7.7 Розрахунку штучного освітлення для релейного залу хаес методом використання світлового потоку

Для релейного залу площею S_п=15х35=450 м² розрахувати штучне освітлення. Згідно норм ДБН В.2.5-28-2006, нормована освітленість Е_н=400 лк [15], коефіцієнт використання світлового потоку η=0,6 і висота на якій будуть розміщені світильники Н_р=3 м.

Метод використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь [16]. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Сумарний світловий потік освітлювальної установки F_ визначають за формулою:

лм,

де Е_н – нормована освітленість, лк; S_п – площа освітлювального приміщення, м²; K_з – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості внаслідок за­бруднення та старіння ламп (для ЛР – K_з=1,3÷1,5; для ГРЛ – K_з=1,5÷1,2);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z=1,1÷1,2); η – коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від показника приміщення, коефіцієнта відбивання світла від стелі, стін, робочої поверхні та типу світильника. Коефіцієнт використання світлового потоку вказує, яка частина світлового потоку (корисна) падає на робочу поверхню. Для світильників з лампами розжарювання η=0,1...0,71, з газорозрядними η=0,2...0,97.

Показник приміщення враховує висоту встановлення світильника над робочим місцем Н_р, довжину та ширину приміщення а і b і знаходиться за формулою:

,

де а , b – відповідно довжина і ширина приміщення, м; Н_р – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

Підрахувавши ,знаходимо необхідну кількість ламп за формулою:

,

де F_∑ – світловий потік однієї лампи , який вибираємо за табличними даними.

Після того розраховуємо необхідну кількість світильників за формулою:

,

де n₁ – кількість ламп в світильнику.

Отже, для освітлення релейного залу на РАЕС площею 450 м² з нормованою освітленість 400 лк потрібно на висоті 3 м розвісити 63 світильники типу ПВЛП по 2 люмінесцентні лампи типу Philips TL5 54Вт/840 HO G5 з наступними паспортними динами:

Назва Philips TL5 54Вт/840 HO G5

Виробник PHILIPS

Довжина (мм) 1163,2

Діаметр (мм) 17

Світлова температура (К) 4000

Світловий потік (Лм) 4450

Термін служби (год.) 24000

7.8 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на хаес

Оцінка радіаційної обстановки включає [17]:

• визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості, тобто виявлення радіаційної обстановки;

• аналіз їх впливу на діяльність об’єктів економіки, життєдіяльність населення і сили цивільної оборони;

• вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей, або воно є мінімальним.

1. Аналіз об’єкту проектування - ХАЕС:

• тип і потужність ядерного реактора: ВВЕР-1000; – кількість аварійних реакторів n=1;

• частка викинутих РР із реактора h=30%; – віддаль від об’єкту до аварійного реактора R_х=20 км;

• час аварії реактора Т_ав=10.00; – довготривалість роботи на об’єкті Т=12 год;

• допустима доза опромінення Д_вст=5 бер; – коефіцієнт послаблення радіації К_посл=4;

• швидкість вітру на висоті 10 м V₁₀=5 м/с; – напрям вітру – в бік об’єкту;

• хмарність – суцільна (8); – забезпеченість сховищами, 250 – 100%;

• час початку робіт на об’єкті Т_поч=12.00.

2. Оцінка радіаційної обстановки:

3. 1. По таблиці Е.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам і заданій порі доби. По умові: хмарність – суцільна (8), день, швидкість приземного вітру V₁₀=5 м/с. Згідно таблиці Е.1 категорія стійкості Д (ізотермія).

4. 2. По таблиці Е.2 визначаємо середню швидкість вітру V_ср в шарі поширення радіоактивної хмари. Згідно таблиці Е.2 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V₁₀=5м/с середня швидкість вітру V_ср=5 м/с.

5. 3. Згідно таблиці Е.3 для заданого типу ЯЕР (ВВЕР-1000) і частці викинутих РР (h=30 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів (рисунок 7.1).

6. 

7. Рисунок 7.1 – Зони забруднення місцевості

8. 4.Виходячи із заданої віддалі об’єкту народного господарства (R_х=20 км) до аварійного реактора з врахуванням утворених зон забруднення встановлюємо, що об’єкт опинився на внутрішній межі зони “А”.

9. 5. По таблиці Е.4 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (t_ф) після аварії (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкту). Для R_х=20 км, категорії стійкості Д і середньої швидкості вітру V_ср=5 м/с, t_ф=1 год.

10. Отже, об’єкт через 1 год після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення, що вимагає прийняття додаткових заходів захисту робітників і службовців.

11. 6. По таблиці Е.5 для зони забруднення “А” з врахуванням часу початку робіт (Т_поч=2год) і довготривалості робіт (Т=12 год) визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкту (особовий склад формувань) при відкритому розміщенні в середині зони “А”. Згідно таблиці 3.71 Д_зони=3,13 (бер).

12. З врахуванням знаходження об’єкту на внутрішній межі зони “А” дозу опромінення визначаємо за формулою:

13. Д_опр.=Д_зони*К_зони*(1/К_посл.) = 3,13*3,2*(1/4)=2,5 бер

де Д_зони=3,13 бер; К_посл=4 (згідно умови); К_зони=3,2 (примітка до таблиці Е.5).

14. Розрахунки показують, що робітники і службовці об’єкту за 12 год робіт в зоні “А” можуть отримати дозу опромінення 2,5 бер, що не перевищує гранично допустиму дозу Д_вст=5 бер.

Отже, робітники і службовці, щоб отримати дозу не вищу встановленої, можуть починати роботу в зоні і виконувати її на протязі 12 год через 2 год після аварії на АЕС. Необхідно видати персоналу протирадіаційні препарати, засоби захисту органів дихання, перебувати тільки у виробничих приміщеннях та постійно проводити моніторинг довкілля.

Література

1. Закон України „Про охорону праці”.

2. Правила устройства электроустановок. -М.:Энергоатомиздат,1986.

3. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

4. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок. Розділ 1 Загальні правила. Гл.1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки. – К.:ОЕП ”ГРІФЕ”, 2006.– 77с.

5. ДНАОП 1.1.10-1.01-2000. Правила безпечної експлуатації електроустановок.

6. ДНАОП 1.1.10-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних засобів. – Харьків: ФОРТ, 2001.– 117с

7. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. Изменения, 1987.

8. Сабарно Р.В. и др. Электробезопасность на промышленных предприятиях. -К.:Техніка, 1991.-285 с.

9. ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях.- К.: МОЗ України, 2000.

10. ДБН В.2.5–28–2006. Природне і штучне освітлення. Норми проектування.

11. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні.

12. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.