38.Необхідність фінансового планування на різних рівнях місцевих органів влади та управління, методи фінансового планування.

Фінансове планування місцевих бюджетів здійснюється за допомогою таких методів:

Нормативний – розраховується потреба суб’єкта господарювання у фінансових ресурсах та їх джерелах.

За основу беруться норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми витрачання коштів у бюджетних установах, норми відрахувань до фондів соціального призначення тощо.

Розрахунково-аналітичний – за базовий індекс приймаються зміни цього індексу в плановому періоді, а потім розрах-ся планова величина його показника.

Балансовий – шляхом побудови балансу досягається взаємопогодження наявних фінансових ресурсів та фактичної потреби в них.

Нині цей метод набуває особливого значення, оскільки всі видатки підприємств залежать від зароблених коштів; підприємства стали повністю самостійними і повинні розраховувати тільки на власні надходження, а не на допомогу держави чи міністерства.

Економіко-математичного моделювання – дає змогу дослідити кількісне відображення взаємозв’язків між фінансовими показниками та чинниками, які впливають на величину цього показника.

Метод оптимізації планових рішень – розробляють декілька варіантів планових показників, з яких обирають найоптимальніший варіант.

36.Склад та структура видатків місцевих бюджетів.

Видатки різних бюдж. розподіл. на поточні видатки та видатки розвитку.

Поточні видатки-витрати бюджету на фінанс-ня мережі підприємств,установ,що діють напочаток бюджет. періоду і на фінанс-ня заходів щодо соц. захисту населення,утримання апарату управління,на соц.обслуговування населен.

В основ побуд.поточн.бюдж. покладений принцип забезпеч.достатн.рівня розвитку регіона,стабільн.надходж.коштів,пріоритетн.розвиток соц.-культур.сфери,наукова обгрунтованість,обов”язк.характер виконан.поточного бюджету.

До видат.розвитку належ.витрати на фінансуван.інвестиц. та іноваційної діяльності,реаліз.програм соц.-економічн. розвитку міста, капітал. будівництво, придбання обладнання та ін.техніки,та ін.видатки пов’язані з розширеним відтворенням.

Основними принципами бюдж.розвитку є тісний зв”язок з поточ.бюдж.,зміна бюдж-их пріоритетів,виконан.в міру надходж.коштів,напрями використання бюдж.розв. можуть змін.у відповідності зі змінами плану соц.і економіч.розвитку міста.

Співвіднош. між поточн.бюдж.та бюдж.розвитку нестабільне і в основному залежить від досягнутого рівня екон.і соціал.розвитку регіона.

Видтки місц.бюдж.можна поділ.на:

-видат., пов”язані з виконан. власних повноважень місцев. самоврядування

-видат., пов”яз, з реалізац. делегованих законом повноважень

37.Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів (здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань)

2) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян Укр (здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів)

3) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах Укр (здійснюються з бюджету АР Крим та обласних бюджетів).

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп