4.7. Односторонні та багатосторонні позиційні документи

У наш час до дипломатичного листування деякі науковці і дипломати - практики відносять документи, які, на відміну від класичних форм до­кументів дипломатичного листування, не мають визначеного адресата, але виконують важливі функції в спілкуванні держав, у здійсненні дип­ломатичної діяльності.

Заяви уряду, міністерства закордонних справ, посольства - по­зиційні документи, які є оперативним реагуванням країни на подію між­народного життя, висловлення позиції з цього приводу. На відміну від документів власне дипломатичного листування заява не є прямим звер­ненням до певної держави або держав і тому не обов'язково вимагає офіційної відповіді. Водночас, відсутність відповіді чи будь-якої іншої форми реагування на заяву теж є політичним актом з певним значенням. Заяви уряду, МЗС нерідко мають більше змістове навантаження, ніж класичні документи дипломатичного листування, скажімо, нота або ме­морандум. Заява уряду може бути не лише опублікованою, але й офі­ційно направленою зі спеціальною (супровідною) нотою відповідним державам. Заява посольства розповсюджується в країні перебування після узгодження з керівництвом МЗС.

У дипломатичній практиці використовуються різні форми заяв для преси

- заява прес-центру МЗС, заява посольства у формі прес-релізу, які ніби попереджають можливість уряду офіційно зайняти ту позицію, яка в них викладається. Фактично ж це і є офіційна позиція. Водночас мета заяви для преси - орієнтувати громадську думку і народ власної країни. Заява МЗС є більш офіційним документом порівняно з заявою прес-центру МЗС.

Спільні заяви про двосторонні або багатосторонні переговори є офі­ційними документами, за допомогою яких учасники інформують громад­ськість, інші уряди про переговори, що відбулися, про питання, які обго­ворювалися, про досягнуті домовленості та про спільні погляди й прин­ципи, можливо, про розходження між ними або особливу позицію того чи іншого учасника. Якщо спільна заява текстуально містить формулюван­ня про досягнуті рішення й угоди, які не мають іншої офіційної форми, вона розглядається в якості міжнародного договору.

Заява МЗС України 13 липня 2006 року В Україні з глибоким занепокоєнням сприймають новий спалах насильства на Близькому Сході, причиною якого стало захоплення бойовиками ліванського угруповання "Хезболла" двох ізраїльських військовослужбовців, та дії армії Ізраїлю у відповідь. Викликає жаль те, що в результаті протистояння сторін ги­нуть невинні мирні люди, значних руйнувань зазнає життєво важли­ва цивільна інфраструктура. Ці події, що відбуваються на фоні триваючого загострення палестино-ізраїльського протистояння, створюють найбільшу за останні роки загрозу розширення близькосхідного конфлікту та втягування в нього інших країн регіону. МЗС України закликає причетні сторони виявити максимальну стриманість, відмовитися від застосування сили і зосередитися на пошуку компромісних рішень, у тому числі за міжнародного посеред­ництва, з метою упередження ескалації конфлікту й недопущення нових жертв серед мирного населення.

Заява прес-служби МЗС України 26.04.2006 10:31 20 років тому на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа. Вона при­звела до численних людських жертв, прирекла на страждання міль­йони, змінила довкілля та навіть психологію людей, продемонстру­вала незахищеність світу перед глобальними викликами сучасності. Для українців, білорусів та росіян ця катастрофа стала націона­льною трагедією. 26 квітня цього року в Україні, Білорусі та Росії відбуватимуться чи­сленні масові заходи, присвячені сумній річниці. Вони покликані привер­нути увагу міжнародного співтовариства до наслідків трагедії та про­блем у їх ліквідації, об'єднати зусилля людей доброї волі для унеможливлення повторення подібної техногенної катастрофи в майбутньому. Одним з таких заходів стане акція "Чорнобильський шлях", яка традиційно відбувається в Республіці Білорусь. У зв'язку з її прове­денням ми закликаємо білоруську владу забезпечити право громадян Білорусі на мирні зібрання відповідно до загальноприйнятих демокра­тичних норм, виявити толерантність та унеможливити силові дії стосовно учасників мирної акції.

Виступи, промови вищих керівників, представників держави - важливий елемент пропагандистської діяльності держави на міжнарод­ній арені. Написання таких виступів покладається на досить вузьке коло дипломатичних співробітників. Після його виголошення потрапляє в руки представників ЗМІ, стає предметом вивчення, аналізу, основи для ви­сновків, припущень.

Заяви, виступи представників держави на міжнародних нарадах і в міжнародних організаціях. У багатьох випадках такі заяви і виступи оформлюються як офіційні дипломатичні документи, реєструються в якос­ті документів міжнародних нарад і конференцій, міжнародних організацій. Важливим дипломатичним документом є основний виступ глави делегації на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, у якому уряд, крім викладу власної позиції з актуальних міжнародних питань, конкретних пропозицій, роз'яс­нює також основні принципи й головні напрямки своєї зовнішньої політики. Такі дипломатичні документи, як декларації, заяви уряду, заяви і виступи представників держави на міжнародних нарадах і в міжнародних організа­ціях оформлюються відповідно до практики, прийнятої в міжнародних ор­ганізаціях, або встановлених на тій або іншій міжнародній нараді. Напри­клад, проекти декларацій, які виносяться урядами на розгляд Генеральної Асамблеї ООН, представляються відповідними делегаціями в Секретаріат ООН. Секретаріат ООН реєструє цей проект декларації в якості офіційного документа ООН і розсилає його іншим делегаціям, які беруть участь в ро­боті Генеральної Асамблеї ООН. Такий порядок існує і щодо оформлення виступів глав делегацій та інших представників в ООН. На міжнародних нарадах оформленням пропозицій, що виносяться на розгляд учасників, виступів глав делегацій та інших делегатів в якості офіційних документів цих нарад звичайно займається міжнародний секретаріат, до складу якого входять представники всіх делегацій.

Декларація (лат. деclаratio - заява, оголошення) - одностороння, двостороння або багатостороння заява, у якій держави проголошують принципи своєї зовнішньої і внутрішньої політики або заявляють про < пою позицію щодо конкретних питань. Двосторонні й багатосторонні декларації в більшості випадків підписуються, але можуть за бажанням учасників прийматися ними без підписання.

Декларації за участю двох або більше держав, якщо вони створюють дня сторін взаємні права й обов'язки, є міжнародними договорами, у яких сторони декларують, заявляють про спільні принципи, цілі й наміри, взаємні права й обов'язки. Декларації використовують також у якості до­поміжних по відношенню до основного договору актів. За їх допомогою сторони роз'яснюють зміст договору, тлумачать, доповнюють або змі­нний п» його. Декларація може бути офіційним додатком до договору.

Комюніке (фр. соттипіque) - офіційне повідомлення про хід або результати міжнародних переговорів, про досягнуту міжнародну угоду тощо. Двостороннє комюніке зазвичай називають "спільне комюніке", "спільне повідомлення". Комюніке може бути докладним або стислим, з ви­кладенням позицій сторін з конкретних питань, прийнятих рішень. Воно може також віддзеркалювати досягнуті між сторонами домовленості та мати в цьому випадку певні правові наслідки для сторін.