Повітряний транспорт

Створення і розвиток повітряного транспорту в найбільшій мірі відповідає функціонуванню господарського і суспільного життя в окремих країнах, регіонах і світі загалом. Він взяв на себе найважливіші завдання інтернаціоналізації і глобалізації всіх сторін людської діяльності у другій половині XX ст. Головна перевага повітряного транспорту — швидкість сполучення, охоплення його діяльністю практично всієї території земної кулі. Це зближує функції повітряного транспорту і телекомунікацій, де головне — доставка інформації або її творця — людини. Разом з тим авіаперевезення забезпечують переміщення тільки найцінніших або термінових вантажів — продукції найбільш кваліфікованої діяльності науки і промисловості.

Повітряний транспорт до останнього часу розвивався переважно як спеціалізований засіб пасажирських перевезень. Частка повітряного транспорту у світовому вантажообігу всіх видів транспорту дуже мала і складає менше відсотка. Однак його роль у доставці термінових вантажів поза конкуренцією, а в умовах глибокого міжнародного розподілу праці це має велике значення. Він все більше освоює великі переміщення вантажів; наприклад, важкий транспортний літак «Мрія» виконує завдання різного характеру: наукові, природоохоронні, протипожежні, рятувальні, монтажні, поліцейські і т.п. Вони будуть розширюватися із створенням нових типів і поколінь літаків і вертольотів, інших видів повітряних засобів. Усе це розширює перспективи зростання повітряного транспорту. У наш час йде процес формування персональних літальних засобів, що нараховують сотні тисяч одиниць. У структурі пасажирських авіаперевезень переважають внутрішні рейси, на яких у 1995 р. було перевезено 71 % пасажирів, а на міжнародних — 29 % усієї їх кількості. Повітряний транспорт значною мірою монополізований. У світі нараховується бл. 1,5 тис. авіакомпаній, однак у 1995 р. на частку найбільших з них припадало бл. 54 % світових перевезень пасажирів і 61 % пасажирообігу. Переважали компанії Північної Америки (8), Європи (6), Японії (3). У діяльності авіакомпаній відбуваються складні процеси конкуренції, які змушують їх прагнути до інтеграції і кооперації. Це посилює їхню роль в концентрації авіаперевезень. Тільки за 1980— 1995 pp. частка найбільших авіакомпаній у світовому пасажирообігу збільшилася з 50 до 60 %. Вони контролюють практично усі регулярні пасажирські авіаперевезення. Розвиток повітряного транспорту у другій половині XX ст. змінив роль окремих регіонів в пасажирообігу. Авіаційний пасажирський транспорт виявив усі свої переваги на далеких і супердалеких маршрутах і в подоланні великих водних і арктичних просторів. Показником цього є зростання міжнародного пасажирообігу, що у 1995 р. становив 56 % всіх авіаперевезень. Він дуже розрізнюється по регіонах світу: Західна Європа, Африка і Океанія — 80—90 %; Північна Америка — всього 30 %. Провідна роль Північної Америки в авіаперевезеннях пасажирів значно змінилася, але поки що регіон залишається їх лідером, особливо США (у 1995 р. — понад 38 % пасажирообігу у світі). Дуже зросла частка Азії як за рахунок Японії (6 % у світі), так і КНР (до 10 %). Західна Європа, як і раніше, залишається на другому місці в авіаперевезеннях: найбільший пасажирообігу Великобританії (бл. 7 %). Розукрупнення однієї з найбільших у світі авіакомпаній — радянського «Аерофлоту» — на 380 дрібних компаній дозволило йому в 1995 р. зайняти тільки 25-е місце серед усіх авіакомпаній світу.

Повітряний транспорт для своєї стійкої і безпечної роботи потребує дуже складної інфраструктури. У наш час у світі нараховується більше 5 тис. аеропортів. Через кожний найбільший аеропорт світу (наприклад, в США — в Чікаго, Атланті, Далласі, Лос-Анджелесі, в Великобританії — в Лондоні) щорічно проходить від 50 до 70 млн пасажирів — населення цілої великої країни. Це зумовлює жорсткі вимоги не тільки до безпеки польотів, але й до прийому пасажирів, організації їх обслуговування. Сучасні аеропорти світового значення — це найскладніші інженерно-технічні споруди, насичені найсучаснішими видами обладнання. Насамперед це стосується могутніх систем радіолокації і телекомунікацій, що дозволяють безперервно контролювати і регулювати зліт і посадку літаків, підтримувати зв'язок з авіалайнерами в зоні обслуговування аеропортів.

2)

потяг на магнітній підвісці, що приводиться в рух та керується магнітними силами.

Він, на відміну від традиційних поїздів, у процесі руху не торкається поверхні рейки. Так як між потягом і поверхнею руху існує зазор, тертя виключається, і єдиною гальмівною силою є сила аеродинамічного опору. Німецький маглев Трансрапід належить до монорейкового транспорту.

Швидкість, яку досягає маглев, порівняна зі швидкістю літака та дозволяє скласти конкуренцію повітряному сполученню на малих (для авіації) відстанях (до 1000 км). Хоча сама ідея такого транспорту не нова, економічні та технічні обмеження не дозволили їй розвернутися в повній мірі: для публічного використання технологія представлялась всього кілька разів. В даний час, маглев не може використовувати існуючу транспортну інфраструктуру, хоча є проекти з розташуванням елементів магнітної дороги між рейок звичайної залізниці або під полотном автотраси.

3)

Транспортна система Франції є однією з найбільш щільних і найефективніших у світі. Щільність автомобільних доріг становить 146 км, залізниць - 6.2 км на 100 км ².

Основна стаття: Залізничний транспорт Франції

Велике значення має залізничний транспорт, особливо електрифікований і високошвидкісний, а також автодорожній. Обсяг вантажообігу залізниць перевищує 40 млрд т-км. Успішно впроваджується на залізницях швидкісний транспорт. Франція - лідер серед країн ЄС у цій сфері. Вона бере участь у низці проектів у Європі, а також в США. Більше 50 великих міст пов'язані між собою високошвидкісними залізничними лініями.

Швидко розвивається авіаційний транспорт. Найбільша авіаційна компанія - «Air France».

Морський транспорт має невелике значення. [Джерело не вказано 1277 днів] Франція володіє 89 морськими портами, але вантажообіг найбільшого з них - Марселя - складає лише 50 млн т. [джерело не вказано 1277 днів]

Під Ла-Маншем між Францією і Великобританією в 1994 році було споруджено залізничний тунель. У 2010 році тунель був закритий на 2:00 у зв'язку з аварією.

Білет № 9

1)