43. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Черкаської області

Область належить до Столичного туристичного району (Смаль)або Полісько-Столичного(Бейдик). Є безліч трактувать поняття туристичний потенціал. Туристичний потенціал складається з таких складових, як ресурси, інфраструктура і імідж. Але найважливішою складовою є ресурси які використовуються або можуть бути використані в тур індустрії.

Природні туристичні ресурси Поверхня району являє собою рівнину, подекуди урізноманітнену горбами та пасмами льодовикового походження, річковими долинами, ярами і балками. Помірно-континентальний клімат з теплим літом і порівняно м'якою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності. Річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Дніпро та його притоки. Річки з чистою водою та повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. Є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. Серед ПЗФ області Канівський природний заповідник, і звичайно, всесвітньо відомий парк "Софіївка" в Умані. У 2008 році почав діяти гірськолижний комплекс у с. Водяники (Звенигородський р-н).

Соціально-культурні туристичні ресурси. Незважаючи на давню історію, сучасний архітектурний образ обласного центру формувався впродовж ІІ пол. ХХ ст. Найбільш цікавими його спорудами є Свято-Троїцький собор, Михайлівський собор, резиденція архієпископа, Палац одруження, Будинок жалоби. Черкаська область є місцем народження і останнього притулку видатного сина українського народу - Т.Шевченка, пам'ять про якого зберігають пам'ятні знаки та музеї Моринців, Шевченкового та Канева. Садиба і парк у Кам'янці стали свідками зібрань Південного товариства декабристів, гостин О.Пушкіна та П.Чайковського, на честь яких тут було встановлено меморіальні дошки та пам'ятні знаки. Пам'ять про колишню кріпаччину зберігають подекуди занедбані палацово-паркові комплекси у с. Козацьке, Мошни, м. Корсунь-Шевченківський, Шпола та Тальне. Осередком діяльності відомої родини українських садоводів-помологів Симиренків було с.Мліїв, де зараз функціонує Мліївський музей садівництва. Пам'ять про І.Нечуя-Левицького зберігає літературно-меморіальний музей у смт Стеблів. Тут же споруджено пам'ятник письменнику та одному з його літературних героїв - Нимидорі. Ім'я І.Нечуя-Левицького та його героїв носять і скелі, що височать понад Россю. Свідками героїчної боротьби українського народу проти гноблення стали Мельники (Холодний Яр), Суботів та Чигирин. Перлиною не тільки області, але і усієї України, що користується заслуженою увагою з боку туристів, є знаменитий дендрологічний Софіївський парк в Умані.

Домінантою у туристичному розвитку є культурно-історично-сакральний напрямок.

44. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернігівської області

Область належить до Столичного туристичного району (Смаль)або Полісько-Столичного(Бейдик). Є безліч трактувать поняття туристичний потенціал. Туристичний потенціал складається з таких складових, як ресурси, інфраструктура і імідж. Але найважливішою складовою є ресурси які використовуються або можуть бути використані в тур індустрії.

Природні туристичні ресурси Неперевершені лікувальні багатства області: йодована деснянська вода, єдине в Україні родовище лікувального мінералу біофіту, багаті запаси цілющих мінеральних вод. Більше 20% території займають рекреаційні угіддя. Найбільша їх площа у Козелецькому, Чернігівському та Новгород-Сіверському районах. Славиться дубово-сосновими лісами (майже 68% території області покривають ліси), широкими лугами рівнинних річкових заплав, щедрими мисливськими та рибальськими угіддями. області функціонує 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, мисливські і рибальські бази, водні станції, пляжі, лісопарки. 21 об‘єкт, віднесений до категорії загальнодержавного значення. Відзначаються дендрологічний парк “Тростянець”, Менський зоопарк, ландшафтні, ботанічні, гідрологічні заказники, а також Сокиринський парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва.

Соціально-культурні туристичні ресурси. Чернігівська область теж відноситься до регіонів, найкраще забезпечених соціально-історичними рекреаційними ресурсами. Так, у м. Чернігів зосереджена третина усіх пам'яток домонгольського періоду, що збереглись в Україні: курган Чорна могила, Успенський собор Єлецького та Іллінська церква Троїцько-Іллінського монастирів, Антонієві печери, П'ятницька церква, Борисо-Глібський та Спасо-Преображенський собори. В наступні століття ці комплекси споруд неодноразово перебудовувались, поповнювались новими пам'ятками. ХVІІ-ХVІІІ ст. стало часом нового розквіту міста. Тоді було зведено комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря, Катерининську церкву, будинок колегіуму, будинок Я.Лизогуба. Наступні століття продовжують формувати архітектурне обличчя міста. З'являється ряд будівель культового та громадського призначення.

Славетну історію, що застигла в архітектурних формах, має м.Ніжин. Серед його пам'яток Введенський, Ветхоріздвяний Георгіївський монастирі, Миколаївський собор ХVІІ ст., Благовіщенський монастир, Всіхсвятська, Покровська, Преображенська, Хресто-Воздвиженська церкви та церква Іоанна Богослова ХVІІІ ст., комплекс споруд поштової станції, будинок грецького магістрату та будинок гімназії вищих наук ХІХ ст. Не поступається Ніжину й старовинне місто Новгород-Сіверський, що свого часу був центром Сіверського князівства, а потім - другим після Чернігова за значенням містом краю. Туристам можна показати комплекс споруд нещодавно відновленого Спасо-Преображенського монастиря, Успенський собор ХVІІ-ХVІІІ ст., Тріумфальну арку, зведену на честь відвідин міста Катериною ІІ, дерев'яну Микільську церкву 18 ст., торгові ряди, будинок чоловічої гімназії, де свого часу навчався К.Ушинський, будинок Н.-Сіверського земства 19 ст. Відновила свою архітектурну спадщину колишня гетьманська столиця - смт Батурин, на території якого створено державний історико-культурний заповідник, до складу якого увійшли будинок Кочубея, палац Розумовського ХVІІІ ст., Воскресенська церква ХІХ ст. та церковно-приходська школа. Об'єктами паломництва можуть бути монастирі сіл Осіч, Домниця, Густиня, Данівка, Понорниця, смт Ладан. Значну кількість архітектурно-історичних пам'яток мають Козелець, Прилуки, Остер, Любеч. Чудові садиби та палацово-паркові комплекси збереглися у Качанівці, Вишеньках, Сокиринцях, Дігтярях, Седневі

Домінантою у туристичному розвитку є культурно-історично, оздоровчо-туриський, біосоціальний напрямок.