30. Рекреаційно-туристський потенціал Київської області

Київська область межує на Сході з Чернігівською і Полтавською, на Південному-Сході і Півдні з Черкаською, на Південному-Заході з Вінницькою, на Заході з Житомирською областями України, на Півночі з Гомельською областю Білорусі..

Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об’єктами природно-заповідного фонду є урочище Бабка, дендрологічний парк “Олександрія“, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський та Кагарлицький і багато інших об’єктів.

Рослинний і тваринний світ. Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 689 тис. га.: це соснові ліси, дубово-соснові ліси, грабово-сосново-дубові ліси з домішкою берези, липи, клена з підліском ліщини і бруслини; широколистяно-грабові ліси; вільхові ліси; чагарники; різнотравяно-злакові луки; дубові ліси; дубово-грабові ліси; в’язові ліси; осикові ліси; осокорові ліси; вербові ліси; вільхові ліси з домішкою ільми, клена, берези; ділянки луків, степів (кострець, ковила, шавлія). Лікарські рослини: підбіл звичайний (мати-й-мачуха), валеріана, ромашка, конвалія, материнка, дурман, цикорій, наперстянка пурпурова, калина, алтея, чорниця, звіробій, брусниця, барвінок.

Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам’яток культурної .Київщини вписані 24 пам’ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI-XIX ст., палаців, архітектурних споруд, парків, зокрема, білоцерківська "Олександрія" та багато інших.

Впродовж багатьох десятиріч в області формувалась система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники ("Битва за Київ в 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв з 17 філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування, в тому числі, на громадських засадах. До кращих обласних музейних закладів по праву відносяться обласний археологічний музей (с.Трипілля – трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних особистостей – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.В.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музея.

31. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу кіровоградської обл.

Кіровоградська область володіє значним рекреаційним потенціалом: жарке літо, функціонально вільні території, певний запас мінеральних вод, температурно комфортні пляжі, можливості кліматотерапії. Несприятливі умови: почленовано-рівнинний рельєф, слабкий розвиток рекреаційної інфраструктури, низький рівень розвитку виробничого і невиробничого рекреаційного обслуговування.

Важливою умовою є кліматичні ресурси, вони визначають загальну комфортність умов відпочинку. Кіровоградська область належить до територій із кліматичним комфортом. Клімат області помірно-континентальний, недостатньо вологий, з чітко вираженими порами року.

У рекреаційних потребах населення провідне місце належить відпочинку на природі.

Особливу цінність мають гідрологічні рекр. рес.: річки, озера, водосховища, мінеральні джерела. Річки належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу, є річками рівнинного типу і мають широкі долини. Річка Південний Буг є найбільш пристосованою для купання і використання її зі спортивно-оздоровчою метою – байдарковий спорт, річковий туризм (середня температура води влітку +20° ...+24°, середні глибини 2,5 – 5м).

Придатними для активного відпочинку є прибережні території території водосховищ (Кременчуцького та Дніпродзержинського на Дніпрі, Іскрівського на Інгульці, Лелеківського на Інгулі) та берегові смуги рік.

Лісові насадження на берегах, вплив акваторії, підвищена іонізація, природна вентиляція, тривалий купальний сезон (близько 90 днів), велика кількість днів із сприятливо-комфортною температурою повітря (в літній час, наприклад, 25 – 27 днів на місяць) – основні фактори, що роблять територію привабливою для організації відпочинку.

К обл. недостатньо забезпечена лісовими ресурсами. Лісонасадження ≈ 7% тер. обл. – Чорний ліс, Нерубаївський ліс, Дмитрівсько-Чутянський ліс, Голоче, Зелена брама. Лісові масиви сприятливі для відпочинку і мають цілющі якості деяких порід дерев (сосновий ліс). Окрасою краю і місцем відпочинку є 400-річні дуби з цілющими джерелами. Особливу групу рослинних рекр. рес. утворюють природоохоронні території (заказники, дендропарки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва), частина із яких поєднує виконання рекреаційної та культурно-історичної функції (наприклад, дендропарк „Веселі Боковеньки” і Онуфріївський Чорний ліс, заповідники „Хутір Надія”, „Карпенків край” та ін.).

Бальнеологічні рекр. рес. представлені родовищами мінеральних вод на території Знам’янського, Олександрійського, Новоукраїнського, Новгородківського районів (відомі марки: „Іванкова криниця”, „Холодні ключі”, „Кришталева”, „Кам’янецька”, „Гусарське урочище”).

Культурно-історичний потенціал Кіровоградщини становлять: пам’ятки культури й архітектури, природні пам’ятки, сади, парки, музеї, пам’ятні історичні місця; пам’ятки архітектури та інш. Обл. має значну кількість культурно-історичних пам’яток різних епох, що охоплюють період від палеоліту до нашого часу. Під охороною держави знаходяться 1320 нерухомих пам’яток історії, археології, архітектури, монументального мистецтва.

Пам’ятки трипільської культури зосереджені в басейнах річок Південний Буг, Синюха, Велика Вись. На території області біля 500 пам’яток скіфського часу – поселення, ґрунтові могильники, кургани, культові споруди. Також є сарматські пам’ятки, пам’ятки черняхівської культури.

Популярністю користуються музеї: „Хутір Надія”, історико-архітектурний заповідник “Родина Раєвських”, історико-культурний заповідник-музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого), Кіровоградський музей М.Кропивницького, меморіально-педагогічний музей В.Сухомлинського.

Практично усі райони області забезпечені рекреаційними ресурсами. Акцент залежно від території дещо різниться. Пн. райони мають привабливість завдяки рослинним ресурсам. Зх. та пн.-сх. користуються популярністю завдяки гідрологічним. Пд.- за рахунок культурно-історичних пам’яток. В перспективі розвиток нових видів рекреаційної діяльності зростатиме завдяки вирішенню певних проблем, а саме збереженню культурно-історичної спадщини, збереження й примноження лісових ресурсів, контроль за екологічним станом, впровадження природоохоронних заходів, удосконалення правової бази тощо.