Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабораторні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
564.74 Кб
Скачать

Частина і вивчення впливу кислотних парів на рослини

Матеріали та обладнання:

Розчин концентрованої сірчаної кислоти ( Н24 ), чашки Петрі скляні, ексикатор, скляні стаканчики, фільтрувальний папір, вата, насіння різних рослин.

Хід роботи

  1. Взяти 3 чашки Петрі, в кожну з них помістити насіння рослин, що відрізняються стійкістю до впливу парів Н24 концентрованою. З цією метою відбирають насіння рослин з різних груп стійкості до парів сірчаної кислоти. За літературними даними виділяють такі три групи рослин за їх стійкістю до впливу Н24 :

1 група: клен, хризантема, жито, картопля, бузок, цибуля; троянда

2 група: люцерна, ячмінь, квасоля, морква, цикорій, конюшина, салат, овес, гарбуз, редька, ревінь, сальвія, буряк столовий, тютюн, турнепс, пшениця.

3 група: яблуня, абрикоса, айстра, бегонія, капуста, вишня, гладіолус, виноград, груша, слива, цукровий буряк, помідор, диня

2. Для насіння в чашках Петрі необхідно створити умови для проростання: насіння покласти на вологий фільтрувальний папір, або у вологу вату. Відмітити дату початку досліду. Чашки Петрі з насінням помістити в ексикатор, в який поставити скляний стаканчик з розчином концентрованої Н24

3. Приготувати контрольний дослід. З цією метою повторити попередній дослід, чашки Петрі із зразками насіння також покласти у ексикатор, в якому сірчана кислота відсутня.

4. По мірі проростання насіння результати досліду занотувати у табл. І.

По закінченні досліду результати таблиці необхідно проаналізувати.

Таблиця І: РЕЗУЛЬТАТИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ПІД ДІЄЮ ПАРІВ КОНЦЕНТРОВАНОЇ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ.

№ зразка

Вид рослин

Загальна кількість насіння

Кількість насінин, що проросло

Дослідні зразки

Контрольні зразки

День тижня

День тижня

7

14

21

7

14

21

1

2

3

  1. За результатами спостережень встановити, насіння якої групи рослин є найбільш і найменш стійким до впливу парів концентрованої сірчаної кислоти.

  2. Занотувати висновок по І частині роботи.

Частина 2 вивчення впливу автомобільних вихлопних газів на комах.

Матеріали та обладнання: поліетиленовий пакет, плоскодонна колба на 100 мл, піймані завчасно комахи, що співіснують з людиною (таргани, мурашки, дрозофіли, павуки)

Хід роботи

  1. Поліетиленовий пакет надягається на вихлопну трубу автомобіля, двигун якого працює вхолосту. По мірі збору вихлопних газів пакет зав’язують і переносять до лабораторії.

  2. В колбу помістити пійманих комах і поспостерігати за їх поведінкою. Далі на колбу надягнути поліетиленовий пакет із зібраними вихлопними газами. Унеможливити доступ повітря у колбу.

  3. Провести спостереження за поведінкою комах в присутності вихлопних автомобільних газів. Визначити стійкість різних видів комах до дії вихлопних автомобільних газів. Результати спостережень занотувати.

  4. Занотувати висновок по ІІ частині роботи.