3. Структура, обсяг і зміст дипломної роботи

Після вибору та затвердження теми магістрант повинен чітко визначити мету роботи, об'єкт дослідження, послідовність написання, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно - інструктивні матеріали. Допомогу у вирішенні цих питань можуть надавати наукові керівники, завідувач кафедри та працівники бібліотеки.

Правильне формулювання мети та об'єкта дослідження дають змогу визначити коло завдань, які стоять перед магістрантом, зібрати необхідну інформацію й уникнути зайвої і непотрібної роботи.

Дипломна робота готується на конкретних матеріалах підприємств, регіонів, галузі і тому результати дослідження повинні мати практичне значення. В окремих випадках робота може носити лише теоретичний характер. В такому разі її мета полягає в удосконаленні організації, систем, форм, методів обліку, аудиту та економічного аналізу на підприємстві, в галузі, в народному господарстві України.

Об'єктами дослідження можуть бути обліково-аналітичні процеси конкретного підприємства, об'єднання, галузі або народного господарства в цілому; окремі розділи обліку, контролю й економічного аналізу на підприємстві і в його підрозділах. Це означає, що окремі теми магістерських робіт мають виконуватися по господарству в цілому, або по окремих його галузях (роcлинництво, тваринництво, підсобні промислові, допоміжні виробництва тощо). Магістрант у такому випадку повинен на науковій основі обгрунтувати вибір теми.

Складання плану дипломної роботи є важливим відповідальним етапом підготовчої роботи. Добре продуманий план — запорука успішного виконання дослідження.

Перш ніж розробити план по темі, слід ознайомитися з літературними джерелами, які висвітлюють відповідні теоретичні й методичні проблеми. Це дасть магістрантові змогу детальніше уявити собі структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше розкрити коло питань, які мають бути вирішені.

План повинен концентровано відображати зміст вибраної теми, напрямок її дослідження, постановку окремих питань, послідовне, логічне, взаємопов'язане викладання результатів. У процесі написання роботи план може вдосконалюватись, одні питання будуть уточнюватись, інші — виключатись, або ж, навпаки - вводитись. Структура й зміст роботи, співвідношення розділів визначаються її темою.

Зміст магістерської роботи передбачає:

- формулювання наукової, науково-технічної задачі, аналіз стану рішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, обгрунтування цілей дослідження:

- самостійний аналіз методів досліджень, які застосовуються під час вирішення науково-дослідної задачі, розробку нової методики дослідження або його апаратурного забезпечення;

- науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який використовується у процесі дослідження;

- отримання нових результатів, що мають теоретичне, прикладне або науково-методичне значення;

- апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів (заявок на патенти), доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або підготовлених публікацій в наукових журналах і збірках з обов'язковими результатами їх рецензування.

У процесі підготовки і захисту атестаційної роботи магістрант повинен продемонструвати:

- здатність творчо мислити;

- уміння проводити системний аналіз відомих підходів і пропонувати нові шляхи розв’язання наукової задачі;

- володіння методами і методиками досліджень, які використовувались у процесі написання роботи;

- здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розробки висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;

- уміння оцінити можливості використання отриманих результатів в науковій та практичній діяльності;

- володіння сучасними інформаційними технологіями здійснення досліджень та оформлення магістерської роботи.

Рекомендується наступна структура магістерської роботи:

• титульний лист (додаток Е);

• завдання на виконання магістерської роботи;

• анотація;

• зміст;

• вступ (3 – 5 сторінок);

• перший розділ (теоретична частина — 30—35 сторінок);

• другий розділ (35—40 сторінок);

• третій розділ (30—36 сторінок);

• висновки і пропозиції (заключна частина — 5—6 сторінок);

• список використаних джерел;

• додатки.

Другий і третій розділи роботи формуються згідно напряму дослідження кафедри.

Кожна складова частина роботи має своє призначення. Розділи повинні містити окремі параграфи, що випливають із назви розділу. Приблизний план дипломної роботи наведено в додатку Ж. Розглянемо структуру роботи більш конкретно.

Анотація (до 1,0 сторінки) включає короткий зміст роботи, кількість сторінок, таблиць, рисунків, додатків та літературних джерел, ключових слів.

Перелік ключових слів повинен охарактеризувати зміст магістерської роботи і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку (додаток З).

У вступі необхідно:

• стисло обґрунтувати актуальність обраної теми на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні;

• визначити місце та значення обраної теми в системі управління підприємством, рівень її розробки, зазначити науковців та основні їх праці за темою дослідження;

• вказати інформаційну базу дослідження. Наприклад, інфор­маційною базою дослідження стали: первинна документація, регістри обліку, фінансова звітність підприємства, нормативно-правові акти, статистичні матеріали Держкомстату України, наукові звіти НДІ тощо;

• обґрунтувати практичну значущість обраної теми магістерської роботи для базового підприємства;

• сформулювати основну мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст роботи;

• окреслити предмет та об'єкт дослідження;

• визначити методологічні прийоми, які будуть використані під час вирішення поставлених завдань;

• визначити наукову новизну дослідження;

- вказати на яких конференціях проведена апробація роботи та у яких фахових виданнях опубліковані статті за обраною темою дослідження.

Перший розділ – теоретична частина. Подається кваліфікований і обґрунтований аналіз сучасної наукової літератури, законодавчих і нормативних актів, інструкцій міністерств і відомств з питань, що розглядаються в роботі. Цей аналіз носить дискусійний характер з посиланнями на точки зору конкретних авторів, а також розкрити власне бачення і трактування цього питання автором роботи.

Висновки, одержані і сформульовані в результаті дослідження, мають обов'язково у подальшому інтерпретуватися в наступних частинах роботи.

В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично, висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Другий розділ, що має науково-практичний характер, розкриває проблеми дослід­ження за обраною тематикою. Цей розділ повинен базуватися на матеріалах підприємства (групи підприємств), що виступає об’єктом дослідження, міжнародному досвіді організації і методології об'єкта дослідження. Особливу увагу слід приділити недолікам практичного ведення обліково-аналітичної роботи, аудиторського процесу на підприємствах України взагалі, і моделі базового підприємства. Необхідно обґрун­тувати пропозиції щодо вдосконалення об'єкта дослідження за обраною тематикою. Теоретичні положення окремих підрозділів потрібно підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства.

Третій розділ має аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. Завершальна частина роботи повинна містити опрацьовані й науково обґрунтовані пропозиції автора щодо можливих шляхів і напрямків вирішення даного питання на сучасному етапі переходу до ринкових відносин.

Аргументація цих пропозицій має бути конкретною, підтвердженою відповідними розрахунками, науковими положеннями й викладками. Тут же слід показати, яким чином і в який спосіб можна використати в перспективі найголовніші висновки, що були одержані в аналітичній частині роботи. Особливу увагу в цій частині роботи слід звернути на джерела, методи та виконавців контролю на кожному етапі відповідних процесів.

При виконанні аналітичного дослідження розглядаються основні показники розвитку галузі, регіону або діяльності не менше трьох підприємств за останні три роки.

Зміст розділів 2 і 3 буде залежати від обраного напряму дослідження.

Висновки та пропозиції наводяться окремо та є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. В них коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять:

• формулювання розв'язаної проблеми;

• оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставленим у вступі завданням, елементи наукової новизни;

• пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у розділі 3. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не розглядалися в розділі 3.

Узагальнення проведених досліджень повинні коротко висвітлюватися по завершенню кожного підрозділу роботи. При цьому за розділами кожен висновок або пропозиція повинні обов’язково супроводжуватися розрахунками, посиланнями на вітчизняний або закордонний досвід, результати спеціальних досліджень, то в заключній частині роботи студент стисло формулює результати аналізу й проектування, при необхідності вказуючи, в якому розділі міститься докладна аргументація.

Не допускається, щоб у загальних висновках студент розмірковував про питання, які він докладно не досліджував у попередніх розділах.

При цьому підсумковий результат, здобутий магістрантом і відображений у висновках, не повинен замінюватися простими висновками, які одержані в кожному розділі, а повинен відображати те нове, суттєве, що є підсумковим результатом дослідження, яке виноситься на оприлюднений захист та оцінку ДЕК.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків та нормативної бази.

Список використаних джерел включає перелік літературних джерел, що були використані магістрантом при виконанні роботи.

Якщо у тексті магістерської роботи наведено джерела іноземної літератури, то у списку їх розміщують після джерел, виданих українською чи російською мовами за літерами латинської абетки. Джерела літератури нумерують арабськими цифрами.

Список використаних джерел оформляється відповідно до бібліографічного опису списку літератури наведеного в додатку К.

Додатки. Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках. У додатках до магістерської роботи міститься допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи.

Розміщують додатки у порядку посилань за текстом роботи.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. У правому верхньому куті пишуть слово «Додаток» з відповідною позначкою великими літерами українського алфавіту. Наприклад: «Додаток А».

Кожний із додатків позначається послідовно великими літерами української абетки (з винятком Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), містить назву, посилання на джерело. При наявності значної кількості додатків, якщо їх неможливо пронумерувати літерами алфавіту, ті з них, які об’єднані спільною темою або пояснюють одне і теж явище, дозволяється нумерувати арабськими цифрами в поєднанні з літерами. Наприклад: Додаток А1, А2, А3 …А10.