Методичні поради для виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (індз) Загальні положення

Індивідуальне навчально-дослідне завдання повинне продемонструвати поглиблене знання обраної магістрантом теми. Особлива увага повинна бути приділена репрезентації джерел, з якими працював магістрант. Для підготовки індивідуального навчально-дослідного завдання необхідне не тільки вивчення літератури з курсу, включаючи додаткову, але і звернення до широкого кола відповідних інтернет-ресурсів.

ІНДЗ – дослідницька, а не компілятивна робота. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, слід демонструвати власну позицію. Висловлюючи будь-які положення, бажано підкріплювати їх достатніми аргументами. Викладення матеріалу має бути творчим. Не треба перевантажувати роботу цитатами.

Написання індивідуального навчально-дослідного завдання повинне підтвердити вміння магістранта:

• генерувати і обґрунтовувати нові наукові ідеї, самостійно проводити дослідження;

• використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання і практичні навички для вирішення певної проблеми;

• ретельно аналізувати джерела;

• узагальнювати матеріали та застосовувати сучасні методики наукових досліджень при вирішенні визначеної проблеми.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (індз)

Студент повинен підготувати авторський аналіз циклу робіт одного з вітчизняних авторів медіакритиків (будь-якого професійного оглядача, автора рубрик в друкованих чи електронних ЗМІ, колумністика, тощо).

Структура письмової роботи індз

Кожен автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує внутрішній логічний зв'язок у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого творчого задуму. Але при цьому робота обов’язково повинна включати: титульний аркуш; зміст; вступ; основну частину (яка складається з декількох розділів); висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідністю).

Порядок подання та захисту індз

 Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням всіх позицій змісту завдання (об’ємом до 10-15 арк.).

 ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс та приймає іспит/залік з даної дисципліни, на останній лекції.

 Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному семінарському занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист ІНДЗ шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

 Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом залікової оцінки і вра­ховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.

Зразки тестів для контролю знань

1. Установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам – це:

1. Засоби масової інформації;

2. Друковані видання;

3. Соціальні мережі

2. Автори теорії медійної залежності:

1. E. Герман та H. Чомські;

2. C. Бол-Рокеш та M. де Флера;

3. Г. Лассвелл.

3. Медіакритика – критика засобів масової інформації, галузь сучасної журналістики, суть якої полягає:

1. в аналізі медіакультури;

2. в оцінюванні і критиці творчо-виробничої діяльності творців медійного продукту;

3. у вивчинні соціальних медіа.

4. Медійна критика – це…

1. Науковий напрям;

2. Галузь журналістики;

3. Форма суспільної свідомості.

5. Види медіакритики:

1. коментуюча, рецензуюча, проблемно-постановочна;

2. якісна, професійна, «жовта»;

3. академічна, професійна, масова.

6. Цей вид медіакритики репрезентується в науково-публіцистичних роботах, котрі адресовані як для наукового співтовариства, так і медійним професіоналам:

1. Професійна

2. Масова

3. Академічна

7. Професійна медіакритика − критика, що спрямована на ….

1. Спільноти науковців;

2. Громадські організації;

3. Спільноти журналістів та авторів медійного змісту.

8. Забезпечення взаємозв’язку між аудиторією, медійною організацією та самим автором медіатексту є:

1. Інформаційно-комунікативною функцією;

2. Пізнавальною функцією;

3. Регуляторною функцією.

9. Функція..…реалізується в поєднання декількох взаємопов’язаних операцій: інтерпретації, прогноза, оцінки, моніторингу ЗМІ:

1. Моніторингу ЗМІ;

2. Регуляторна;

3. Пізнавальна.

Функція… спонукає до об'єднання людей для активної громадської діяльності.

1. Інтерпретації;

2. Соціально-організаторська;

3. Інформативно-комунікативна.

10. Предметом оцінки та аналізу медійної критики є:

1. засоби масової інформації;

2. громадське суспільство;

3. автори медіатекстів.

11. Родоначальницею медіакритики є…

1. Кінокритика;

2. Літературна критика;

3. Мовна критика;

12. До аналітичних та інформаційних жанрів медіакритики належать …

1. Літературна, театральна, кінокритика;

2. Огляд, рецензія, стаття, коментар;

3. Блог, форум, чат.

13. Медіатизація політики – процес переміщення змісту політичної діяльності в символічний простір …..

1. сучасної медіакультури;

2. засобів масової інформації;

3. екранної культури.

14. Слово, що означає проплачений матеріал або приховану рекламу – це…

1. Чернетка;

2. Підробка;

3. Джинса.

15. Висловлення авторської думки на злободнівні теми, які регулярно з’являються в одному й тому ж виданні та розміщуються на одному й тому ж місці газетного випуску – це…

1. Блогерство;

2. Колумністика;

3. Громадська журналістика.

16. Медіатекст – конкретний результат медіапродукції − …., викладене в будь-якому виді та жанрі медіа (газетна стаття, телепередача, відео кліп тощо).

1. Художнє оповідання;

2. Інформаційне повідомлення;

3. Медійне репрезентування.

17. Професійне медіакритичне українське видання має назву:

1. «Медіаосвіта»;

2. «МедіаСвіт»;

3. «Телекритика».

18. Теорія ….. стверджує, що аудиторія через здобування спеціальних знань може навчитися спротиву нездоровій залежності від медій та мати власний погляд на медійні повідомлення.

1. Медіакритики

2. Медіаграмотності

3. Медіакоммунікації.

19. Практику проголошення та відстоювання професійних стандартів журналіста започаткували:

1. BBC;

2. СNN;

3. New York Times.