- •Тема 1.
- •1.Філософія в системі університетської освіти та її цінність для міжнародників
- •6. Структура філософії та її основні проблеми
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •1. Моністичні теорії: Мілетська натурфілософія та проблема першопочатку.
- •2. Метафізика елеатів(Парменід,поняття про буття і небуття, апорії Зенона) та діалектика Геракліта(розвиток та боротьба протилежностей, поняття про логос).
- •4.Сократичні школи ,кініки,кіренаїки.
- •5.Філософія Платона (теорія ідей,теорія пізнання, вчення про державу)
- •6. Філософія Арістотеля(метафізика, вчення про матерію і форму, причини, критика теорій та ідей Платона ,етика).
- •7. Етичні теорії: Елліністична філософія: скептики,стоїки, епікурейці.
- •8. Неоплатонізм(вчення про єдине).
- •Тема 4.
- •1. Апологетика і патристика. Августин Блаженний
- •3.Сууперечка про універсалії ( номіналізм і реалізм)
- •4. Тома Аквінський. Співвідношення віри і розуму у Середньовіччі. У.Оккам.
- •Тема 5.
- •1. Філософія Відродження (гуманізм, натурфілософія, пантеїзм, філософія політики)
- •2. Філософія Нового часу хуіі ст.. (емпіризм Бекона; раціоналізм та дуалізм Декарта)
- •3. Субєктивний ідеалізм Берклі.
- •Тема 6.
- •1. Гносеологія і етика Канта ( коперніканський переворот , агностичний апріоризм, категоричний імператив)
- •2. Абсолютний ідеалізм Гегеля(абсолютна ідея , діалектика, філософія історії)
- •3. Філософія Маркса (вчення про суспільно-економічні формації)
- •Тема 7.
- •1. «Філософія життя»: Волюнтаризм і песимізм Шопенгауера та філософія Ніцше
- •2. Екзистенціалізм (Кєркегор, Сартр, Камю, Ясперс, Гайдегер)
- •3. Пірс (семіотика, семасіологія)
- •4. Філософія мови. Герменевтика (Гумбольдт, Потебня, Гадамер, Гайдегер)
- •5. Психоаналіз і неофройдизм (Фрейд, Юнг, Фром)
- •7. Феноменологія (Гусерль)
- •Тема 8.
- •1. Феномен «української філософії» та його особливості
- •2. Філософія г.Сковороди (етика, онтологія, гносеологія)
- •3. «Філософія серця» (п.Юркевич, м. Гоголь)
- •4. Філософські ідеї т.Шевченка, і.Франка
- •Тема 9.
- •1. Проблема буття в історії філософії. Особливості онтології та кінеології.
- •2. Природа остаточної реальності. Проблема субстанції. Матеріалізм, дуалізм, ідеалізм, нейтральний монізм.
- •3.Проблема пізнання в історії філософії. Класична і неокласична теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм.
- •4. Про можливість та знання у сфері метафізики (види знання та суджень: апріорні, апостеріорні, синтетичні та аналітичні), емпіризм, раціоналізм; види знання.
- •5. Про відношення між досвідом та реальністю (теорії сприйняття: каузальна, реалістична, ідеалістична, критично-ідеалістична, феноменалістична; первинні та вторинні якості);
3.Сууперечка про універсалії ( номіналізм і реалізм)
Одним з важливих філософських питань середньовіччя стало питання про відношення загального до одиничного. Суперечка з цього приводу відома як суперечка про універсалії, тобто про природу загальних родів і понять. Існували два основні рішення цього питання.
Схоластика була спрямована на раціональне обгрунтування основ християнського віровчення, насамперед для осмислення і доведення буття Бога. Вважалося, що істина вже дана в Біблії, необхідно її лише логічно вивести звідти. Природа перестає бути найважливішим об'єктом людського пізнання. Основна увага зосереджується на пізнанні Бога і людської душі. Схоластика опиралась в основному на формальну логіку Арістотеля. Однією із центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсали(загальні поняття). У відповідності з тим, як тлумачилося питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами — номіналізмом, і реалізмом. Номіналізм (від лат. номен — ім'я, назва) — напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є І.Росцелін, Дуне Скот, У.Оккам.
Існує тільки індивідуальне і лише воно може бути предметом пізнання. Завдання знання - збагнення одиничного. Загальне існує тільки в розумі людини. В самих речах немає ні загального ні одиничного. І те і інше властиво тільки нашому способу розглядання однієї і тієї ж речі. Для пояснення переходу думки до загального, представник номіналізму Уїльям Оккам вводить поняття про інтенції, тобто про спрямованість думки, про логічні і психологічні акти або знаки. Всі загальні поняття - це знаки, які логічно позначають ті чи інші об'єкти.
Реалізм – це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність (буття) існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Реалізм (Сігер Брабантський, Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський та ін.) продовжує лінію Платона. За твердженням реалістів, загальні поняття (універсал") існують реально, утворюючи самостійний та безтілесний світ сутностей, котрий існує до конкретної речі, поза нею та являється її причиною Проявом своєрідності підходу реалістів до розв'язання філософських проблем є запропоновані Ф. Аквінським докази існування Бога. Раніше існує, наприклад, ідея людини як загального поняття, а потім — її породження — одиничні люди.
крайній реалізм, згідно представникам якого загальне існує тільки зовні речей (наприклад, Ансельм). По Абеляру існують тільки єдині речі. Зовні диспут між номіналістами і реалістами виглядав як богословська форма суперечки щодо характеру реальності “Святої Трійці”, а у філософському розумінні це була проблема реальності категорій загального і одиничного. Реалісти- визнання єдності Божественної Трійці як істотної реальності. Номіналізм, який відкидав реальне існування загального, мав тенденцію заперечувати реальність Божественної єдності.