
- •Черкаси
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота 1 Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.
- •Частина 1. Визначення показників власного фізичного розвитку.
- •Частина 2. Визначення фізичного стану піддослідної групи студентів.
- •Тематика анкет:
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №2. Мета: Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.
- •Лабораторна робота №3 Мета : Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи: і частина роботи.
- •Іі частина роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №4. Тема: Токсична дія забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.
- •Теоретична частина.
- •Частина і вивчення впливу кислотних парів на рослини
- •Хід роботи
- •Частина 2 вивчення впливу автомобільних вихлопних газів на комах.
- •Хід роботи
- •Частина 3 вивчення впливу тютюнового диму на комах.
- •Хід роботи.
- •Частина 4 визначення вмісту шкідливих речовин у сигаретах.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5. Тема: Визначення токсичних властивостей мурашиної кислоти. Застосування якісних хімічних реакцій для визначення етиленгліколю та соланіну.
- •Токсичні речовини в побуті
- •Якісні реакції на етиленгліколь.
- •Рослинні отрути
- •Якісні реакції на соланін.
- •Частина і. Визначення мурашиної кислоти у повітрі.
- •Хід роботи
- •Частина іі. Визначення етиленгліколю в досліджуваних розчинах. Проведення якісної реакції на визначення етиленгліколю.
- •Лабораторна робота №6. Тема: Визначення впливу хімічних реагентів на структуру білків.
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція 4. Реакція Адамкевіча.
- •Частина 2. Реакції осадження ( денатурації ) білків
- •Дослід 1. Зворотне осадження білків. Висолювання.
- •Дослід 2. Незворотнє осадження білків.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №8. Тема: Дослідження природного і штучного освітлення.
- •Теоретична частина.
- •Геометричний метод оцінки освітленості.
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література:
- •Черкаси - 2010
Частина і вивчення впливу кислотних парів на рослини
Матеріали та обладнання:
Розчин концентрованої сірчаної кислоти ( Н2SО4 ), чашки Петрі скляні, ексикатор, скляні стаканчики, фільтрувальний папір, вата, насіння різних рослин.
Хід роботи
Взяти 3 чашки Петрі, в кожну з них помістити насіння рослин, що відрізняються стійкістю до впливу парів Н2SО4 концентрованою. З цією метою відбирають насіння рослин з різних груп стійкості до парів сірчаної кислоти. За літературними даними виділяють такі три групи рослин за їх стійкістю до впливу Н2SО4 :
1 група: клен, хризантема, жито, картопля, бузок, цибуля; троянда
2 група: люцерна, ячмінь, квасоля, морква, цикорій, конюшина, салат, овес, гарбуз, редька, ревінь, сальвія, буряк столовий, тютюн, турнепс, пшениця.
3 група: яблуня, абрикоса, айстра, бегонія, капуста, вишня, гладіолус, виноград, груша, слива, цукровий буряк, помідор, диня
2. Для насіння в чашках Петрі необхідно створити умови для проростання: насіння покласти на вологий фільтрувальний папір, або у вологу вату. Відмітити дату початку досліду. Чашки Петрі з насінням помістити в ексикатор, в який поставити скляний стаканчик з розчином концентрованої Н2SО4
3. Приготувати контрольний дослід. З цією метою повторити попередній дослід, чашки Петрі із зразками насіння також покласти у ексикатор, в якому сірчана кислота відсутня.
4. По мірі проростання насіння результати досліду занотувати у табл. І.
По закінченні досліду результати таблиці необхідно проаналізувати.
Таблиця І: РЕЗУЛЬТАТИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ПІД ДІЄЮ ПАРІВ КОНЦЕНТРОВАНОЇ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ.
№ зразка |
Вид рослин |
Загальна кількість насіння |
Кількість насінин, що проросло |
|||||
Дослідні зразки |
Контрольні зразки |
|||||||
День тижня |
День тижня |
|||||||
7 |
14 |
21 |
7 |
14 |
21 |
|||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
За результатами спостережень встановити, насіння якої групи рослин є найбільш і найменш стійким до впливу парів концентрованої сірчаної кислоти.
Занотувати висновок по І частині роботи.
Частина 2 вивчення впливу автомобільних вихлопних газів на комах.
Матеріали та обладнання: поліетиленовий пакет, плоскодонна колба на 100 мл, піймані завчасно комахи, що співіснують з людиною (таргани, мурашки, дрозофіли, павуки)
Хід роботи
Поліетиленовий пакет надягається на вихлопну трубу автомобіля, двигун якого працює вхолосту. По мірі збору вихлопних газів пакет зав’язують і переносять до лабораторії.
В колбу помістити пійманих комах і поспостерігати за їх поведінкою. Далі на колбу надягнути поліетиленовий пакет із зібраними вихлопними газами. Унеможливити доступ повітря у колбу.
Провести спостереження за поведінкою комах в присутності вихлопних автомобільних газів. Визначити стійкість різних видів комах до дії вихлопних автомобільних газів. Результати спостережень занотувати.
Занотувати висновок по ІІ частині роботи.