Словник основних термінів

Агенції медіа (media agencies) – організація, що займається виробництвом, поширенням і реалізацією медіатекстів (газет, журналів, фільмів, телерадіопередач, Інтернет-сайтів, реклами тощо), збором, обробкою медійної інформації.

Аналіз інформації (analysis of information-message) – вивчення, трактування інформації того або іншого вигляду. Прийнято розрізняти наступні види аналізу інформації: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семіотичний, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, мотиваційний, герменевтичний аналіз, аналіз стереотипів, персонажів та інш.

Аналіз медіа і медіатекстів етичний (ethical analysis of media and media text) – аналіз моральних аспектів у сфері медіа і в медіатекстах. Даний вигляд аналізу спирається на так звану етичну теорію медіа. Передбачається, що медіа здатні формувати певні моральні принципи аудиторії (особливо це стосується неповнолітніх).

Аналіз медіа і медіатексту ідеологічний (ideological analysis of media and media text) – аналіз ідеологічних аспектів медійної сфери. Теоретичною базою є ідеологічна теорія медіа. Передбачається, що медіа здатні цілеспрямовано впливати на громадську думку, у тому числі на користь того або іншого соціального класу, раси або нації.

Аналіз персонажів медіатексту (media text’s сharacter analysis) – аналіз характерів, мотивів поведінки, ідейних орієнтацій, вчинків, дій персонажів медійних текстів різних видів і жанрів.

Аналітична журналістика – жанр журналістики, що припускає обов’язкову наявність яскраво вираженого аналітичного початку, пріоритетність компетентного, часом наукового, осмислення проблеми або процесу над простим інформуванням, констатацією факту. Предметом аналітичної журналістики стають поточні події і обов’язковою ознакою цього жанру є наявність у публікації елементів прогностики, пропозиція шляхів та методів компетентного розв’язання розглянутої проблеми.

Анотація (annotation, abstract) – короткий виклад інформації, вміст медіатексту будь-якого вигляду і жанру.

Аудиторія масова (mass audience) – споживачі соціальної інформації- групи людей, що контактують із медіа текстами, які розповсюджуються засобами масової комунікації та які диференційовани по різним ознакам (віковим, соціальним, освітнім, расовим, гендерним, національним та ін.). У ході дослідження кількісних і якісних характеристик аудиторії вживаються терміни «соціальний склад аудиторії» (audience differentiation), «динаміка аудиторії» (audience flow), «створення максимальної аудиторії» (audience maximization), «графічний показник демографічного складу аудиторії» (audience profile), «показник популярності передач у досліджуваній аудиторії» (audience rating).

Аудиторія медійна (media audience) – диференційовані за рызними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовим, гендерним, національним і ін.) групи людей, що контактують з медіатекстами.

Безпека медійна (media safety, media protection) – здатність держави, суспільства, соціальної групи, забезпечити достатні захисні медійні ресурси для підтримки життєдіяльності, стійкого функціонування і розвитку відповідного структурного співтовариства. Забезпечення медійної безпеки передбачає захист від негативної дії на індивідуальну і суспільну свідомість і психіку людей, а також на джерела інформації.

Блог (blog) – мережевий щоденник одного або декількох авторів, що складається із записів у хронологічному порядку; б. оперативно поповнювані архіви посилань на інші інтернет - ресурси, де кожне посилання забезпечується коротким коментарем. Збір і обробка нових повідомлень із блогів відбувається щохвилини, завдяки чому в пошуку завжди доступні свіжі повідомлення, тому вони часто використовуються при створенні новин.

Бот – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму.

Вплив інформаційний (information effect) – різного роду вплив інформації на аудиторію, тоді як вплив медійний (media effect) - вплив медіа та медіатекстов на аудиторію.

Гарячі і Холодні медіа (Hot and Cool Media) – терміни, сформульовані М.Маклюеном для розмежування між окремими медіа залежно від міри залученості, яку воно вимагає від своїх споживачів.

Громадська журналістика – це діяльність громадян, які беруть активну участь у процесі збирання, аналізу та поширення інформації, не маючи при цьому професійної журналістської підготовки. Мета такої діяльності – повернення журналістиці функцій демократичного медіуму. Це означає, що вона нікому не належить та забезпечує незалежну, надійну, різнобічно представлену та актуальну інформацію.

Дайджест (digest) – скорочений, адаптований варіант медіатексту.

Джинса − сленгове слово, що означає проплачений матеріал або приховану рекламу.

Жанр медійний (media genre) – група медіатекстів, сформованих на основі споріднених рис їх внутрішньої будови.

Жовта преса – низькопробна, продажна преса, що в гонитві за сенсацією публікує недостовірну й перекручену інформацію, скандальну хроніку, компроментуючі факти (реальні або вигадані) з особистого життя відомих людей. Термін «жовта преса» виник 1895 року у США щодо газет «Нью-Йорк Уорлд» і «Нью-Йорк Джорнел», де в 1894—1898 роках друкувався комікс «Жовта дитина», який був одним із перших коміксів, надрукованих у кольорі.

Інтерактивність медійна (media interactivity) – медіатексти з передбаченими авторами можливостями для жівого зворотного зв'язку, діалогу з аудиторій (за допомогою телефонної, відео, супутниковою і інтернет-зв'язків, комп'ютерних і відеоігор).

Інтеракція (англ. inter – між, action – дія) – у загальному сенсі динамічна взаємодія і співвідношення між двома або більше змінними, коли величина однієї змінної впливає на величину інших. У соціології поняття інтеракції означає опосередковану динамічними системами знаків і символів, норм і стереотипів взаємодію соціальних суб’єктів у ситуації безпосередньої співприсутності та взаємного впливу.

Інтернет (Internet) – всесвітня комп’ютерна комунікативна мережа, до якої підключені мільйони користувачів із усього світу. Перетворившись у глобальну мережу, інтернет продовжує розвиватися, ставши доступної для більш великої аудиторії, забезпечуючи її і таким видом послуг, як тематичні стрічки новин на замовлення.

Інтернет-форум (Internet forum) – масові угруповування в мережі Інтернет, віртуальна форма спілкування.

Інформаційний простір (information space) - сфера суспільства з досить розвинутою мережею інформаційних комунікацій.

Кінокритика (film criticism) – галузь журналістики, оперативного кінознавства, творчо-пізнавальна діяльність, що спеціалізується на аналізі, оцінки різного роду аспектів функціонування кінематографа в соціумі, так і конкретних кінематографічних медіатекстів – фільмів.

Колумніст − журналіст або фахівець, що пише колонки, висловлює свою думку на вільні теми в довільній формі.

Комунікативна особистість – особистість, що має сукупність індивідуальних властивостей та характеристик, які забезпечують уміння вибрати схему одержання інформації в конкретній ситуації і адекватно її сприйняти.

Комунікативний простір (communicatin space) – простір, де протікає комунікативний процес. В одних випадках він може мати географічно або територіально обкреслені кордони, в інших – представляти аморфний стан.

Комунікативний процес - процес взаємодії в межах і за допомогою комунікативної системи між різними суб’єктами комунікації при якому здійснюється обмін інформацією.

Конвергенція (англ. convergence; від лат. convergo – наближаюся, сходжуся, convergens – той, що сходиться) – процес взаємного уподібнення систем; інтеграція інформаційних і комунікаційних технологічних платформ. У США теорія конвергенції набула форми NBIC (інтеграції нанотех­нологій, біотехнологій, інформаційних технологій і когнітивної науки). У сфері медіа прийнято вживати словосполучення «конвергентні ЗМІ», «кон­вергентна журналістика», «конвергентні медіа» для позначення мультимедійної (багатоканальної) природи поєднання різноманітних кодів і повідомлень у технологіях онлайн-комунікацій. У цьому сенсі конвергентні медіа є синонімом інтернет-журналістики, онлайн-медіа, комунікаційних тех­нологій нових мас-медіа.

Контекст – відносно закінчений уривок письмової або усної мови (тексту), загальний сенс якого дозволяє встановити значення і вживання вхідних в нього слів і словосполук.

Контекст медійний ( context media ) – фрагмент тексту, що включає вибрану для аналізу одиницю, необхідний і достатній для визначення значення цієї одиниці, що є несуперечливим стосовно загального змісту даного медійного тексту.

Контент (content) – вербальне наповнення сайту, образно і логічно пов’язане із графічними елементами та системою навігації. Оптимальний контент – невеликий за обсягом, але максимально інформативний, що гармонійно співіснує з дизайном сайту.

Контент-аналіз (сontent аnalysis) – кількісний аналіз медіатекстів (визначення категорії медіатексту, систематизація фактів, символи, мови, форми і т.д.; про те, як часто виявляються ті або інші чинники, наприклад, стереотипи в сюжеті). Застосується також до аналізу роботи медійних агентств. В межах контент-аналізу не робиться відмінностей по ступеню значущості – в центрі уваги лише кількісні характеристики їх виявлення.

Літературна критика – самостійний вид творчої діяльності, котрий пирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу.

Маніпуляція медійна (media manipulation) – система прийомів та способів медійних впливів на аудиторію з метою нав’язування яких-небудь ідей, думок або введення в оману.

Медіа (mass media, media) – засоби масової інформації та комунікації – технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, поширення, сприйняття інформації і обміну її між суб’єктом (автором медіа тексту) та об’єктом (масовою аудиторією).

Медіаграмотність − сукупність навиків та умінь, котрі дозволяють людям аналізувати, оцінювати і створювати повідомлення в різних видах медіа, жанрах і формах.

Медіакомпетентність – рівень медіакультури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіа-культурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіа-простором, створювати нові елементи медіа-культури сучасного суспільства.

Медіасприйняття (media perception) − сприйняття «медіареальності», почуттів і думок авторів медіатекстов.

Медіатекст (media text, media construct) – повідомлення, викладене в будь-якому виді та жанрі медіа.

Медійна критика – це особлива галузь журналістики, яка покликана допомогти суспільству у пізнанні нових реалій і тенденцій у діяльності ЗМІ. Вона одночасно є і своєрідним способом рефлексії, самопізнання сучасної друкованої та електронної преси, і суспільним дзеркалом, завдання якого – відображати «блиск і вбогість» засобів масової інформації, що опинилися у ринковому середовищі (за О.Короченським).

Мислення візуальне (visual thinking) – творча діяльність, що базується на емоційно-змістовному співвідношенні і взірцевих узагальнень частин візуального тексту.

Мислення критичне (critical thinking) по відношенню до системи медіа і медіатекстів – аналітичний процес, заснований на розвиненому аудіовізуальному сприйнятті і мисленні. Даний процес призводить до інтерпретацій та оцінки змісту (у тому числі і зашифрованого) медіатексту.

Мова медійна (media language) – комплекс засобів і прийомів медійної виразності і комунікації.

Моніторинг медійний (media monitoring) – система збору інформації, соціологічних даних про медіа і медійної аудиторії (регулярні спостереження, опитування, тестування, прогнози, оцінки).

Мультимедіа (multimedia) – комплекс технічеських, комп’ютерних, программних засобів, що синтезує, часто в інтерактивному режимі, текст, зображення і звук.

Нові медіа (англ. new media) – концепт інтердисциплінарного аналізу соціокультурних змін і трансформацій комунікативного простору культури, пов’язаних з появою комп’ютерних мереж, інтернет-технологій, цифрових систем збереження і передачі повідомлень, конвергенції різноманітних засобів комунікації. Складові сфери нових медіа – гіпертекстові системи інтернет-мереж, віртуальна реальність, мультимедіа, блогінг, комп’ю­тер­ні ігри та анімація, інтерактивні інсталяції в мистецтві, нет-арт, цифрове відео, онлайн радіо, інтернет-телебачення тощо.

Паблік рілейшнз (PR) – система зв'язків з громадськістю, мета якої – діяльність з поліпшення взаємин між організацією і громадськістю; мистецтво і наука досягнення гармонії за рахунок розуміння один одного; раціонально структурована система комунікаційного забезпечення діяльності організації.

Преса – масові періодичні друкарські видання – газети і журнали, що виконують одну з головних ролей ЗМІ у формуванні громадської думки.

Пропаганда інформаційна (information propaganda) – система прийомів і засобів інформаційних впливів на аудиторію з метою активного нав'язування будь-яких ідей, думок.

Рейтинг – ступень популярності, авторитету будь-якої особи, організації, групи, їх діяльності, програм, планів, політики в певний час.

Репрезентація медійна (media representation) – переосмислення, трактування реальності в медіатексті.

Ресурс електронно-освітній (ЕОР) (electronic educational resource) – інформаційний освітній ресурс, що зберігається і передається в електронній формі, найбільш загальне поняття, що відноситься до електронного інформаційного об'єкту, призначеного для використання в освіті.

Середовище інформаційне (information environment) – сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, що забезпечують певний режим роботи і умови виконання її завдань; реальність, в яку занурюються люди, що знаходяться у контакті з медіа.

Соціальні медіа (social media) – сайти, що вибудовують співтовариства і взаємодію навколо певного виду медіа контенту. Онлайнові середовища, використовувані з метою полегшити соціальну взаємодію, такі як обмін контентом, думками, досвідом і актуальними медіа даними.

Телекритика − професійна оцінка і тлумачення продуктів телевізійного мовлення: телепрограм, телепередач і навіть діяльності і ідеології телеканалів; також виявлення і затвердження творчих і професійних принципів тих або інших напрямів телевізійного мовлення; один з видів журналістської творчості. Телекритика інколи граничить з критикою кіно, політичною і соціальною журналістикою і ін.

Тероризм медійний (media terrorism) – планомерне, систематичне використання можливостей засобів мас-медіа для створення і тиражування почуттів страху (жаху, занепокоєння, тривоги) і поширення їх в інформаційному просторі в цілях маніпулювання суспільною свідомістю.

Технології комунікаційні (communication technologies) – технології, призначені для забезпечення оперативного зв'язку і доступу до інформаційних ресурсів у будь-якій галузі знань без обмеження за об'ємом і швидкості.

Технології медійні (media technologies) – засоби створення медіатекстів за допомогою комплексу медіатехніки.

Упередження інформаційні (information bias) – переваги якої-небудь точки зору, забобони відносно будь-якої інформації, її впливи на аудиторію, їх ролі в суспільстві і так далі.

Упередження медійні (media bias) – переваги будь-якої точки зору, забобони відносно медіатекстів, їх впливу на аудіторію, їх ролі в суспільстві.

Художня критика − оцінка, тлумачення і аналіз витворів мистецтва, явищ сучасного художнього життя, напрямів, видів і жанрів сучасної художньої творчості.

Цільова аудиторія – певна група людей, конкретний сегмент маси потенційних споживачів з виділенням специфічних ознак, у тому числі демографічних, психологічних, соціально-культурних.

Чат (від англ. chat – базікати) – обмін повідомленнями у комп’ю­тер­ній мережі у режимі онлайн; програмне забезпечення, яке дозволяє організовувати мережеве спілкування.

Якісна преса – це видання, розраховані на високоосвіченого читача. Часто якісну пресу називають «пресою думок для інтелектуальної частини суспільства».