- •Тема. Засоби навчання природознавства
- •Література
- •Значення засобів навчання:
- •Вимоги до засобів наочності:
- •Класифікація засобів навчання
- •І. Натуральні об’єкти:
- •Іі. Засоби зображення й відображення об’єктів:
- •Ііі. Технічні засоби:
- •Іv. Навчально-методичні посібники:
- •Класифікація засобів навчання
- •Натуральні засоби наочності
- •Образотворчі засоби наочності
- •Навчальні таблиці
- •Навчальні картини
- •Моделі як засоби наочності
- •Матеріальні навчальні моделі
- •Ідеальні навчальні моделі
- •Переваги кінофільму над іншими засобами наочності:
- •Підручники та зошити з курсу «я і Україна».
- •Основні прийоми роботи з підручником
- •Структура підручника Підручник
- •Методика роботи з планом і картою
- •Алгоритм роботи з картою
- •Робота з контурною картою
- •Глобус-модель Землі
Вимоги до засобів наочності:
1. Зміст засобів наочності повинен вiдповiдати освітній, розвивальній та виховній цілям.
2. В засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, щоб відволікало увагу дітей від необхідного.
3. Уci засоби наочності демонструються під час ypoкy тільки в момент необхiдностi, не раніше.
4. Якщо засіб наочності не вiдповiдає поставленим цілям i задачам на ypoці, краще ним не користуватися.
Класифікація засобів навчання
Розроблено багато класифікацій сучасних засобів навчання (за різними ознаками):
за складом в – матеріальні (приміщення, устаткування, меблі, комп’ютери, розклади занять) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);
за джерелами появи – штучні ( прилади, картини, підручники) та природні
(натуральні об’єкти, препарати, гербарії);
за складністю – прості (колекції, моделі, карти) та складні (відеомагнітофони, комп’ютерні мережі);
за способом використання – динамічні (кіно-, відеофільми) та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);
за особливостями будови – плоскі (таблиці, карти), об’ємні (муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);
за характером дії – візуальні (натуральні об’єкти, демонстраційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);
за носієм інформації – паперові (підручники, картотеки), магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й ресурси);
за рівнями змісту освіти – на рівні уроку (дидактичний матеріал), на рівні предмета (підручники), на рівні всього процесу навчання (навчальні кабінети);
за технологічною прогресивністю – традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, комп’ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспективні (веб-сайти, локальні й глобальні комп’ютерні мережі) тощо.
Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С.Г.Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:
натуральні об’єкти (оригінали);
засоби зображення й відображення об’єктів (оригіналів);
письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, фраз;
технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної в інших засобах.
Беручи за основу загальну класифікацію С.Г.Шаповаленка, засоби навчання можна поділити на такі групи:
І. Натуральні об’єкти:
- предмети й явища об’єктивної дійсності для безпосереднього вивчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);
- натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);
- матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навчального обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо).
