9.3. Етикет вручення і прийняття подарунків

"Хто вміє дарувати, той вміє жити", - говорить французьке прислів'я, підкреслюючи тим самим особливе значення культури обміну подарун­ками у спілкуванні людей. Подарунок - це завжди символ поваги, своє­рідна форма висловлення почуттів, гарного ставлення до людини. Умін­ня робити подарунки - мистецтво, вияв внутрішньої культури людини. Подарунки в діловій сфері можуть створювати атмосферу доброзичли­вості й довіри, стимулювати ділові зв'язки. Водночас, слід пам'ятати, що в деяких західних компаніях з різних причин можуть негативно ставитися до подарунків, особливо від клієнтів або фірм, пов'язаних із ними. Деякі компанії навіть забороняють дарування адміністративними заходами. Напроти, в Японії - країні традицій - існує офіційний порядок обов'язко­вого обміну подарунками при укладенні комерційних угод.

Важливий елемент процесу дарування - наявність відповідного при­воду для вручення подарунку. Подарунки роблять при привітанні своїх рідних і знайомих з днем народження, з одруженням, народженням ди­тини, отриманням нагороди, вченого ступеню. Подарунки вручають з приводу круглих дат у трудовій діяльності, у випадку підвищення на ро­боті, виходу на пенсію тощо. Подарунки можуть робитися на знак подя­ки, наприклад, за виконання термінової роботи, на знак вибачення за непорозуміння. Дуже давній звичай - дарувати подарунки на Новий рік та Різдво. На новорічні свята не прийнято дарувати дорогі подарунки, наприклад, ювелірні вироби. На роботі можна обмежитися вітальною листівкою або невеличкими новорічними сувенірами.

Делікатним питанням при виборі подарунку в діловій сфері є його ціна. Порівняно недорогий подарунок засвідчує гарне ставлення однієї людини до іншої, відповідна ціна його не дозволяє розцінювати це як хабар. У багатьох країнах закон забороняє посадовим особам прийма­ти подарунки, вартість яких перевищує визначену порівняно невелику суму. За західними стандартами діловий подарунок повинен коштувати від 10 до 50 доларів. У протокольну практику більшості країн уведені жорсткі вартісні обмеження на подарунки, які вручаються або отриму­ються вищими посадовими особами. У Великобританії ця сума стано­вить 140 фунтів стерлінгів, у США - 250 доларів, у Франції - 200-300 доларів, у Росії- 150 доларів тощо.

Колегам по роботі заведено дарувати "нейтральні подарунки": книги, альбоми, авторучки, записники. Завжди доречні подарунки: письмове приладдя; вироби зі скла, кришталю, порцеляни, шкіри, металу (портмо­не, шкатулки, чеканка, вази, брошки тощо); аксесуари для паління; спир­тні напої; солодощі. З більш цінних подарунків - твори мистецтва (карти­ни, мініатюри, раритетні видання книг), вироби народних промислів. По можливості подарунки повинні відповідати роду занять, хобі, смаку тієї людини, кому вони призначаються. Лише друзям і близьким родичам дарують особисті речі: білизну, дамську сумочку, косметику. Багато хто любить дарувати парфуми й туалетну воду. Та це доречно лише у випа­дку, якщо ви точно знаєте, яким запахам віддає перевагу ваш(а) візаві.

Правила етикету радять поважати забобони. Приміром, не можна да­рувати носові хусточки (до сліз). У портмоне чи гаманець слід обов'язко­во покласти монетку, інакше подарунок "принесе" безгрошів'я. Не дару­ють дзеркала й ножі: це погана прикмета. У деяких країнах і на Заході, й на Сході не прийнято дарувати годинники.

Ритуал дарування не менш важливий, ніж подарунок. Усі подарунки, крім квітів, підносять в упаковці. Не є винятком міцні напої, які не дару­ють без фірмової упаковки. Якщо є можливість, краще вручити подару­нок особисто. Якщо ні - бажано передати його разом із візитною карткою з відповідним написом, який робиться лише від третьої особи: "вітає з Новим Роком", "вітає зі святом" тощо. Слід уникати повторення подарун­ків, крім напоїв і солодощів. Надписи на подарунках робляться у непомі­тному місці: наприклад, на зворотній стороні картини.

Приймаючи подарунок, треба завжди дякувати. Це робиться, як пра­вило, двічі: спочатку під час церемонії вручення, а потім після розгор­тання подарунку. Той, хто дарує, приймає подяку, не вступаючи в обго­ворення якостей подарованої речі. Подарунки, за винятком квітів, не вносять у те приміщення, де знаходяться гості. Якщо подарунок не мо­же бути прийнятий з мотивів двозначності його змісту або неприпусти­мої ціни, його одразу повертають із короткою запискою, наприклад, такого змісту: "Вважаю неможливим для себе прийняти Ваш подарунок і тому повертаю його Вам".

Існують певні правила дарування квітів - дарунку, що виражає особ­ливі почуття подяки й щирого ставлення. Наприклад, в Україні прийнято дарувати непарну кількість квітів. Жінки не дарують квіти чоловікам, за винятком рідних. У діловій сфері співробітниця може подарувати квіти своєму начальнику, наприклад, вітаючи його з ювілеєм або обійманням нової посади. Чоловік ніколи не дарує квіти чоловікові, якщо вони не ба­тько і син, або підлеглий і керівник.

Букет, призначений для ділової жінки, не повинен бути занадто вели­ким, виключаючи випадки ювілеїв, презентацій і схожих урочистих подій. Наприклад, стримано й водночас вишукано виглядає букет з кількох до­рогих квітів - орхідей або лілій, які вважаються королівською квіткою, особливо у Франції.

У деяких країнах певні квіти мають символічний смисл. Наприклад, хризантеми в Угорщині, Італії, Франції, Японії символізують скорботу, у той час як у Китаї - процвітання та довголіття. У країнах Латинської Аме­рики червоний колір - колір крові й смерті, у Німеччині, напроти, яскраво-червоні троянди - колір кохання, які вручають лише коханій жінці. Гвозди­ка у Бельгії - квітка бідняків, а в Німеччині - символ дружби й стійкості.

Особливу роль грає кольорова гама букету. Рожевий колір утілює чуттєвість, червоний - палку пристрасть. Отже, в офіційних випадках краще уникати дарувати букети, складені в рожевій або червоній гамі. Ідеальну кольорову гаму для такого букету складають білий, блакитний, синій і жовтий кольори. Білий колір символізує чистоту, мудрість, мир; блакитний і синій - глибину, постійність і відданість; жовтий асоціюється із життям, світлом, радістю.

Крім вибору квітів і їх кольорового співвідношення суттєве значення має упаковка букету. Стриманий за своїм характером букет повинен ма­ти й відповідну упаковку, яка підкреслить його стильність. Додому при­йнято надсилати свіжозрізані квіти, на роботу - аранжировані. На відміну від квітів, які вручають при зустрічах і проводах на вокзалі, в аеропорту, на відкритому повітрі, в усіх інших випадках квіти дарують у розгорнуто­му вигляді. В упаковці квіти передаються з посильним: у цьому випадку до букету прикладається візитівка. Упаковку не знімають, якщо вона є елементом оформлення букету.

Якщо в приміщення входить подружжя, то букет квітів повинен бути в руках чоловіка. Гість дарує квіти господині після того, як його супутниця привітається з господарями. Якщо святкується день народження чолові­ка, квіти підносять його дружині. Букет вручають завжди у вертикально­му положенні з невеликим нахилом у бік. Правою рукою тримають за стебла, а лівою притримують квіти ближче до голівок.