41. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області

Область належить до Приазовського туристичного району (Смаль). Є безліч трактувать поняття туристичний потенціал. Туристичний потенціал складається з таких складових, як ресурси, інфраструктура і імідж. Але найважливішою складовою є ресурси які використовуються або можуть бути використані в тур індустрії.

Природні туристичні ресурси Безперечно, найбільш цінним природним рекреаційним ресурсом району є Чорне та Азовське моря, які приваблюють в літній сезон багатьох відпочивальників. Приазов'я, так само як і Причорномор'я, відрізняється наявністю великої кількості лиманів, що використовуються в рекреаційних цілях. Важливе бальнеологічне значення мають джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Перспективним для використання в рекреаційних цілях є затока Сиваш. Об'єктами ПЗФ, що можуть використовуватись в туристичній діяльності, є широка мережа заказників та заповідних урочищ, парків, Азово-Сиваський національний природний парк, біосферні заповідники "Чорноморський" та "Асканія-Нова". Діють виїзні екошколи на острові Джарилгач.Площа ПЗФ від площі області складає 2,8% суходолу, а з врахуванням акваторій — 5,7%.

Соціально-культурні туристичні ресурси На території сучасної Херсонської області свого часу стикалися різні народи - носії різних культур та цінностей. Збереглися нечисленні православні культові споруди ХІХ-ХХ ст., поодинокі садибні будівлі, адміністративні і громадські будівлі, особняки, меморіальні пам'ятки, присвячені історичним подіям ХХ ст. Культурний центр - м. Херсон. Збереглися фрагменти насипаних вручну валів фортеці і врізані в них монументальні Очаківські ворота, пороховий льох і великий будинок Арсеналу. Найстарішим обеліском міста, що зберігся до наших часів, є пам'ятник на честь англійського громадського діяча, філантропа Дж.Говарда, який брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу, заразився і помер 1790 р. у Херсоні. З XIX ст. у місті зберігся ряд культових, громадських і житлових споруд. З культових виділяються Святодухівський кафедральний собор поч. ХІХ ст., Миколаївська церква, церква Святої Олександри (XIX ст.) і церква Різдва Богородиці (поч. ХХ ст.).

Зокрема, м. Каховка, стало в роки незалежності України місцем проведення найвідомішого в країні пісенного фестивалю під відкритим небом "Таврійські ігри", що влаштовується кожної весни на невеликому майданчику, розташованому на набережній водосховища. Каховка також відома своїми монументами та пам'ятниками - "Легендарна тачанка", "Дівчина в шинелі" тощо.

Серед культових споруд Херсонської області чи не найцікавішою є дерев'яна Введенська церква (1726 р.) (первісна назва - Воскресенська) у м. Берислав.

Біля с. Червоний Маяк у вапняках дніпровських круч до наших днів збереглися фрагменти печер, видовбаних у ХVІІІ ст. ченцями Софронієвої пустині. На їх місці пізніше був заснований Григоріє-Бізюков (або Пропасний) чоловічий монастир.

Курортним центром області є м. Генічеськ, через яке пролягає шлях на найдовший (майже 100 км) пляж Азовського моря, розташований на Арабатській Стрілці.

Інфраструктура. Характерний невисокий рівень розвитку. Серед проблем інфраструктури реконструкція і розширення матеріальної бази курортів Скадовська, Геніченська, Залізного порту та ін.. Проблема водо забезпечення.

Імідж. В області 12 населених пунктів мають статус курортних. Для області невирішеним є питання водо забезпечення що відлякує туристів.

Преспективою розвитку є освоєння північних і причорноморських районів області, курортної зони Арабатська Стрілка. Розвиток круїзного морського туризму, яхтингу. Забудова актуальної прибережної смуги. Домінантою у туристичному розвитку є лікувально-оздоровчий напрямок, екологічний.