- •Тема 1.
- •1.Філософія в системі університетської освіти та її цінність для міжнародників
- •6. Структура філософії та її основні проблеми
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •1. Моністичні теорії: Мілетська натурфілософія та проблема першопочатку.
- •2. Метафізика елеатів(Парменід,поняття про буття і небуття, апорії Зенона) та діалектика Геракліта(розвиток та боротьба протилежностей, поняття про логос).
- •4.Сократичні школи ,кініки,кіренаїки.
- •5.Філософія Платона (теорія ідей,теорія пізнання, вчення про державу)
- •6. Філософія Арістотеля(метафізика, вчення про матерію і форму, причини, критика теорій та ідей Платона ,етика).
- •7. Етичні теорії: Елліністична філософія: скептики,стоїки, епікурейці.
- •8. Неоплатонізм(вчення про єдине).
- •Тема 4.
- •1. Апологетика і патристика. Августин Блаженний
- •3.Сууперечка про універсалії ( номіналізм і реалізм)
- •4. Тома Аквінський. Співвідношення віри і розуму у Середньовіччі. У.Оккам.
- •Тема 5.
- •1. Філософія Відродження (гуманізм, натурфілософія, пантеїзм, філософія політики)
- •2. Філософія Нового часу хуіі ст.. (емпіризм Бекона; раціоналізм та дуалізм Декарта)
- •3. Субєктивний ідеалізм Берклі.
- •Тема 6.
- •1. Гносеологія і етика Канта ( коперніканський переворот , агностичний апріоризм, категоричний імператив)
- •2. Абсолютний ідеалізм Гегеля(абсолютна ідея , діалектика, філософія історії)
- •3. Філософія Маркса (вчення про суспільно-економічні формації)
- •Тема 7.
- •1. «Філософія життя»: Волюнтаризм і песимізм Шопенгауера та філософія Ніцше
- •2. Екзистенціалізм (Кєркегор, Сартр, Камю, Ясперс, Гайдегер)
- •3. Пірс (семіотика, семасіологія)
- •4. Філософія мови. Герменевтика (Гумбольдт, Потебня, Гадамер, Гайдегер)
- •5. Психоаналіз і неофройдизм (Фрейд, Юнг, Фром)
- •7. Феноменологія (Гусерль)
- •Тема 8.
- •1. Феномен «української філософії» та його особливості
- •2. Філософія г.Сковороди (етика, онтологія, гносеологія)
- •3. «Філософія серця» (п.Юркевич, м. Гоголь)
- •4. Філософські ідеї т.Шевченка, і.Франка
- •Тема 9.
- •1. Проблема буття в історії філософії. Особливості онтології та кінеології.
- •2. Природа остаточної реальності. Проблема субстанції. Матеріалізм, дуалізм, ідеалізм, нейтральний монізм.
- •3.Проблема пізнання в історії філософії. Класична і неокласична теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм.
- •4. Про можливість та знання у сфері метафізики (види знання та суджень: апріорні, апостеріорні, синтетичні та аналітичні), емпіризм, раціоналізм; види знання.
- •5. Про відношення між досвідом та реальністю (теорії сприйняття: каузальна, реалістична, ідеалістична, критично-ідеалістична, феноменалістична; первинні та вторинні якості);
4.Сократичні школи ,кініки,кіренаїки.
Сократичні школи, засновані його учнями: Антісфеном, Арістіппом, Евклідом. Найбільш відома школа кініків. Умовою досягнення вільного і щасливого життя кініки вважали обмеження потреб. Розуміння вчення і принципів школи кініків дає багато для розуміння філософії.
Вважають, що сам термін «кінік» означає «собачий», а філософія кініків — «собача філософія». Засновник цієї школи Антісфен (V ст. до н. е) був найближчим учнем Сократа і навіть свідком його смерті Одна з головних позицій його вчення - існування лише окремого і відсутність загального ( «коня бачу, а конячності не бачу»). Йому належить також заслуга в розвитку етичного вчення, ідеєю якого є заклик до щасливого життя.
Найвище щастя для людини - «померти щасливою». Адже часто, здавалося б щасливе, життя має страшний кінець. Критерієм і прикладом щасливого життя є життя мудреця, а таким мудрецем може бути тільки кінік, вважають представники цієї школи.
Кіренаїки — ідеалістична філософська сократична школа (5-4ст.до н.е.) в Стародав. Греції. Відображала ідеологію рабовласницької аристократії. Засновник школи Арістіпп з Кірени, послідовники (Феодор Атеїст, Евгемер, Гегесій та ін) виступали проти сучас. їм матеріалізму, прагнули довести марність спроб пізнати природу і її закони, обстоювали принципи суб'єктивного ідеалізму і скептицизму. Єдино вірогідним вони вважали свідчення відчуттів. В етиці представники К. ш. розвивали ідеї гедонізму, проголошуючи метою життя чуттєві насолоди, були попередниками епікуреїзм. Кіренаїки критикували релігію, заперечували існування бога.
5.Філософія Платона (теорія ідей,теорія пізнання, вчення про державу)
Платон. Афінський філософ (427-347 рр. до н. е.), походив з аристократичного роду. Справжнє ім'я – Арістокл. Буття у Платона — це образ, ідея, сутність. Одне з найважливіших положень платонівської онтології полягає в розподілі дійсності на два світи: світ ідей і світ чуттєвих речей. Первинним, «істинно існуючим», Платон називав світ вічних, незмінних, самостійно існуючих сутностей - ідей. Кількість ідей велика, але не безмежна: їх стільки ж, скільки речей, явищ, процесів, станів, якостей, відношень та ін.
З ученням про буття в системі Платона тісно пов'язується космологія. Він розвиває учення про створення божеством Космосу з первісного Хаосу.
Теорія пізнання спирається на вчення Платона про душу. Людина як тілесна істота - смертна, а душа - безсмертна. процес пізнання Платон визначає як діалектику, тобто мистецтво вести розмову, мистецтво ставити запитання й відповідати на них, пробуджуючи спогади. Теорія пригадування- анамнезис.
Етика орієнтована на самовдосконалення особистості, створення держави. Суспільне, державне начало є вищим за індивідуальне, особисте. Відповідно до трьох частин душі люди поділяються на три типи: філософи, які повинні очолювати державу, управляти нею; воїни, завдання яких -охороняти державу від зовнішніх і внутрішніх ворогів; ремісники, селяни, зобов'язані сумлінно виконувати свої виробничі функції. Ідеальна держава повинна бути покровителькою релігії, виховувати в громадян благочестя, боротися проти зневір' я, безбожності.