
- •8. Охорона працi та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •8.1 Охорона праці
- •8.1.1 Організація навчання з охорони праці на виробництві
- •8.1.2 Характеристика підстанції з точки зору охорони праці
- •8.1.3 Виробнича санітарія (гост 12.1.005-88) Метеорологічні умови
- •8.1.4 Освітлення.
- •8.1.5 Опалення і вентиляція
- •8.1.6 Техніка безпеки
- •Пожежна безпека
- •8.2 Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •8.2.1 Причини виникнення надзвичайної ситуації Природні причини
- •8.2.1 Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації Спостереження
- •8.2.2 Укриття в захисних спорудах
- •8.2.3 Медичний захист.
- •8.2.4 Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
- •Література
8.2.3 Медичний захист.
Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру повинні передбачати:
планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності і господарювання;
введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру;
розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;
завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;
контроль за станом атмосферного повітря та опадів;
завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.
8.2.4 Розрахунок сил і засобів (ручного розбирання) деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд)
Якщо відомо кількість людей, що перебувають у завалі, то обсяг завалу для звільнення потерпілих можна визначити за формулою:
Vзав. =1,25 · Nзав. · hзав.=1,25·47·8=470 , м3, де: Nзав. - кількість людей, що перебувають у завалі, чол. (кількість працівників ОГД або задається);
hзав. - висота завалу, м (задається);
Vзав. — обсяг завалу, який необхідно розібрати для звільнення постраждалих.
Дана залежність припускає, що для звільнення одного потерпілого потрібно влаштувати в завалі шахту (колодязь) на всю висоту завалу й розміром у плані 1 х 1 м. Коефіцієнт 1,25 враховує збільшення обсягу завалу, який розбирають, за рахунок неможливості устаткування шахти зазначених розмірів (опадання завалу, добування великих уламків, нахилу шахти).
=470/(15*48)=470/720=0,65
шт.
де: Прмr. - продуктивність однієї механізованої групи на розбиранні завалу, приймається рівна 15 м3/год.
Т- загальний час виконання рятувальних робіт у годинах (задається);
Загальна кількість рятувальних ланок (npp) ручного розбирання, при цьому складе:
npp=n · k · nрмг =6·8·0,65=31 шт ,
де: n- кількість змін у добу при виконанні рятувальних робіт (4 або 6);
k- коефіцієнт, що враховує співвідношення між механізованими групами
й ланками ручного розбирання залежно від структури завалу, визначається по
таблиці 8.4
Таблиця 8.4
Кількість ланок ручного розбирання в зміну на одну механізовану групу при веденні рятувальних робіт у завалах |
||||
будинків житлових, зі стінами |
будинків виробничих, зі стінами |
|||
з місцевих матеріалів |
із цегли |
з великих панелей |
із цегли |
з великих панелей |
9 |
8 |
3 |
2 |
1 |
Кількість особового складу для укомплектування ланок ручного розбирання (Npp), у цьому випадку визначається як добуток їхньої кількості на чисельність:
Npp=7 · npp =7·31=217 чол..
Якщо всі завали розбираються тільки вручну, тоді необхідну кількість ланок ручного розбирання можна визначити за формулою:
=(470·6)/(1,2·48)=2820/57,6=49 шт.
де: Прр- продуктивність однієї ланки ручного розбирання, прийнята рівною 1,2 м3/год;
n- кількість змін у добу при виконанні рятувальних робіт (4 або 6).
Підсумовуючи вищенаведені факти і розрахунки , приходимо до висновку, що тільки при хорошій організації охорони праці і готовності системи цивільного захисту до дій у надзвичайних ситуаціях , можна зберегти життя і здоров”я працівників.