5. Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні

ЦП-документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права,визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала),і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами),а також можливість передачі прав,що випливають із цих документів,іншим особам. ЦП за порядком їх розміщення (видачі)поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійні ЦП - ЦП,що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи,яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України;іпотечні сертифікати;іпотечні облігації;сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Емісійні цінні папери одного випуску можуть існувати лише в одній формі.

Неемісійні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі. В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи ЦП:

1)пайові ЦП - ЦП,які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі,надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку,зокрема у вигляді дивідендів,та частини майна у разі ліквідації емітента(акції;інвестиційні сертифікати)

2)боргові ЦП-ЦП,що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи,яка видала неемісійний цінний папір,сплатити у визначений строк кошти,передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання(облігації підприємств;державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадн(депозитні)сертифікати; векселі;

3)іпотечні ЦП-цінні папери,випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.4)приватизаційні ЦП-цп, якіпосвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного

житлового фонду,земельного фонду;5)похідні цп - цінні папери,механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку,встановленого договором, цп,інших фінансових та/або товарних ресурсів. .Макс строки виконаннядоговорівкупівлі-продажу цп вст Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. Сегменти фінансового ринку. Залежно від терміну залучення фінансових ресурсів і напрямів їх використання фінансовий ринок має наступні сегменти:

• Грошовий ринок (money market)

• Ринок капіталів (capital market)

   На грошовому ринку термін залучення ресурсів до одного року, залучені кошти використовуються як "гроші", для задоволення поточних потреб. До фінансових інструментів грошового ринку належать:

• короткотермінові цінні папери,

• кредитні, депозитнідоговори (з терміном до одного року)

   На ринку капіталів термін залучення коштів більше одного року, або не зовсім не встановлюється. Залучені ресурси використовуються для здійснення інвестицій. До інструментів ринку капіталів належать:

• середньо-, довгострокові цінні папери, а також цінні папери без встановленого строку погашення (наприклад, акція),

• кредитний, депозитний договір (більше одного року).

   Залежно від ступеня стандартизації фінансових інструментів на фінансовому ринку можна виділити:

• ринок цінних паперів (використовуються стандартизовані фінансові інструменти - цінні папери). Ринок цінних паперів, у свою чергу, складається з фондового ринку (ринку капіталу, інвестиційного ринку) і грошового ринку, де здійснюється оборот короткотермінових цінних паперів.

• ринок банківських позик (використовуються нестандартизовані фінансові інструменти - кредитні, депозитні договори).

7. Ринок грошей та ринок капіталів. Грошови́й ри́нок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одно­го року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими у світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також — ринки Лондона. Токіо, Парижа).

Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облі­кові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними по­зичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, на­селення. Слід мати на увазі, шо грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — по­пит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.

Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю на­давати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового пла­тежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.

На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облі­гаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.

Ринок капіталів виконує такі функції:

• По-перше, об’єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення, державних підрозділів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди.

• По-друге, трансформує грошові кошти в позичковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки.

• По-третє, надає позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва тощо.

Кредитний ринок дозволяє здійснити накопичення, рух, розподіл і перерозподіл позичкового капіталу між сферами економіки. Кредитний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозв’язки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах. У той же час кредитний ринок – це синтез ринків різних платіжних засобів. У країнах з розвиненою ринковою економікою кредитні угоди опосередковуються, по-перше, кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг і надають позички, і, по-друге, інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і рух різних боргових зобов’язань, що реалізуються на особливому ринку цінних паперів.

Функціонування ринку капіталу дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефективного фінансового інвестування (здійснення довгострокових фінансових вкладень). Фінансові активи, що обертаються на ринку капіталу, як правило, менш ліквідні; для них характерний найбільший рівень фінансового ризику і відповідно більш високий рівень дохідності.

Ці види ринків тісно взаємопов’язані і функціонують в одному ринковому просторі. Так, всі види ринків, які обслуговують обіг різних за спрямованістю фінансових активів (інструментів, послуг), є одночасно складовою частиною як ринку грошей, так і ринку капіталів.

Форми обороту грошових коштів (фінансових ресурсів) на ринку капіталів:

• банківська позика;

• акції;

• облігації;

• фінансові деривативи;

• комерційні папери.

8. Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.

Фінансовий ринок умовно можна поділити на дві частини: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів.На ринку цінних паперів використ стандартизовані фін інструм-цп. ЦП-документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права,визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала),і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами),а також можливість передачі прав,що випливають із цих документів,іншим особам.

Ринок цп,у свою чергу,склад з фондового ринку(ринку капіталу,інвест ринку)і грошового ринку,де здійснюється обіг короткотерм цп.А на ринку банк позичок викор нстандартизовані фін інстр-кредитні,депозитні договори.

В Законі України фондовий ринок ототожнюють з ринком цп,але існує інша точка зору:фондовий ринок є лише частиною ринку цп,а саме-ринком капіталів(тобто грошовий ринок,на якому обертається цп з терміном до 1року-не включається до фондового ринку).У цьому разі фондовий ринок розглядається як ринок капіталів,специфічність якого полягає в тому,що на ньому обертаються середньо- та довготермінові цп,а основною фунцією є забезпечення процесу нагромадження капіталу,залучення інвестицій в економіку.

Ринок банківських позик - частина фінансового ринку, на якому використовуються фінансові інструменти, що створюються банками для забезпечення руху фінансових ресурсів в економіці.В залежності від терміну надання банківські кредити поділяються на:короткострокові,середньострокові та довгострокові.Класифікація позичок у відповідності з цим критерієм у різних країнах варіюється.Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів,що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу,незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.Середньострокові кредити надаються на оплату обладнання,поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів.