
- •Суть і базові принципи туристсько-рекреаційного районування
- •Комплексність рекреаційного районування та його аспекти.
- •Рекреаційний район, як базова одиниця районування.
- •Умови та фактори рекреаційного районоутворення.
- •5. Визначальні риси процесу рекреаційного районоутворення.
- •14.Туристсько-рекреаційне районування Гірського Криму.
- •12.Рекреаційно-туристське районування України і.Смаля (2004)
- •13. Рекреаційно-туристське районування гірських територій.
- •15.Рекреаційне районування Карпат.
- •26 Рекреаційно-туристський потенціал Житомирської області
- •27. Рекреаційно-туристський потенціал Запорізької області
- •28. Рекреаційно-туристський потенціал Закарпатської області
- •29. Рекреаційно-туристський потенціал Івано-Франківської області
- •30. Рекреаційно-туристський потенціал Київської області
- •31. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу кіровоградської обл.
- •32. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу луганської обл.
- •33. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу львівської обл.
- •34. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу миколаївської обл.
- •35. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу одеської обл.
- •36. Аналіз трп Полтавської області
- •37.Аналіз т.Р.П. Рівненської області
- •38. Аналіз трпСумської області
- •39. Аналіз трп Тернопільської області
- •40. Аналіз трп Харківської області
- •41. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області
- •42. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Хмельницької області
- •43. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Черкаської області
- •44. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернігівської області
- •45. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Чернівецької області
- •47 Тур рек районування за бейдиком
- •48 Гофовні районоутворюючі фактори при район світу
- •49 Районування за unwto
- •50 Характерні риси Африканського макрорегіону
- •56. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Західної Європи
- •57. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Центральної та Східної Європи
- •58. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Південної Європи.
- •59. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Середземномор,я.
- •60. Основні напрямки туристичної діяльності і туристичні центри Північної Америки.
- •66.Головні напрямки тур-рекреац діяльності в острівному районі Пд-Сх Азії
- •67.Рекреаційно-туристський потенціал країн Південної Азії
- •68. Особливості тур.Індустрії в державах і територіях Океанії
- •69.Сучасний стан і тенденції розвитку туризму в країнах Середнього Сходу
- •70. Головні туристичні центри країн Середнього Сходу
42. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Хмельницької області
Область належить до Подільського туристичного району (Смаль). Є безліч трактувать поняття туристичний потенціал. Туристичний потенціал складається з таких складових, як ресурси, інфраструктура і імідж. Але найважливішою складовою є ресурси які використовуються або можуть бути використані в тур індустрії.
Природні туристичні ресурси Густа гідро мережа може використовуватись для організації купання та водних видів туризму, а їх мальовничі долини надають привабливості ландшафтам. Захоплення викликають водоспади. Контрасти ландшафтів приваблюють туристів. Джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів, знаходяться біля Летичева, Кам'янця-Подільського, Сатанова, Полонного. В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду національний природний парк "Подільські Товтри".
Соціально-культурні туристичні ресурси На території Подільського туристичного району зберігається значна середньовічна спадщина у вигляді замків та фортець. Архітектурна спадщина більш пізніх часів представлена культовими спорудами, палацами, адміністративними та жилими будинками ХVІІІ-ХХ ст.. Складний шлях пройшли культурно-історичні пам'ятки області. В обласному центрі буремні роки пережили лише деякі особняки і адміністративні будівлі ХІХ-ХХ ст. Більшість визначних будівель та пам'ятників Хмельницького з'явилося вже за радянської доби. Оригінальні культові споруди збереглися в центрі гончарства - Адамівці, селах Жванець, Сутківці та старовинному місті Полонне. Палацово-парковими комплексами відомі селище Антоніни та село Самчики, яке носить статус історико-культурного заповідника. Свідком славних подій початку Визвольної війни 1648-1654 рр. стало село Пилява (колишні Пилявці), на околицях якого відбулась знаменита битва. Значною історико-архітектурною спадщиною відрізняються міста області: Зіньків (руїни замку, костел, дві синагоги, садибний будинок), Ізяслав (руїни замку, монастир, католицький та православний храми), Летичів (збереглися вежі колишньої фортеці, комплекс споруд домініканського монастиря, костел, пам'ятник У.Кармалюку), Сатанів (вежі колишньої фортеці, православний, католицький та іудейський храми), Старокостянтинів (замок, вежа домініканського монастиря, костел та церква). Місто Меджибіж відоме своєю фортецею, а також тим, що тут свого часу проповідував Бел Шем Тов - засновник хасидизму. Вже наприкінці ХХ ст. тут було побудовано синагогу, а місто перетворилось на центр паломництва євреїв. Але найбільш відомим центром, що є найбільш відвідуваним туристами не лише в області, але й в Україні, є Кам'янець-Подільський. Відомим воно стало завдяки фортеці, що добре збереглась. Побудована на вершині каньйону, що утворила р.Смотрич, вона свого часу була добре укріпленою твердинею, а зараз перетворена на Національний історико-культурний заповідник. В самому місті збереглись численні культові, військові, адміністративні, торгові та навчальні споруди. Домінантою у туристичному розвитку є культурно-історично-сакральний напрямок, екологічний.