34. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу миколаївської обл.

Розташована в нижній течії Південного Бугу. На пд. омивається Чорним морем.

Берегова лінія в межах області значно розчленована. Глибоко в сушу вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський і Тилігульський лимани. До області належать острів Березань і Кінбурнська коса.

В області 89 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. частина Чорноморського біосферного заповідника.

Обл. має значні природні рекреаційні ресурси: сприятливий клімат, піщані пляжі уздовж Чорноморського узбережжя, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі і ропа морських лиманів. Заклади відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах Коблева, Очакова і Миколаєва. Найбільші турбази - "Південний Буг" (Миколаїв) та "Очаків" (Очаків). В області 29 готелів, у Миколаєві - "Миколаїв" і "Турист".

У Миколаївський області на державний облік взято 3,3 тисячі пам'яток, у тому числі 143 пам'ятки архітектури.

В області діють 3 музеї з 8 відділами та історико-архео-логічний заповідник "Ольвія", заснований у 1926 р. До його складу входять залишки античного міста-держави Ольвія, а також острів Березань із залишками найдавнішого в Північному Причорномор'ї давньогрецького поселення.

Першими будівлями на місці сучасного м. Миколаїв були кузня і будинок запорожців біля паромної переправи через гирло Інгула, а також рибальське поселення і хутір купця Фабра.

Колекція Миколаївського художнього музею ім. В. Верещагіна, створеного в 1914 p., налічує понад 9 тис. експонатів. Тут демонструються твори В. Верещагіна, Ф. Рокотова, В. Боровиковського, В. Тропініна. І. Айвазовського, І. Рєпіна, В. Сурікова, К. Костанді, К. Коровіна, О. Бенуа та ін.

35. Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу одеської обл.

Одещина – одна з областей України, де добре розвинута мережа підприємств охорони здоров’я та рекреації. Одеська обл. і, в першу чергу, її приморська смуга має високий рекреаційний природно-ресурсний потенціал: теплий клімат, тепле море, морські пляжі, лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, ропа лиманів та озер, унікальні природні комплекси, привабливі краєвиди, мисливські та рибальські угіддя, акваторія лиманів, озер, моря, створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне, глобальне значення. Поєднання всіх цих факторів і умов визначає рекреаційну цінність території області, формує її рекреаційний потенціал.

Провідну роль відіграють цілющі фактори причорноморських лиманів – особливий мікроклімат, вода з розчиненими в ній солями (ропа), пісок їхніх берегів, лікувальні грязі. Найбільш інтенсивно використовуються на даний час грязі Куяльницького лиману, які за властивостями є найбільш якісними.

Серед мінеральних вод найбільш поширеними є хлоридні води різного катіонного складу. До цього типу належить гідрокарбонатно-хлоридна вода «Куяльник». Значна кількість мінеральних вод знаходиться на території Татарбунарського району. Промислова розробка для масового споживання та для потреб курортного господарства зараз в основному здійснюються на Куяльницькому та Комінтернівському родовищах.

У межах обл. сформувалися три курортно-рекреаційні райони – Одеський, Білгород-Дністровський та Татарбунарський. Функціонують курорти: Одеса, Куяльник, Кароліно-Бугаз (в Одеському рекреаційному районі), Білгород-Дністровський, Сергіївка, Лебедівка, Затока (в Білгород-Дністровському), озеро Сасик (в Татарбунарському) та ін.

Культурним центром є Одеса. Це місто має значну кількість культурних пам’яток, пам’ятників видатним діячам культури та мистецтва. В Одесі – дивовижний за своєю красою театр опери та балету, нескінченно довгий, всіяний старими будиночками Французький бульвар. Одеса – «столиця гумору», а її мешканці вважають себе одеситами за національністю. Щороку навесні тут проходить гумористичний фестиваль «Гуморина».

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва розташовані в м. Одесі та містах обласного призначення та підпорядковані місцевим органам влади. З 21 парку 10 розташовані в Одесі.

Культурні пам’ятки: Троїцька церква 1808 р.; пам’ятник А.Е.Ришельє 1828 р.; Стара біржа 1828–1834 рр.; будинок Морського музею 1842 р.; Одеський театр опери та балету1884–1887 рр.; пам’ятник О.Пушкіну 1888 р.; Мавзолей Інзова 1825 р.; Вірменська і Грецька церкви 13-14 ст.; Білгород-Дністровська (Анкерманська) фортеця 13-15 ст.; Підземна церква Св. Іоанна Сучанівського 14-17 ст.; Хрестовоздвиженська церква 14-16 ст.; давній курган с. Усатове; Садиба (палац, частина парку і господарський корпус) с. Петрівка; Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами в 1790 р.»; Миколаївська церква і дзвіниця 13-18 ст.; Церква Різдва 1822 р.; багато історико-краєзнавчих, літературних, художніх музеїв.