До організаційних принципів менеджменту відносяться:

-науковості управління, ефективності, оптимальності, постійного удосконалення форм і методів управління

-плановості, єдності цілей організації, цілісності системи управління, матеріального і морального стимулювання праці, гнучкості організаційних структур

+функціональної дефініції, скалярний, безумовної відповідальності, рівня повноважень, єдино начальництва, делегування повноважень, діапазону управління, паритету повноважень і відповідальності, відповідності завдань

-відповідності організації і управління стану розвитку суспільства, диверсифікації виробництва і управління, співвідношення керуючої і керованої системи, децентралізації і демократизації управління, попиту, пропозиції, прибутковості, падаючої дохідності;

342.

Принцип науковості управління вимагає:

-побудови системи управління на основі поєднання цілей організації, її структурних підрозділів і окремих працівників

-вибору найкращого варіанту рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

+побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління

+володіння менеджерами теорією управління

343.

Принцип оптимальності управління вимагає:

-побудови системи управління на основі поєднання цілей організації, її структурних підрозділів і окремих працівників

+оптимальної за даних умов побудови організаційної структури, вибору найкращого варіанту рішення

+дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

-побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерами теорією управління

344.

Принцип єдності цілей організації вимагає:

+побудови системи управління на основі поєднання цілей організації, її структурних підрозділів і окремих працівників

-вибору найкращого варіанта рішення, найкращої побудови організаційної структури

-дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

-побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерами теорією управління

345.

Принцип ефективності управління вимагає:

-вибору найкращого варіанту рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

-побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу

-врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння

менеджерами теорією управління.

+максимізацію відношення результату діяльності організації до понесених затрат.

346.

Принцип цілісності системи управління полягає в наступному:

+шляхом налагодження управлінських комунікацій сприяти встановленню взаєморозуміння між людьми у процесі їхньої співпраці, спрямованого на досягнення цілей організації

-використання спонукальних мотивів – стимулів ефективної праці членів організації

-використання структур, механізмів, пристроїв і чинників середовища, які повинні допомогти передбачити зміни і реагувати на них

-встановлення взаєморозуміння між людьми у процесі їхньої співпраці, спрямованого на досягнення цілей підприємства

347.

Принцип матеріального і морального стимулювання праці вимагає:

-встановлення взаєморозуміння між людьми у процесі їхнього співробітництва, спрямованого на досягнення цілей підприємства

+використання спонукальних мотивів-стимулів ефективної праці членів організації

-включення в кожну структуру механізмів, пристроїв і чинників середовища, які повинні допомогти передбачити зміни і реагувати на них

-дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

348.

Принцип гнучкості організаційних структур вимагає:

-встановлення взаєморозуміння між людьми у процесі їхньої співпраці, спрямованого на досягнення цілей підприємства

-використання спонукальних мотивів – стимулів ефективної праці членів організації

+включення в кожну структуру механізмів, пристроїв і чинників середовища, які повинні допомагати передбачити зміни і реагувати на них

-вибору найкращого варіанту рішення, найкращої побудови організаційної структури, дотримання найкращого за даних умов співвідношення між результатом і затратами

349.

Виникнення управління, як спеціалізованого виду діяльності певної групи людей у сфері виробництва, повязане з:

+другим великим поділом суспільної праці – відокремленням ремесла від землеробства

-першим великим поділом суспільної праці – відокремленням тваринництва від землеробства

-винаходом шумерами клинопису

-першим та другим поділом суспільної праці

350.

Статичними складовими частинами менеджменту є:

-організація структури, інформаційних каналів, прийняття рішень, штати працівників; оптимальні умови виробничого середовища; інженерно-економічне забезпечення виробничо-господарських процесів

-система професійних знань, централізація та децентралізація управління, поділ та кооперація праці в управлінні

+організаційна побудова, функції управління

+особистість менеджера;

351.

Прихильники класичної школи:

-використовували методи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління

-використовували підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління

+прагнули знайти принципи управління, дотримуючись яких можна досягти успіху організації

-будували концепції побудови управління організаціями, ефективного використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці

352.

Найбільш визначними представниками школи поведінських наук є:

-А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Д. Муні, К. Рейлі

-М. Фолетт, Е. Мейо, А. Маслоу

+Арджиріс, Р. Лайкерт

+Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг

353.

Біля витоків української управлінської науки стоїть:

+М. І. Туган-Барановський

-М. Вольський

-А. Макаренко

-І. Франко

354.

Структура організації – це:

+часткове упорядкування елементів та відносин між ними за якою-небудь однією ознакою

-організаційно-правовий та економічний статус певної соціотехнікоекономічної системи

-спосіб поєднання і взаємодії або сукупність двох підсистем – керуючої і виконавчої субєкта і обєкта управління

-сукупність підрозділів та взаємозвязків між ними

355.

Організація як функція менеджменту – це:

-процес створення підприємства, який дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети

+процес створення структури підприємства, що дає людям змогу ефективно працювати для досягнення спільної мети

-процес створення структури підприємства

-процес створення структури підприємства, головним призначенням якого є надання людям можливості ефективно працювати разом для досягнення спільної мети

356.

У чому полягає сутність децентралізованих організацій:

+такі організації, в яких повноваження розподілено за нижчими рівнями управління

-організації, в яких керівництво вищої ланки залишає за собою більшу частину повноважень необхідних для прийняття найважливіших рішень

-такі організації, де повноваження розподіляються за середніми рівнями управління

-такі організації, де повноваження розподіляються за вищими рівнями управління

357.

Інтеграція – це:

+процес досягнення єдності зусиль усіх підсистем підрозділів організації для реалізації її завдань і цілей

-передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання

-досягнення єдності зусиль усіх підсистем підрозділів організації для реалізації її задач, цілей та досягнення кращих умов у майбутньому

358.

У чому полягає сутність поняття скалярний процес:

-процес передачі частини повноважень

+процес створення ієрархії

-процес складання перспективних планів

-процес контролю за діяльністю підлеглих

359.

Що належить до обовязків обслуговуючого апарату:

+виконання того, що вимагає керівник

+консультування керівництва в певній галузі знань

+створення умов для ефективної праці керівників та службовців;і

-виконання роботи, що потребує спеціальної фахової підготовки

360.

Диференціація функцій управління є фактором переходу до:

+функціонального типу організаційної структури управління

-лінійного типу організаційної структури управління

-лінійно-функціонального типу організаційної структури

-дивізійного типу організаційної структури

361.

Проектна організація – це:

-тимчасова структура для вирішення певного завдання

-структура, що складається для вирішення певного завдання

+тимчасова структура, що складається для вирішення певного завдання

-постійна структура, що складається для вирішення певного завдання

362.

Який тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами звязку між ланками управління і , як

наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління:

+лінійний

-функціональний

-матричний

-дивізійний

363.

У чому полягає сутність департаменталізації:

+процес поділу організації на окремі блоки

-передача повноважень від керівника до підлеглого

-процес створення тимчасових проектних груп

-процес поглиблення спеціалізації

364.

За допомогою якої функції менеджменту забезпечується обєднання різних частин фірми в єдине ціле:

+організаційної

-планування

-контролю

-мотивації

365.

У чому полягає сутність поняття керівництво:

+складний, цілеспрямований, безперервний, соціально-економічний, організаційно-технічний процес впливу субєкта управління на конкретний обєкт

-будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей

-комбінація переконань, примушення і прикладу, що може змусити людей виконувати те, що від них потребують

-можливість реально вплинути на поведінку інших людей

366.

Принцип паритету – це:

+баланс між владою і обовязками

-розподіл влади між членами групи за рішенням керівника

-побудова керівництва організацією на згоді та взаємо підтримці

-розподіл повноважень між членами групи відповідно до тих завдань, які вони вирішують

367.

На чому базується еталонна влада:

-статусі керівника як посадової особи

-унікальному досвіді, глибоких знаннях і практичних навичках

+власних, магнетичних якостях лідера

-таланті передавати частину своїх функцій іншій особі

368.

У чому полягає сутність поняття лідер:

+особа, яка здатна впливати на інших людей і спрямовувати їх зусилля на досягнення цілей організації

-особа, котра спрямовує і керує іншими людьми в їх сумісній діяльності для досягнення цілей організації

-особа, яка використовує владу з метою керування іншими людьми й досягнення цілей організації

-особа, котра має можливість впливати на інших і спрямовувати їх зусилля для досягнення своїх цілей

369.

Право керівника розпоряджатися підлеглими, мотивувати і контролювати їх працю та поведінку – це:

-легітимна влада

-вплив

+формальний авторитет

-керівництво

370.

Що стверджується в підході до визначення факторів ефективного лідерства з позиції особистих якостей:

-ефективність лідера визначається його манерою поведінки стосовно підлеглих

+найкращі з керівників володіють певною сукупністю загальних для всіх особистих якостей

-ефективність здійснення лідером своїх функцій залежить насамперед від зовнішніх факторів

-ефективним лідером може бути лише та особа, яка має повний авторитет у групі

371.

Хто запропонував управлінську решітку стилів керівництва:

-Лайкерт

-Фідлер

-Мак-Грегор

+Блей і Моутон

372.

Хто розробив модель керування, в якій зазначається, що немає універсального методу впливу на підлеглих і увага концентрується на процесі прийняття рішень:

+Врум та Йєттон

-Блейк і Моутон

-Херсі та Бланшар

-Мітчел і Хаус

373.

За визначенням Р. Сейлса, директивна група – це:

+група ,що має ланцюг команд, спільне завдання, яке розуміють і поділяють всі її члени

-група, яка характеризується формальною організаційною схемою та ланцюгом команд

-група, що існує для певного проекту або завдання

-група, що функціонує лише тому, що її члени хочуть бути разом

374.

У чому полягає сутність спеціального комітету:

-група, сформована для досягнення певної мети або виявлення певної проблеми

-перманентно діюча група всередині організації, що має конкретну мету

+тимчасова група, сформована для досягнення певної мети чи виявлення певної проблеми

-тимчасова група, сформована з керівника та безпосередньо його підлеглих, які також можуть бути керівниками

375.

Г.Мінцберг класифікував ролі менеджера за такими категоріями:

-головний керівник, лідер, сполучна ланка

-приймач інформації, підприємець, ліквідатор порушень

+міжособистісні, інформаційні ролі, повязані з прийняттям рішень

-підприємець, розпорядник ресурсів, ведучий переговорів

376.

До ролей менеджера належить:

-стратегічне мислення

-оперативність

-внутрішній контроль

+розпорядження ресурсами

377.

До категорій менеджменту не відноситься:

+ієрархія

-стиль керівництва

-комунікації

-управлінські рішення

378.

До соціально-психологічних якостей менеджера належить:

-громадська позиція

+управлінська культура

-стратегічне мислення

-уміння мотивувати персонал

379.

Безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як субєкти

підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством, це:

-управлінська діяльність

-діяльність менеджера

+підприємництво

-бізнес

380.

До якої функції підприємництва належить діяльність, повязана із сприянням процесу продукування нових технічних, організаційних та управлінських ідей, проведення науково-дослідних робіт та розробок, впровадження інновацій:

+новаторської

-господарської

-соціальної

-організаційної

381.

До якої функції підприємництва відноситься діяльність, повязана з ефективним використанням трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів:

-новаторської

+господарської

-соціальної

-організаційної

382.

Розстановка членів організації згідно повноважень та статусу – це:

-функція менеджменту

-управлінське рішення

+ієрархія

-управління персоналом

383.

До функцій технічного рівня управління відносяться:

+щоденні операції й дії

-координація роботи структурних підрозділів організації

-довгострокове планування

- звязки організації із зовнішнім середовищем

384.

До функцій управлінського рівня управління відносяться:

-щоденні операції й дії

+координація роботи структурних підрозділів організації

-довгострокове планування

- звязки організації із зовнішнім середовищем

385.

До функцій інституційного рівня управління відносяться:

-щоденні операції й дії

-координація роботи структурних підрозділів організації

+довгострокове планування

-звязки організації із зовнішнім середовищем

386.

Менеджери низової ланки управління відповідають за:

-керівництво функціональними підрозділами

-визначення цілей і стратегій організації

+безпосереднє використання матеріальних ресурсів

-управління маркетингом

387.

Топ-менеджери відповідають за:

-керівництво функціональними підрозділами

+визначення цілей і стратегій організації

-безпосереднє використання матеріальних ресурсів

-контроль за виконанням виробничих завдань

388.

Господарська функція підприємництва полягає в:

-ефективному контролю якості продукції

-впровадженні інновацій

+ефективному використанні ресурсів організації

-сприянні процесу продукування нових технічних ідей

389.

До якого типу управління відноситься управління, повязане з поведінкою окремих організацій, соціальних груп:

-політичне

+соціальне

-економічне

-державне

390.

До якого типу управління належить управління, що являє собою систему заходів, спрямовану на задоволення економічних потреб:

-політичне

-соціальне

+економічне

-державне

391.

Сукупність функцій, орієнтованих на ефективне використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів із метою досягнення цілей організації, – це:

-управління

+менеджмент

-підприємництво

-бізнес

392.

Генотип людини є підґрунтям для формування таких якостей, як:

+здатність до ризику, лідерські якості, стресостійкість

-відповідальність, прагнення до професійного зростання

-авторитетність, внутрішній контроль, толерантність

-інтелігентність, людяність, порядність

393.

До психологічної групи лідерських якостей відноситься:

-обєктивність

-прагнення до постійного самовдосконалення

+здатність керувати емоціями

-панорамність мислення

394.

До когнітивних лідерських якостей відносяться:

-професійна предметність

-прагнення до постійного самовдосконалення

-здатність керувати емоціями

+здатність до екстраполяції

395.

Лідери, які ведуть за собою, – це:

+особи, які здатні приймати рішення самостійно, на власну відповідальність

-особи, які добре знають психологію своїх послідовників

-раціональний тип лідера, до основних якостей якого відносяться: енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати барєри, здатність створювати згуртований колектив

-лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників

396.

Тип лідерів організатори груп – це:

-особи, які здатні приймати рішення самостійно, на власну відповідальність

+особи, які добре знають психологію своїх послідовників

-раціональний тип лідера, до основних якостей якого відносяться енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати барєри, здатність створювати згуртований колектив

-лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників

397.

Тип лідерів виконавці це:

-особи, які здатні приймати рішення самостійно, на власну відповідальність

-особи, які добре знають психологію своїх послідовників

+раціональний тип лідера, до основних якостей якого відносяться енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати барєри, здатність створювати згуртований колектив

-лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників

398.

Тип лідерів генератори ідей – це:

+особи, які орієнтовані на нові завдання, сприяють впровадженню інновацій. До основних їхніх якостей відносяться інтуїція, синтез знань, самокритичність

-особи, які добре знають психологію своїх послідовників

-раціональний тип лідера, до основних якостей якого відносяться енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати барєри, здатність створювати згуртований колектив

-лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників

399.

Тип лідерів синтезатори – це:

-особи, які орієнтовані на нові завдання, сприяють впровадженню інновацій. До основних їхніх якостей відносяться інтуїція, синтез знань, самокритичність

+особи, які можуть виокремлювати головне з великого обєму інформації, що дозволяє їм приймати правильне управлінське рішення, формувати стратегію організації, впроваджувати інновації

-раціональний тип лідера, до основних якостей якого відносяться енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати барєри, здатність створювати згуртований колектив

-лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників

400.