21.Механізм регулювання зайнятості: адміністративно-організаційна складова регулювання зайнятості населення

Організаційний механізм державного регулювання зайнятості населення – це

сукупність різних за своєю природою конкретних організаційних елементів у ме-

ханізмі управління, що мають організовувати регулювання, управління в інтересах

державної влади, ефективну діяльність державно-управлінської системи. Серед еле-

ментів слід виділити об’єкти та суб’єкти регулювання, організаційну інфраструкту-

ру, цілі, завдання, принципи та результати регулювання

Суб’єктами регулювання ринку праці є державні установи, організації та по-

садові особи, які формують державну політику, здійснюють цілеспрямований регу-

лювальний вплив на соціальні процеси у сфері ринку праці та трудових відносин,

відповідно до делегованих їм народом повноважень. Об’єктами державного управ-

ління ринку праці є соціально-трудові відносини між працівником і роботодавцем;

узгодження протиріч на ринку праці; узгодження попиту і пропозиції робочої сили;

соціальний захист населення; забезпечення зайнятості; створення умов для скоро-

чення залучення безробітних до суспільного виробництва

Механізми державного регулювання зайнятості- організаційний механізм

Методи державного регулювання зайнятості: адміністративні та організаційні методи регулювання, управління в інтересах державної влади, що забезпечують ефективну діяльність державно-управлінської системи, встановлюють та дотримують баланс інтересів між працівниками, роботодавцями, посередниками і державою

Інструменти державного регулювання зайнятості:програми сприяння зайнятості, державні програми і стандарти навчання, ліцензування та сертифікація навчання

кадрів, статистичні норми і показники, організація громадських робіт, визначення квот на

працевлаштування

22. Регулирование социально-трудовых отношений в конвенциях и рекомендациях МОТ Все конвенции и рекомендации МОТ, в том числе иной мере регулируют социально-трудовые отношений и имеют определяющее значение в деятельности организации. В соответствии с Конституцией и Гражданским кодексом РФ при рассмотрении тех или иных вопросов приоритет отдается международному законодательству. За 1919 - 1999 гг. МОТ принял 182 конвенции, 190 ре-комендаций. Особо отметим значение рекомендаций. Конвенции подлежат ратификации и обязательны к выполнению; они содержат только самые основные общие положения. Рекомендации содержат подробное рассмотрение конкретных социально-трудовых проблем, положения которых можно и полезно использовать в законах, подзаконных и других актах, а также в соглашениях и коллективных договорах. Нормы, определяющие регулирование вопросов труда, его инспекцию и ведение коллективных переговоров и др., связанные с регулированием социально-трудовых отношений рассматриваются ниже. Регулирование вопросов труда Этому вопросу специально посвящены Конвенция № 150 и рекомендация № 158 О регулировании вопросов труда 1978 г. МОТ исходит из желания принять наряду с конвенциями и рекомендациями, регулирующими отдельные вопросы труда, руководящие принципы относительно всей системы по регулированию вопросов труда. Каждый член МОТ, ратифицирующий Конвенцию обеспечивает организацию и эффективное функционирование на своей территории системы по регулированию вопросов труда, функции и обязанности которых должны быть скоординированы. При этом надо проводить консультации, сотрудничество и переговоры между государственными органами власти и наиболее представительными организациями предпринимателей и трудящихся. Отдельные направления своей национальной трудовой политики каждый член Организации может рассматривать как вопросы, которые регулируются путем прямых переговоров между организациями предпринимателей и трудящихся. В рекомендации Рассматриваются конкретные формы и направления регулирования вопросов труда. Компетентным органам власти рекомендуется активно Участвовать в подготовке, разработке, принятии, применении и пересмотре трудовых норм, включая соответствующие законы и положения. Система по регулированию вопросов труда должна включать в себя службы инспекции труда. Программы регулирования вопросов труда должны быть направленны на содействие, создание и сохранение трудовых отношений, способствующих постепенному улучшению условий труда и трудовой жизни, и признавать право на организацию и ведение коллективных переговоров. В области занятости компетентные органы в системе по регулированию вопросов труда должны координировать службу занятости, программы развития занятости, программы профессиональной ориентации и профессиональной подготовки и системы выплат пособий по безработице.