7.2.2 Заходи із запобігання надзвичайної ситуації та захист персоналу

^{Оскільки аварії і катастрофи завдають великих збитків народному господарству, забезпечення безаварійної роботи має виключно велике державне значення. Заходи по запобіганню від аварій і катастроф є дуже складними і трудомісткими. Це комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів, спрямованих на виявлення і усунення причин аварій і катастроф, забезпечення мінімальних руйнувань і втрат на випадок, якщо повністю їх уникнути неможливо, створення сприятливих умов для організації і виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.}

^{При бурях і буревіях проводять попереджувальні, рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи. У районах, де часто виникають буревії, будівлі і споруди будують із найбільш міцних матеріалів, з найменшою парусністю, ставлять зміцнені опори ліній електропередач і зв'язку, для укриття людей будують заглиблені захисні споруди. Про час появи буревію сповіщають штаби та формування цивільної оборони і населення.}

^{До приходу буревійного вітру у виробничих приміщеннях і житлових будинках закривають двері, вікна, відключають електромережу, газ, воду, закріплюють техніку і окремі будівлі. Населення ховається в захисних або заглиблених спорудах.}

^{Після буревію формування спільно з усім працездатним населенням об'єкта виконують рятувальні і аварійно-відновлювальні роботи, рятують людей із завалених захисних та інших споруд і надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені приміщення, лінії електропередач, зв'язку, газо- і водопроводу, ремонтують техніку і виконують інші аварійно-відновлювальні роботи.}

^{Людина повинна, перш за все, сама турбуватися і приймати рішення із захисту від небезпеки, вміти захищати своє життя. Для прийняття рішення щодо заходів захисту необхідно знати фактори ураження даного типу НС і характеристики осередку ураження.}

7.2.3 Заходи із захисту працівників:

• закріпити недостатньо міцні конструкції;

• у будинках закрити двері, горища, слухові вікна, вентиляційні отвори;

• великі вікна та вітрини обшити дошками;

• скло заклеїти смужками паперу або тканини, а при можливості, вийняти;

• з дахів, балконів і лоджій забрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми;

• рекомендується потурбуватися про аварійне освітлення: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки;

• доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати продукти харчування і медикаменти, особливо перев'язочні матеріали;

• при знаходженні в приміщенні слід оберігатися поранень скалками скла, тому треба відійти від вікон;

• люди укриваються у сховищах ЦО, підвалах або внутрішніх приміщеннях перших поверхів цегельних будівель;

• заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин;

• на об’єктах і в установах всі роботи припиняються, виробниче і технологічне устаткування (обладнання) зупиняється, вживаються заходи щодо вимкнення струму, зниження тиску повітря, кисню, пару, води, газу та інше.

Проведення евакуаційних заходів

З метою належного забезпечення проведення евакуації населення України

Кабінет Міністрів затвердив "Положення про порядок проведення евакуації

населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" №14321 від 26.10.2001 р. Під евакуаційними заходами розуміють розосередження та евакуацію населення з категорованих міст у заміську зону. Ці заходи організують і проводять відповідно до плану ЦО об’єкта та вказівок старшого начальника ЦО.

Евакуація – це комплекс заходів щодо організованого вивезення (виводу)

населення з зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації та розміщення його у безпечних районах у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей. Вона може бути загальною або частковою. Вона проводиться завчасно для визначених категорій: студентів разом з викладачами, з обслуговуючим. Вона проводиться з використанням транспортних засобів за графіком. З моменту отримання рішення (сигналу) про проведення евакуації евакокомісії уточнюють завдання керівникам об’єктів щодо проведення евакуації, контролюють стан оповіщення населення, його збору, формування колон (через начальників маршрутів), забезпечують переміщення їх до пунктів евакуації, а також разом з транспортними службами – готовність транспортних засобів до перевезень, уточнюють порядок їх використання, підтримують постійний зв’язок з начальниками маршрутів та з органами виконавчої влади безпечних районів, інформують їх про хід евакуації.

Література:

1.ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці”

2Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

3ДБН В.І.І -7 - 2002 Пожежна безпека об’єктів.

4Виробнича санітарія В.Л. Лущенков, Д.А. Бутко, С.Д. Лехман та ін. – К.: Урожай, 1996.

5 Безопасность производственных процессов: Справочник / под ред. С. В. Белова. – М. : Машиностроение, 1985. – 448 с.

6Безопасность труда в промышленности: справочник / К.Н. Ткачук, П. Я. Галушко, Р. В. Сабарно [и др.]. - К. : Техника, 1982. – 231 с.

7Розрахунки з охорони праці / В. Й. Сивко. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –152 с. – ISBN 966-7570-90-8.