Питання для самоперевірки

1. Яки етапи міжнародних зіставлень?

2. Яки є п’ять найважливіших вимог у практиці міжнародних зіставлень?

3. Як визначається паритет купівельної спроможності?

4. Яка процедура добору й узгодження товарів-представ­ників?

5. Скільки продуктів містив остаточний перелік продуктів, підготовлений ЄВРОСТАТом?

6. Що є ідентичні товари, аналогічні товари і товари, що не піддаються порівнянню?

7. Що є критерієм коригування цін товарів-представ­ників порівнюваних країн?

8. Яки основні принципи вибору параметрів при визначенні розміру коригування цін товарів-представників?

9. Як розраховується індивідуальний та груповий індек­си цін?

10. Сутність методу Гірі-Каміса.

11. Як розраховуються індекси ЕКШ?

12. Формули Герарді та Уолша.

13. Яке місце посідала Україна в міжнародних зіставленнях у 90-х роках ХХ ст.?

14. Які можливості надають українському уряду результати міжнародних зіставлень при формуванні соціальної й економічної політики?

Тести

1. Результати міжнародних зіставлень використовуються:

1. міжнародними організаціями;

2. національними державними органами і неурядовими організаціями різних країн;

3. вченими для аналітичних і практичних робіт.

2. Основні розбіжності статистичних показників економіки окремих країн:

1. у виборі одиниць спостереження;

2. в методах збору і обробки даних;

3. незіставність часових рядів показників.

3. У практиці міжнародних зіставлень вимога характерності ваг полягає в такому:

1. ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути максимально характерними для економіки країн, що порівнюються;

2. ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути виражені в єдиній валюті.

4. У практиці міжнародних зіставлень вимога незалежності від вибору базисної країни полягає в тому, що на результат зіставлення показників країн не повинно впливати:

1. рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна;

2. в яких одиницях вимірюються показники базисної країни.

5. У практиці міжнародних зіставлень вимога транзитивності — це:

1. необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для всіх пар країн, що беруть участь у багатобічному зіставленні;

2. перехід від методології розрахунку однієї країни до другої.

6. У практиці міжнародних зіставлень вимога оберненості факторів полягає в такому:

1. добуток індексів цін і фізичного обсягу, отриманих в результаті зіставлення незалежно один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості;

2. фактори можна замінювати аналогами.

7. У практиці міжнародних зіставлень вимога адитивності полягає в тому, що отримані в результаті зіставлень:

1. індекси (цін або фізичного обсягу) повинні бути внутрішньо узгодженими;

2. індекси (цін або фізичного обсягу) можна складати.

8. Метод «перехідних ключів» використовується:

1. для усунення відмінностей між національними показниками і аналогічними показниками міжнародного стандарту;

2. для переходу від методології розрахунку показників однієї країни до іншої;

3. для зіставності структури показників часових рядів по окремих країнах.

9. Показники в розрахунку на одну особу по окремих раїнах розраховують:

1. для міжнародних зіставлень інтенсивності якогось явища;

2. для порівняння значень показників окремих країн у світовому підсумку;

3. для міжнародних зіставлень їх соціально-економічного розвитку.

10. Джерело даних для міжнародних зіставлень:

1. дані національних статистичних служб;

2. часові ряди показників в базах даних міжнародних організацій;

3. публікації міжнародних організацій.

11. Різниця між часовими та територіальними міжнародними зіставленнями полягає в:

1. об’єкті дослідження;

2. тому що, часові зіставлення використовують дані за період часу, а територіальні — на момент часу;

3. меті дослідження (територіальні вивчають структуру явищ, а часові — тенденції розвитку).

12. Об’єктом Програми міжнародних зіставлень ООН є:

1. всі елементи ВВП;

2. обсяг кінцевого споживання ВВП та його основних компонентів;

3. товари та послуги і ціни на них.

13. Мета Програми міжнародних зіставлень ООН:

1. перерахунок основних компонентів ВВП в єдину валюту;

2. відбір репрезентативних товарів та послуг-представників;

3. визначення рівня життя населення в країнах, які порівнюються.

14. Основний метод, що використовувався в Програмі міжнародних зіставлень ООН за 1993 рік:

1. «зірковий»;

2. парних порівнянь країн;

3. багатокраїнних порівнянь.

15. Місце України за результатами Програми міжнародних зіставлень 1993 року:

а) 10;

б) 17;

в) 27.

16. Спеціалісти міжнародних статистичних служб у разі відсутності даних від країни застосовують:

а) метод експертних оцінок;

б) метод екстраполяції даних за попередній період;

в) в часовому ряді цієї країни робиться позначка «…».

322