

4. Диференціація В-лімфоцитів

5. *Розвиток Т-лімфоцитів

Порушення якого етапу розвитку лімфоцитів відбувається при блоку диференціації лімфоцитів під номером 3 на малюнку 27?

1. Диференціація Т- і В-лімфоцитів

2. Розвиток Т-лімфоцитів

3. Розвиток Т- і В-лімфоцитів

4. Диференціація Т-лімфоцитів

5. *Розвиток В-лімфоцитів

Порушення якого етапу розвитку лімфоцитів відбувається при блоку диференціації лімфоцитів під номером 5 на малюнку 27?

1. Диференціація тільки В-лімфоцитів

2. Розвиток тільки В-лімфоцитів

3. Розвиток тільки Т-лімфоцитів

4. Диференціація тільки Т-лімфоцитів

5. *Диференціація Т- і В-лімфоцитів

Яке порушення імунної відповіді відбувається при блокаді диференціації лімфоцитів під номером 3 на малюнку 27?

1. Відсутність клітинної ланки імунітету

2. Зниження синтезу імуноглобуліну А

3. Зниження синтезу імуноглобуліну М

4. Зниження синтезу імуноглобуліну G

5. *Зниження синтезу імуноглобулінів всіх класів

Який тип спадкування захворювання, вказаного під номером 3 на малюнку 27?

1. Аутосомно-домінантний

2. Аутосомно-рецесивний

3. Зчеплене з У-хромосомою

4. Комбінований

5. *Зчеплене з Х-хромосомою

У кого виявляється захворювання, вказане номером 3 на малюнку 27?

1. У дівчат

2. У дітей обох статей

3. У жінок після 50-років

4. У жінок після 60-років

5. *У хлопчиків

Яке порушення імунної відповіді відбувається при блокаді диференціації лімфоцитів, вказаній під номером 1 на малюнку 27?

1. Зниження синтезу імуноглобулінів всіх класів

2. Зниження синтезу імуноглобуліну А

3. Зниження синтезу імуноглобуліну М

4. Зниження синтезу імуноглобуліну G

5. *Зниження клітинної ланки імунітету

Яке порушення імунної відповіді відбувається при блокаді диференціації лімфоцитів, вказаній під номером 5 на малюнку 27?

1. Зниження клітинної ланки імунітету

2. Зниження гуморальної ланки імунітету

3. Зниження синтезу імуноглобуліну А

4. Зниження синтезу імуноглобулінів всіх класів

5. *Зниження клітинної і гуморальної ланок імунітету

Під яким номером на малюнку 27 вказані клітини, які пошкоджуються при СНІДі?

1. 1

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на малюнку 27 вказані клітини, які пошкоджує вірус імунодефіциту людини?

1. 1

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під якими номерами на малюнку 27 вказані блоки диференціації лімфоцитів, при яких не відбувається реакція відторгнення трансплантату?

1. 1,2

2. 1,3

3. 2,3

4. 2,5

5. *1,5

Під якими номерами на малюнку 27 вказані блоки диференціації лімфоцитів, при яких не відбувається протипухлинний захист?

1. 1,2

2. 1,3

3. 2,3

4. 2,5

5. *1,5

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому знижується лише клітинна ланка імунної відповіді?

1. 3

2. 5

3. 6

4. 4

5. *1

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому знижується лише гуморальна ланка імунної відповіді?

1. 1

2. 5

3. 6

4. 4

5. *3

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому знижується лише синтез імуноглобілінів всіх класів?

1. 1

2. 5

3. 6

4. 4

5. *3

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому у крові і лімфовузлах відсутні лише В-лімфоцити?

1. 1

2. 5

3. 6

4. 4

5. *3

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому збережені клітинні реакції імунної системи?

1. 1

2. 5

3. 1, 6

4. 1, 4

5. *3

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому кількість Т-лімфоцитів знаходиться у межах норми?

1. 1

2. 5

3. 1, 6

4. 1, 4

5. *3

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому знижуються клітинна і гуморальна ланки імунної відповіді?

1. 3

2. 1

3. 6

4. 4

5. *5

Під яким номером на малюнку 27 вказаний блок диференціації лімфоцитів, при якому знижуються клітинні реакції імунної системи і не відбувається синтез імуноглобілінів всіх класів?

1. 3

2. 1

3. 6

4. 4

5. *5

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, які визначають статевий диморфізм і поршення їх функції призводить до зміни вторинних статевих ознак?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *7

Тварині з експериментальною метою було проведено кастрацію. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринні залози, які було видалено?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *7

У дорослої людини розвивинулося хвороба Сімондса. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, руйнування якої призвело до цієї патології?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

В результаті травми основи черепа розвинулися ознаки недостатності ендокринної залози. Під яким номером на Рис. 52 позначено дану ендокринну залозу?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, пригнічення функції якої спричинює зниження продукції соматотропного гормону?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Еозинофільна аденома якої ендокринної залози (на Рис. 52) в дорослому віці спричиняє акромегалію?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Підвищення функції якої ендокринної залози (на Рис. 52) призводить до виникнення хвороби Іценко-Кушінга?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Підвищення функції якої ендокринної залози (на Рис. 52) призводить до підвищення продукції адренокортикотропного гормону (АКТГ)?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Порушення функції якої ендокринної залози (на Рис. 52) призводить до нецукрового діабету?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

Виникнення нецукрового діабету зумовлене дефіцитом вазопресину. Порушення функції якої ендокринної залози (на Рис. 52) призводить до цього захворювання?

1. 6

2. 3

3. 4

4. 5

5. *2

При проживанні на території зі зменшеним вмістом йоду в грунті розвивається ендокринне захворювання. Синтез гормонів якої залози (на Рис. 52) порушений при цьому?

1. 1

2. 2

3. 5

4. 6

5. *3

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, при розвитку недостатності якої у ранньому віці, внаслідок нестачі йоду в організмі, розвивається кретинізм?

1. 1

2. 2

3. 5

4. 6

5. *3

При дефіциті йоду в організмі розвивається ендемічний зоб. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, яка збільшується при цьому?

1. 1

2. 2

3. 4

4. 5

5. *3

У пацієнта спостерігаєтьчся ожиріння з переважним відкладанням жиру на тулубі, обличчя місяцеподібне, гіперемійоване, на шкірі живота – синьо-багрові смуги розтягу. Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, базофільна аденома якої призводить до такого захворювання?

1. 6

2. 7

3. 3

4. 4

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, базофільна аденома якої призводить до хвороби Іценко-Кушінга?

1. 6

2. 7

3. 3

4. 4

5. *2

Під яким номером на Рис. 52 позначено ендокринну залозу, з патологією якої пов’язано виникнення інсулінозалежного цукрового діабету?

1. 2

2. 1

3. 3

4. 4

5. *6

Збільшення рівня цукру в крові у хворої, зображеної на рисунку 53, пов’язано з розвитком

1. Цукрового діабету

2. Нецукрового діабету

3. Хворобою Аддісона

4. Психоемоційного навантаження

5. *Стероїдного діабету

З порушенням функції якої ендокринної залози пов’язані очні симптоми, зображені на рисунку 54?

1. Гіпофіз

2. Наднирники

3. Пара щитовидні залози

4. Статеві залози

5. *Щитовидна залоза

Який симптом, що спостерігається при гіперфункції щитовидної залози зображено на рисунку 54?

1. Гіперплазія щитовидної залози

2. Атаксія

3. Кахексія

4. Ожиріння

5. *Екзофтальм

У хворої М. з гострим холециститом виявлено порушення відтоку жовчі в кишечник. Визначте відсутню ланку № 1 його наслідку, див. рис. 33, частина А

1. Ахолія

2. Холалемія

3. Ахілія

4. Ахлоргідрія

5. *Холемія

У хворої М. з гострим холециститом виявлено порушення відтоку жовчі в кишечник. Визначте відсутню ланку № 2 його наслідку, див. рис. 33, частина А

1. Апоптоз гепатоцитів

2. Некроз гепатоцитів

3. Жовтяниця

4. Ахілія

5. *Гемоліз еритроцитів

Після перенесеного гепатиту у хворого А. розвинувся цироз печінки. Визначте відсутню ланку № 1 його наслідку, див. рис. 33, частина B

1. Гіперемія печінки

2. Ішемія печінки

3. Механічна жовтяниця

4. Камені жовчевих ходів

5. *Портальна гіпертензія

Після перенесеного гепатиту у хворого А. розвинувся цироз печінки. Визначте відсутню ланку № 2 його наслідку, див. рис. 33, частина B

1. Артеріальна гіпертензія

2. Артеріальна гіпотензія

3. Гідроперікардит

4. Ішемія печінки

5. *Асцит

Внаслідок отруєння грибами у хворого Д. розвинувся цироз печінки. Визначте відсутню ланку № 1 його наслідку, див. рис. 33, частина С

1. Тромбоз судин

2. Крововилив у перітонеум

3. Ішемія печінки

4. Пілеростеноз

5. *Розвиток колатералей

Внаслідок отруєння грибами у хворого Д. розвинувся цироз печінки. Визначте відсутню ланку № 2 його наслідку, див. рис. 33, частина С

1. Набряк кінцівок

2. Крововиливи під шкіру

3. Гастрит

4. Диспепсія

5. *Розрив судин

У хворого Е. після переливання крові розвинувся гепатит С. Визначте відсутню ланку № 1 його наслідку, див. рис. 33, частина D

1. Ахілія

2. Холемія

3. Холалемія

4. Метеоризм

5. *Ахолія

У хворого Е. після переливання крові розвинувся гепатит С. Визначте відсутню ланку № 2 його наслідку, див. рис. 33, частина D

1. Нудота

2. Блювота

3. Біль

4. Анорексія

5. *Метеоризм

Гостре ушкодження печінки у постраждалого з’явилось після роботи з тетрахлорметаном. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку ушкодження епітеліоцитів печінки, див. рис. 33, частина E

1. Кровоточивість

2. Зниження згортання крові

3. Холемія

4. Портальна гіпертензія

5. *Зниження фібринолізу

Гостре ушкодження печінки у постраждалого з’явилось після роботи з тетрахлорметаном. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку ушкодження епітеліоцитів печінки, див. рис. 33, частина E

1. Емболія

2. Гіперемія

3. Ішемія

4. Гіперглікемія

5. *Тромбоз

У дитини 6 місяців виявлено вроджений дефіцит глюкуронозилтрансферази. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку спадкового дефіциту цього ферменту печінки, див. рис. 34, частина A

1. Підвищення в калі стеркобіліну

2. Підвищення в сечі вільного білірубіну

3. Збільшення в сечі уробіліну

4. Збільшення в сечі стеркобіліну

5. *Підвищення в крові вільного білірубіну

У дитини 6 місяців виявлено вроджений дефіцит глюкуронозилтрансферази. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку спадкового дефіциту цього ферменту печінки, див. рис. 34, частина A

1. Брадикардія

2. Судинна дистонія

3. Гіперглікемія

4. Метеоризм

5. *Енцефалопатія

У хворого Н. при діагностиці хвороби печінки виявлено порушення обміну білірубіну. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення пігментного обміну в печінці, див. рис. 34, частина B

1. Стеркобіліноген

2. Вільний білірубін

3. Кон’югований білірубін

4. Некон’югований білірубін

5. *Уробіліноген

У хворого Н. при діагностиці хвороби печінки виявлено порушення обміну білірубіну. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення пігментного обміну в печінці, див. рис. 34, частина B

1. Гіпоглікемія

2. Стеркобілінемія

3. Холемія

4. Холалемія

5. *Уробіліногенемія

У хворого С. з раком підшлункової залози з’явилась жовтяниця як наслідок жовчестазу. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина С

1. Ахілія

2. Холемія

3. Гастрит

4. Дуоденіт

5. *Ахолія

У хворого С. з раком підшлункової залози з’явилась жовтяниця як наслідок жовчестазу. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина С

1. Нудота

2. Біль

3. Анорексія

4. Запор

5. *Пронос

Після гострого нападу жовчекам’яної хвороби у жінки 43 років з’явилась жовтяниця. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина D

1. Холемія

2. Ахолія

3. Ахілія

4. Дизхолія

5. *Холалемія

Після гострого нападу жовчекам’яної хвороби у жінки 43 років з’явилась жовтяниця. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина D

1. Екстрасистолія

2. Брадипноє

3. Діспноє

4. Тахіпноє

5. *Брадикардія

У хворого П. діагностовано механічну жовтяницю після чергового нападу жовчекам’яної хвороби. Визначте відсутню ланку № 1 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина E

1. Холемія

2. Ахолія

3. Ахілія

4. Дизхолія

5. *Холалемія

У хворого П. діагностовано механічну жовтяницю після чергового нападу жовчекам’яної хвороби. Визначте відсутню ланку № 2 наслідку порушення відтоку жовчі, див. рис. 34, частина E

1. Гіпертензія

2. Холемія

3. Брадикардія

4. Екстрасистолія

5. *Гіпотензія