
- •Черкаси
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота 1 Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.
- •Частина 1. Визначення показників власного фізичного розвитку.
- •Частина 2. Визначення фізичного стану піддослідної групи студентів.
- •Тематика анкет:
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №2. Мета: Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.
- •Лабораторна робота №3 Мета : Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи: і частина роботи.
- •Іі частина роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №4. Тема: Токсична дія забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.
- •Теоретична частина.
- •Частина і вивчення впливу кислотних парів на рослини
- •Хід роботи
- •Частина 2 вивчення впливу автомобільних вихлопних газів на комах.
- •Хід роботи
- •Частина 3 вивчення впливу тютюнового диму на комах.
- •Хід роботи.
- •Частина 4 визначення вмісту шкідливих речовин у сигаретах.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5. Тема: Визначення токсичних властивостей мурашиної кислоти. Застосування якісних хімічних реакцій для визначення етиленгліколю та соланіну.
- •Токсичні речовини в побуті
- •Якісні реакції на етиленгліколь.
- •Рослинні отрути
- •Якісні реакції на соланін.
- •Частина і. Визначення мурашиної кислоти у повітрі.
- •Хід роботи
- •Частина іі. Визначення етиленгліколю в досліджуваних розчинах. Проведення якісної реакції на визначення етиленгліколю.
- •Лабораторна робота №6. Тема: Визначення впливу хімічних реагентів на структуру білків.
- •Теоретична частина
- •Якісна реакція 4. Реакція Адамкевіча.
- •Частина 2. Реакції осадження ( денатурації ) білків
- •Дослід 1. Зворотне осадження білків. Висолювання.
- •Дослід 2. Незворотнє осадження білків.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №8. Тема: Дослідження природного і штучного освітлення.
- •Теоретична частина.
- •Геометричний метод оцінки освітленості.
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література:
- •Черкаси - 2010
Лабораторна робота №3 Мета : Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води
Мета: Вивчити вплив мінералізації води на клітини і організм. Вивчити гігієнічне нормування мінералізації питної води за органолептичними ознаками. Розглянути процеси тургору, плазмолізу і деплазмолізу, що протікають у клітинах. Визначити мінералізацію води на рівні смакових граничних відчуттів.
Обладнання і реактиви: Дистильована вода, сухий хлорид натрію, цибулина, мікроскоп, предметні скельця, піпетка, ваги, хімічні склянки, зразки мінеральної води, зразки мінеральної води різного ступеню мінералізації та хімічного складу.
Теоретична частина.
Межа мінералізації питної води (сухого залишку) 1000 мг/л була у свій час встановлена по органолептичній ознаці. Вода з великим вмістом солей має солонуватий або гіркуватий присмак. Основну частину сухого залишку прісної води становлять хлориди і сульфати. Як відомо, ці солі мають виражений солоний або гіркий смак, що є підставою для обмеження їхнього змісту у воді на рівні порога відчуття: 350 мг/л для хлоридів і 500 мг/л для сульфатів.
Експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і добровольцях показали, що вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольову рівновагу, у результаті чого настає неузгодженість багатьох метаболічних і біохімічних процесів в організмі.
У зв'язку з розвитком технології опріснення солоних вод для питних потреб виникла проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації. Установлено, що систематичне споживання дистильованої і маломінералізованої води викликає порушення водно-сольової рівноваги, в основі якого лежить реакція осморецептивного поля печінки, що виражається в підвищеному викиді натрію в кров. У результаті відбувається перерозподіл води між позаклітинною і внутрішньоклітинною рідинами. В експерименті на лабораторних тваринах і добровольцях установлено, що нижньою межею мінералізації, при якій гомеостаз організму підтримується адаптивними реакціями, є сухий залишок у 100 мг/л, оптимальний рівень мінералізації питної води знаходиться в діапазоні 200—400 мг/л.
Мінеральні води розрізняються як за хімічним складом, так і за ступенем мінералізації. Води, мінералізація яких не перевищує 1г, і у складі яких не містяться мікрокомпоненти, що лікувально впливають на організм людини, відносяться до природних столових вод. Їх використовують для задоволення спраги.
Води із загальною мінералізацією від 2 до 8 г/л – це лікувально-столові води. Такі води використовуються за призначенням лікаря.
Води із загальним ступенем мінералізації від 8-до12г/л відносяться до лікувальних.
Води малої мінералізації (2-5 г/л) володіють сечогінною дією. Води середньої мінералізації (5-15 г/л) є основною групою лікувальних мінеральних вод. Ці води використовуються для питного лікування, промивань шлунку та кишківника, інгаляцій та інших процедур. Води високого ступеню мінералізації (15-25г/л) використовуються для зовнішнього лікування (лікувальні ванни), або в невеликій кількості як послабляючий засіб.
Лікувальна класифікація мінеральних вод також виділяє води за переважаючим хімічним компонентом. Розрізняють вуглекислі, сульфідні, залізисті, йодисті, бромисті, радонові та інші типи мінеральних вод. Термальні води - води з підвищеною температурою.