2.2 Висновки до розділу іі
Для характеристики синтаксичних особливостей офіційно-ділового стилю був використаний текст дипломатичного підстилю жанру протоколу, а саме – англомовний протокол Європейського Союзу за тридцяте березня дві тисячі десятого року, витяг з офіційного журналу Європейського Союзу. З вищенаведених прикладів синтаксичних особливостей можна зазначити, що для забезпечення адекватності та однозначності сприйняття матеріалу документів в дипломатичному підстилі офіційного стилю використовуються прості речення, ускладнені дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, однорідними членами речення, з прямим порядком слів та вживанням вставних слів на початку всього речення; також цей стиль характеризується використанням усталених словесних формул та значною частотою повтору слів, зворотів, вербальних конструкцій. Текст документу повинен бути структурованим, поділеним на окремі розділи, пункти, підпункти, матеріал повинен бути логічно, послідовно викладений, легкість сприйняття інформації в тексті має забезпечуватись незмінно прямим порядком слів у реченнях, що робить його незаплутаним.
Загалом знайшлося досить багато випадків використання стійких словосполучень, мовних формул, особливо дієслів у наказовій формі; періодично використовувались слова-конектори, заголовки в документі ілюструють номінативний тип речень.
Ціль даної роботи заключалась у вивченні особливостей стилістики офіційного стилю на основі прикладів з протоколу. Вищесказаним підтверджуються завдання та наукова новизна дослідження та роботи в цілому.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Під час написаня даної курсової роботи одним із перших завдань було вивчення наукового матеріалу на відповідну тему, аналіз цього завдання, на основі яких в дослідженні були зроблені відповідні висновки. Таким шляхом була досягнута початкова мета курсової роботи, адже без цього етапу подальше дослідження було б неможливим, не послідовним та не логічним. Саме це надає теоретичної цінності даній роботі.
Філологи часом вдаються до синтаксичних характеристик офіційного стилю, але варто наголосити, що ці дослідження базуються на викладі матеріалу про сам стиль, його підстилі, жанри та норми при написанні текстів цього мовного стилю. Досить рідко проводиться аналіз певних жанрів підстилів офіційного стилю, а предмет дослідження подекуди звужується до окремих стилів. Тому, зібравши матеріал з праць вчених та вдавшись до його ознайомлення та послідовного викладу у роботі, був проведений аналіз синтаксичних одиниць на основі протоколу Європейського Союзу англійською мовою з Офіційного журналу ЄС за тридцяте березня дві тисячі десятого року. Це надає новизни та специфічності даній курсовій роботі, а також є результатом відбору та синтезу інформації про офіційний функціональний мовний стиль та синтаксичну специфіку його дипломатичного підстилю.
В ході курсової роботи було досліджено синтаксис дипломатичного підстилю на матеріалі протоколу, будову речень та особливості словосполучень, чим досягається мета дослідження – узагальнення інформації про синтаксис документів дипломатичного підстилю. На прикладі вибраного документу була проілюстрована важливість використання прямого порядку слів у реченнях, сталих виразів, словосполучень, кліше, а також їхнього використання в тексті без пропусків та замін на синоніми чи близькі за змістом слова, адже для текстів офіційного стилю логічність, послідовність та чіткість вираження думки є дуже важливими, тим паче, що дипломатичний підстиль обслуговує таку сферу, як політична, отже регулює відносини між державами, тому однозначність текстів дипломатичних документів та ясність, чіткість та зрозумілість їх змісту є вкрай необхідним для цієї сфери.
В ході курсової роботи була зроблена вибірка та аналіз використаних словосполучень, речень та їх частин. Були наведені приклади означень, що входять в стійкі словосполучення; слів-конекторів; номінативних речень у заголовках; безособових та наказових форм дієслів, іменних присудків, складних синтаксичних конструкцій; простих довгих речень ускладнених дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами та однорідними членами речення; складних речень з підрядними реченнями, які до них входять. Результат даної роботи полягає у тому, що ми можемо довести доцільність використання вищенаведених різновидів одиниць синтаксису та проілюструвати необхідність їх використання в документах офіційного стилю. На основі даного аналізу був зроблений висновок, що у текстах документів досить часто використовуються стійкі словосполучення, що надає викладеній інформації офіційності, їх повторення у незмінній формі слугує чіткому та однозначному викладу інформації, адже жодні синоніми в даному стилі текстів недопустимі, а безособові та наказові форми дієслів використовуються у більшій кількості речень у документі, що доводить імперативний характер текстів. Використання прямого порядку слів у реченнях, незалежно від того, наскільки вони ускладнені та чи ускладнені взагалі, полегшує сприйняття текстів офіційного стилю, а однотипна структура, крім того, робить процес складання документів більш легким.
Отже, використавши описовий та порівняльний методи, був проведений аналіз особливостей використання синтаксичних одиниць в текстах офіційного стилю дипломатичного підстилю. У практичній частині були висвітлені вищезазначені синтаксичні особливості та наведені приклади словосполучень, речень та їх частин для того, щоб проілюструвати офіційний, структурований та нормативний характер текстів документів. На основі вищенаведеної інформації, аналізуючи співвідношення поставлених та виконаних завдань, мета і цілі роботи можуть вважатися виконаними, адже для їх виконання були проведені всі етапи дослідження, зазначені у вступі, а результат даної роботи логічно та послідовно викладені у висовках відповідних розділів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у професійному спілкуванні. К.: Міжнародна агенція „BeeZone”, 2004-12-07
Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: АртЕк”, 1998
Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підруч. для студ. вуз. - К.: Либідь, 2000
Волкотруб Г. Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови: Навч. посіб. - К.: ТОВ "ЛДЛ", 1998
Мацько Л.І. Стилістика української мови: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -К.: Вища школа, 2003
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994
Кравець Л.В. Стилістика української мови. Практикум. – К., 2003
Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1978
Михайлюк В. Текст документа як вища комунікативна одиниця писемного офіційно-ділового мовлення. - //Диво слово. – 2001. - № 11. с. 26-28
Рукас Т. Практична стилістика ділового мовлення. - //Дивослово. – 2003. - № 2. – с.71-74