
- •Черкаси
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота 1 Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.
- •Частина 1. Визначення показників власного фізичного розвитку.
- •Частина 2. Визначення фізичного стану піддослідної групи студентів.
- •Тематика анкет:
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №2. Мета: Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.
- •Лабораторна робота №3 Мета : Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи: і частина роботи.
- •Іі частина роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №4. Тема: Токсична дія забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.
- •Теоретична частина.
- •Частина і вивчення впливу кислотних парів на рослини
- •Хід роботи
- •Частина 2 вивчення впливу автомобільних вихлопних газів на комах.
- •Хід роботи
- •Частина 3 вивчення впливу тютюнового диму на комах.
- •Хід роботи.
- •Частина 4 визначення вмісту шкідливих речовин у сигаретах.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5. Тема: Визначення токсичних властивостей мурашиної кислоти. Застосування якісних хімічних реакцій для визначення етиленгліколю та соланіну.
- •Токсичні речовини в побуті
- •Якісні реакції на етиленгліколь.
- •Рослинні отрути
- •Якісні реакції на соланін.
- •Частина і. Визначення мурашиної кислоти у повітрі.
- •Хід роботи
- •Частина іі. Визначення етиленгліколю в досліджуваних розчинах. Проведення якісної реакції на визначення етиленгліколю.
- •Лабораторна робота №6. Тема: Визначення впливу хімічних реагентів на структуру білків.
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція 4. Реакція Адамкевіча.
- •Частина 2. Реакції осадження ( денатурації ) білків
- •Дослід 1. Зворотне осадження білків. Висолювання.
- •Дослід 2. Незворотнє осадження білків.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №8. Тема: Дослідження природного і штучного освітлення.
- •Теоретична частина.
- •Геометричний метод оцінки освітленості.
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література:
- •Черкаси - 2010
Лабораторна робота №4. Тема: Токсична дія забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.
Мета роботи: Визначити токсичну дію типових забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.
Теоретична частина.
Основними джерелами забруднення повітря в урбоекосистемах є промислові підприємства та підприємства теплоенергетики, автомобілі. Типовими забруднювачами повітря від стаціонарних джерел забруднення є оксиди сірки, азоту, вуглецю. Вони можуть взаємодіяти із водяною парою у складі повітря, при цьому утворюються кислоти, які випадають у вигляді кислотних опадів. Кислотні дощі призводять до закислення водойм, ґрунтів, викликають некрози листя у рослин. Серед кислот, що утворюються найбільш небезпечними є сірчана та азотна кислоти. Сульфатна концентрована кислота досить сильний окислювач. Вона має здатність жадібно вбирати пару води. Цим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо тих, що належать до класу вуглеводнів. При розчиненні сульфатної кислоти у воді виділяється велика кількість теплоти. Як сильна кислота вона відноситься до отрут, що викликають опіки шкіри, подразнення слизових оболонок, є „шлунково-кишковою” отрутою.
Важливим забруднювачем атмосфери у містах, крім промислових підприємств, є автомобілі. Вони викидають у повітря більш ніж 200 різних речовин, серед яких дуже сильні отрути: оксид вуглецю, оксиди азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, канцерогенні вуглеводні (в тому числі 1,2-бензапірен), формальдегід, який викликає пошкодження центральної нервової системи. Вихлопні гази автомобілів розповсюджуються на відстань 20—30 м. Вони створюють поблизу джерела забруднення концентрації шкідливих речовин, що в десятки разів перевищують гранично допустимі. До основних токсичних викидів автомобіля відносяться: відпрацьовані гази (ВГ), картерні гази і паливні випари. Відпрацьовані гази, що викидаються двигуном, містять оксид вуглецю (СО), вуглеводні , оксиди азоту (NOX), бенз(а)пірен, альдегіди і сажу. Найбільш отруйним є чадний газ (СО). Він утворює міцні хімічні зв’язки з гемоглобіном еритроцитів крові людини, витісняє кисень, внаслідок чого останні втрачають свою функцію. В організмі людини замість оксигемоглобіну утворюється карбоксигемоглобін. Людина втрачає свідомість і може загинути. Гранично допустимі концентрації оксиду вуглецю (СО) в атмосфері не повинні перевищувати 0,03 мг/л.
Монооксид азоту (N0) виникає в малих кількостях при роботі двигунів внутрішнього згорання. У вихлопних газах присутній також NО3, який утворюється не тільки при роботі двигунів автомобілів, а також і при повільному окисленні N0. Крім того автомобільні двигуни викидають у атмосферу продукти неповного згоряння, в основному вуглеводи — олефіни й альдегіди, які, окислюючись в атмосфері, дають пероксіацилнітрати, що мають подразнюючу дію на зір і перешкоджають диханню.
Серед шкідливих звичок людини дуже поширене тютюнопаління. Тютюновий дим – це гаряча суміш шкідливих газів, парів, рідин і твердих речовин, що виникає в результаті згоряння тютюнового листя. Хімічний склад тютюнового диму досить складний: у ньому розрізняють 1200 компонентів. До шкідливих газоподібних компонентів тютюнового диму відносять: СО, NН3 , Н2S, СН4; оксид миш’яку ( ІІІ) та ін. З рідких речовин виявлені різноманітні кислоти, спирти, альдегіди, феноли ( вони утворюють тютюновий дьоготь), ефірні олії. Серед кислот особливо сильними отрутами є синильна, мурашина, масляна. Синильна кислота – паралізує тканинне і клітинне дихання, порушує обмін речовин у мозку, серці та м’язах тіла. Кислоти подразнюють слизову оболонку дихальних шляхів та альвеол, сприяють потраплянню в кров тютюнових отрут, викликають запалення верхніх дихальних шляхів. Феноли, що входять у склад тютюнового дьогтю, викликають злоякісні новоутворення. Нікотин - основна отрута тютюну, рослинного походження, викликає нікотинову залежність і впливає на нервову систему людини, сприяє склеротичним змінам кровоносних судин, звужує периферичні судини, що веде до порушення живлення тканин. До твердих фракцій тютюнового диму відносять: сполуки миш’яку, бензпірен, бензатроцен, радіоактивні та канцерогенні елементи ( Ро -210; Рb-210, Bi-210) .