Лабораторна робота 1 Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.

Мета: Навчитись діагностувати власне здоров’я, визначати основні фізичні показники діяльності організму, розраховувати оптимальну масу та адаптаційний потенціал власного організму, проводити анкетування окремих груп населення .

Обладнання: годинник з секундною стрілкою, тонометр, напільні ваги; калькулятор.

Хід роботи:

Частина 1. Визначення показників власного фізичного розвитку.

Теоретичне обґрунтування завдання

Дослідженнями встановлено, що головним показником життєдіяльності кожного з нас є той потенціал біоенергетики, який може бути використаний для здійснення „ фізіологічної роботи” на протидію шкідливим чинникам пристосування до зміни умов довкілля. На жаль, спосіб життя сучасної людини не сприяє збереженню даного нам від природи енергопотенціалу: гіподинамія, переїдання, шкідливі звички, низька культура між особистісних стосунків – усе це призводить до зниження функціональних можливостей організму.

Енергопотенціал на рівні цілісного організму реалізується через фізичну працездатність. Тому саме вона характеризує „ кількість „ нашого здоров’я. Визначаючи фізичну працездатність, ми інтегрально характеризуємо фізіологічні резерви нашого організму. Існує кілька методик.

ЗАВДАННЯ

І. За запропонованими методиками визначити показники власного фізичного розвитку. Результати занотувати у таблицю 1.

Методика 1. Проба з 20-ма присіданнями.

Підрахуйте в положенні сидячи пульс за 10 сек. Необхідно дочекатися його стабільних значень. Наприклад, ЧСС становить за 10 сек. 12-11-10-10. Вихідний рівень-10 ударів за 10 сек. За 30 сек. Зробіть 20 присідань, піднімаючи руки вперед. Потім сядьте. Зафіксуйте час відновлення пульсу до вихідних значень, підраховуючи його за відрізками по 10 сек. Якщо частота пульсу відновилася швидше як за 1 хв. – оцінка „ відмінно”, до 2хв.- „ добре”, повільніше як за 3 хв. - „погано”.

Методика 2. Проба з затримкою дихання.

Зробивши попередньо 1-2 вдихи, потрібно глибоко вдихнути( не максимально!) і затримати дихання наскільки це можливо. Якщо дихання затримується на 60 сек.- оцінка „відмінно”, менше 40 сек- „погано”( для жінок – на 10 сек менше).

Методика 3. Визначення оптимальної ваги тіла..

А) Ідеальна маса тіла : визначається за формулами:

Для чоловіків: 50 + ( зріст у см-150 ) х 0,75 + ( вік,роки-21)/4

Для жінок: 50 + ( зріст у см-150 ) х 0,32 + ( вік,роки-21)/4

При зіставленні фактичної і розрахункової маси тіла враховують такі співвідношення:

1. перевищення до 5% - маса тіла в межах норми;

2. перевищення в межах 5-14% - маса надлишкова;

3. при перевищенні на 15-20% - ожиріння І ступеня;

4. при перевищенні на 30-49% - ожиріння ІІ ступеня;

5. при перевищенні на 50-99% - ожиріння ІІІ ступеня.

Б) Нормальна маса тіла: може бути визначена різними методами. Найпоширенішим в сучасній медичній практиці є індекс Кетлє (індекс маси тіла – ІМТ). Індекс Кетлє, або індекс маси тіла визначають за формулою:

ІМТ= МТ/(ДТ² ), де

ІМТ-індекс маси тіла; кг/м; МТ-маса тіла,кг; ДТ-довжина тіла,м.

Характеристика ваги тіла людини за ІМТ

Індекс Кетлє	Характеристика ваги тіла людини
Менше 19	Недостатня вага тіла
19-24,9	Нормальна вага тіла
25-29,9	Надлишкова вага
30-39,9	Ожиріння
Понад 40	Над ожиріння

ІІ. Зробити самооцінку стану власного організму, розрахувавши за запропонованою методикою адаптаційний потенціал організму. Результати занотувати у таблицю 1.

Існують різні методи самооцінки фізичного стану людини. Наприклад, Визначення адаптаційного потенціалу організму, що оцінюється за методом, запропонованим Р.М.Баєвським із співавторами (1988):

Система кровообігу слугує індикатором адаптаційного потенціалу організму – запасом пристосувальних можливостей, які забезпечують розвиток і протікання захисних реакцій.Перехід від здоров’я до хвороби, від норми до патології представляє собою процес поступового зниження ступеня адаптації організму до умов оточуючого середовища (зменшення адаптаційного потенціалу).

Функціональний стан ( або рівень здоров’я) оцінюється:

• задовільною адаптацією організму до умов оточуючого середовища при високих або достатніх функціональних можливостях організму;

• напругою адаптаційних механізмів, при якій достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів;

• незадовільною адаптацією організму до умов оточуючого середовища при понижених функціональних можливостях організму;

• зривом адаптації, який супроводжується зниженням функціональних можливостей організму.

Для визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу запропонована така формула:

АП(вбалах)= 0,011х(ЧП)+0,014х(АТС)+0,008х(Атд)+0,014х(В)+0,009х(МТ)-0,009х(Р)-0,27

Де АП-адаптаційний потенціал;

ЧП – частота пульсу за 1 хв.

АТс – систолічний артеріальний тиск;

Атд – діастолічний артеріальний тиск;

В- вік ( кількість років); МТ – маса тіла (кг); Р- зріст(см).

За допомогою цієї формули забезпечується розпізнання функціональних станів у 71,8% спостережень. Для визначення функціонального стану використовується така шкала:

1. задовільна адаптація-не більше2,1 бала;

2. напруга механізмів адаптації-2,11-3,2 бала;

3. незадовільна адаптація- 3,21-4,3 бала;

4. зрив адаптації-4,31 бала і більше.

ІІІ. Занотуйте в таблицю дані, отримані всіма студентами вашої підгрупи та проаналізуйте їх.

Таблиця : Результати визначення рівня фізичного здоров’я серед студентів групи

№	Хлопці					Дівчата
	Мет.1	Мет.2	Мет.3		АПО	Мет.1	Мет.2	Мет.3		АПО
			А	Б				А	Б
1
2
3
N= 23-25
Разом М.