Тема 1.

1.Філософія в системі університетської освіти та її цінність для міжнародників

• Філософією нині наз. не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупність принципів будь-якої діяльності: «філософія рекламної кампанії»…

• Таке вживання слова «філософія» не відповідає тому значенню, яке вкладають у нього сьогодні професійні філософи. З виникненням у Європі системи освіти філософія набула статусу головної (і тривалий час єдиної) теоретичної дисципліни, без оволодіння якою вважалось неможливим отримання вищої освіти взагалі.

• До XVIII століття європейські університети мали тільки три факультети та спеціальності, і для того, щоб отримати диплом доктора теології, права чи медицини, потрібно -диплом доктора філософії. З того часу кількість спеціальностей, які отримують випускники вищих навчальних закладів, значно зросла. Від філософії відокремився ряд наук, чільне місце збер. за філософією.

• філософія, як навчальна дисципліна, покликана прищепити студентові вузу: а) здатність до проблематизації — уміння ставити питання, розглядати парадокси, альтернативи, протиріччя; б) здатність давати визначення — переходити від семантичного до концептуального аналізу понять; в) здатність формулювати, впорядковувати, послідовно аналізувати свої думки.

• Виконання філософією цих завдань випливає з методологічної функції філософії-вона не дає готових відповідей на питання, які постають перед людиною чи окремими науками, а дає зразки форм, способів, прийомів мислення, тобто змогу самостійно розв’язати ці питання.

• Виходячи із значення, яке має філософія як наука в житті та діяльності людини, поряд з методологічною можна виділити такі її найважливіші функції: а) світоглядну — філософія дає змогу людині осмислити проблеми сенсу людського життя: чому і для чого живе людина? Яке її місце та призначення в світі? і т. ін.; б) аксіологічну — філософія дає змогу людині осмислити природу та значення власних життєвих цінностей.

2. Генеза філософії:причини винекнення, її розуміння та визначення.Предмет та особливості філософії

• На процес формування філософії впливає багато чинників. витоками є міф, релігія, наукове знання та буденна свідомість. Міф передує філософії. В міфологічному світогляді на чуттєво-образному рівні формуються корінні риси світогляду. Це питання відношення матеріального і духовного, смерті і безсмертя, це ті питання, які є джерелом філософського осмислення. В релігії з’являються вже такі поняття як узагальнення, абстрагування. Бог тут виступає як ідея, першопричина всього. З розвитком релігії -така проблема як відношення людина-світ, що є основною проблемою філософії.

• Але міфологія, релігія, наука, буденна свідомість – це можливості філософії, а не реальність. Це передфілософія. Поряд з передфілософією існує ще поняття протофілософії. Протофілософія – це первинна філософія, яка містить крім філос. поглядів міфорелігійні погляди( Китайська, Індійська ф., Антична ф.).

• Передумови філософії – умови, які творили ту атмосферу, в якій зародилася філософія. Зокрема: 1) процес продуктивних сил від суспільства бронзи до заліза (цей процес дозволив розширити можливості людини в стосунках з природою, дозволив активніше вести господарство); 2) руйнування первіснообщинного ладу і поява соціальних груп; 3) зародження товарно-грошових відносин; 4) зародження перших держав; 5) опозиція до традиційних релігій і жерців; 6) зростання критичного мислення, викликаного розвитком торгівлі, товарно-грошових відносин.

• Концепції походж. Ф.: Міфогенна –філософія виникла з міфології, за рахунок зміни лише однієї форми (зміни чуттєво-одиничного, конкретного, особистісного на безособово-абстрактне – Гегель). Гносеогенна –філософія виникла із природничо-наукового знання (за рахунок узагальнення) – вважав Огюст Конт – позитивіст. Міфогенно-гносеогенна – філософія виникла як на основі міфології і наукових знань, а також релігії і буденної свідомості. Соціально-міфогенна – до системи попередніх концепцій додають соціально-економічні та політичні перетворення в суспільстві. Еклектична (тепер рідко згадують)- грунтується на марксистській точці зору (спочатку виникла матеріалістична філософія на базі життєвого досвіду, як опозиція до релігії, а потім як опозиція до матеріалізму виникла ідеалістична філософія)

• Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Термін «філософія» має давньогрецьке коріння («любов до мудрості»). Українсь­кі філософи XVIII—XIX ст., і передусім Г. Сковорода, по­значали філософію словом «любомудріє». Вперше термін «фі­лософія» з'явився у Піфагора.), який вважав, що «мудрість» — це якість, притаманна лише богам, а лю­ди здатні тільки до неї прагнути, поважати, любити її. А як назву специфічної галузі знань його вперше вжив славет­ний давньогрецький філософ Платон

• Спочатку - комплекс людських знань про світ. Ф. як універсальний спосіб самоусвідомлення людиною самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому започати. у VII—VI ст. до н.е. у Давні Індія та Китай, до­сягнувши своєї класичної форми у Давній Греції.

• Найбільш загальні засади сущого (буття — небуття, простір — час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких «конструюється» світ, і є предметом філософи. Філософія передбачає здатність підноситись до всеза­гального. Вона є певною настановою на всезагальне. На основі всезагального (ідей, принципів) філософія намага­ється пізнати і пояснити світ. На початкових етапах становлення філософії її предметом є природа, космос. У процесі дальшого розвитку -Людина, природа, всесвіт.

• Особливості ф. – 1. Загальність (виражає закономірну форму зв'язку речей, явищ та процесів у складі цілого); 2. цілісне світосприймання (традиц. форми знання є у засвоєнні та закріпленні досвіду предметно-практичної діяльності. Спрощено: в структуру пізнання включаються 2 елементи: об'єкт і суб'єкт; між людиною, що пізнає, та предметом дослідження існує дистанція).

• Змістом філософії є відношення "людина-світ". Світ – це існуюча реальність, але не сам по собі, а у відношенні до людини. Філософія виникла з перенесенням основної уваги на людину у її відношенні до світу, тобто на людину що пізнає і творить світ. Кант питання "що таке людина?" формулює як основне питання філософії. Поза межами конкретних наук залишаються світоглядні, суто філософські проблеми про природу (сутність) людини, про її походження, про сенс життя, долю та призначення, про можливості та межі її свободи і творчості. Коло цих питань і складає проблему людини в філософії.

4-5 Відмінності та подібності між ф. і релігією та ф. і наукою

• Філософія є знання загального, що зближує з наукою. відображає світ у загальних поняттях.;філософія, як і наука, прагне логічно обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити у теоретичні формі. Обидві засновані на розумі, тобто передбачають аргументи і сумніви. Наука також є теоретичним, загальним знанням. історично деякий час існували як єдина система знання.

• Відмінність -Філософія має справу з найбільш загальними поняттями, які, по-1, застосовуються у всіх науках, а часто і за межами наук; по-2, зміст цих понять, хоч вони і використовуються в науках, не є предметом їх спеціального дослідження; по-3, ці загальні поняття не можна звести до емпіричного досвіду, фактів чи зв’язати математичною формулою, що властиво наук.понят.

• "мудрість" (філософію) і "знання" (науку), античні мислителі вказували на їх якісну несумірність - "нагромадження знання не навчає мудрості", зауважував Геракліт ще у 6 ст. до н.е.

• філософію та науку поєднує те, що вони: 1) базуються на дискутивному мисленні та прагнуть пояснити дійсність; 2) відображають світ в загальних поняттях; 3) прагнуть логічно обґрунтувати свої положення, довести їх істинність; 4) протистоять релігії. Особливостями філософії у порівнянні з наукою є: 1) невизначеність, безмежність та історична змінюваність предмета дослідження філософії; 2) філософії властиві широкі узагальнення.

• Релігія тісно зв'язана з філософією. Близькість їх полягає в суспільно-історичних формах світогляду, вирішенні аналогічних завдань світорозуміння і впливу на свідомість та поведінку людей. Відмінність – 1.релігія ділить світ на земний, природний та небесний, надприродний. Філософія виходить із єдності об'єктивного природного світу; 2. в релігійній свідомості відбиття земного та небесного світу здійснюється за допомогою надприродних образів. Об'єктивний світ у філософській свідомості відбивається способом загальних понять; 3. релігійний світогляд основну увагу приділяє людським занепокоєнням, надіям, пошуку віри. Філософський світогляд - інтелектуальним аспектам.