86. Порівняйте концепції ринку недосконалої, монополістичної та ефективної конкуренції Дж. В. Робінсон, е. Чемберліна, й. Шумпетера.

Дж. Робінсон у праці «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933) спростовує існування досконалої конкуренції. Вона пропонує концепцію недосконалої конкуренції, аналізуючи такі її види: 1) монополіст-продавець – багато покупців; 2)монополіст-покупець – багато продавців.

Одним з найважливіших питань ринкової політики монополістичних компаній Дж. Робінсон вважає можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту через «дискримінацію в цінах». У результаті досліджень Дж. Робінсон доходить висновку, що можливість цінового маневрування підриває основні постулати класичної теорії.

Е. Чемберлін, навпаки, вважав, що саме механізм монополістичної конкуренції найліпше забезпечує інтереси економічного добробуту підприємців, фірми та держави. Учений у своїй головній праці «Теорія монополістичної конкуренції» (1933) аналізував структуру ринку, в якій поєднано елементи конкуренції з елементами монополії. На думку Е. Чемберліна, монополії на ринку досягають за рахунок диференціації товару. Тобто ринок будь-якого виробника за умов монополістичної конкуренції визначається трьома чинниками: ціною продукту, його особливостями та витратима на збут. Е. Чемберлін серед причин виникнення монополій називав поза виробничі чинники, зокрема: 1) унікальні особливості підприємства; 2) репутацію фірми; 3) виготовлення товарів-субститутів; 4) рекламу тощо.

Й. А. Шумпетер пов’язав вивчення монополії й конкуренції з розвитком науково-технічних досягнень в економіці та суб’єктивною діяльністю підприємця-новатора. У праці «Капіталізм, соціалізм і демократія» Й. Шумпетер використав поняття «ефективної конкуренції» та «ефективної монополії». Утворюється монополія нового типу, з якою несумісні застій і загнивання.

87. Визначте основні причини виникнення теоретичних концепцій імперіалізму. Порівняйте теорії імперіалізму Дж. Гобсона і й. Шумпетера.

На рубежі XIX—XX ст. в економічній літературі дедалі частіше почали вживати термін «імперіалізм», переважно у значенні експансіоністської зовнішньо-політичної діяльності капіталіст держав. На початку століття з'являються перші теорії імперіалізму як нової стадії розвитку суспільства. Найпоширенішими підходами до аналізу імперіалізму були економічний та політичний.

Засновником економічної інтерпретації імперіалізму вважа­ють англ ліберального економіста Дж. Гобсона. У 1902 р. в праці «Імперіалізм» він висловив думку, що в основі новітніх тенденцій розвитку суспільства лежать фінансові інтере­си класу капіталістів, що є «керуючим імперського двигуна». Створюється сталий надлишок капіталу у виробництві, що не може бути реалізований у країні через малу місткість внутріш­нього ринку, перешкоди, що виникають під час розподілу капіта­лу, а також інвестиційні ускладнення. Це обмежує можливості великих фірм, які до того ж намагаються уникнути значних ризи­ків і загрози надвиробництва. Це спонукає фінансову буржуазію шукати нові інвестиційні можливості за кордоном. Однак за ме­жами своїх країн монополії стикаються з іншими конкурентами. Для усунення конкурентів з ринку фінансова олігархія викори­стовує власні держави, підштовхуючи їх на імперіалістичні авантюри і створюючи загрозу війни. Це був економічний стрижень імперіалізму, але без ризику, агресії, проявів расизму, націоналізму, на думку Гобсона, імперіалізм був би неможливий. Він вважав, що імпер-м створює великі витрати для екон розвитку, що призводить до війни.

Неекономічний підхід. Й. Шумпетер у своїй праці «Соціологія імперіалізму» (1919) з по­зицій соціал-дарвінізму обстоював думку, що саме природа лю­дини (а не суспільство) призводить до неминучості виникнення війни, й у цьому Й. Шумпетер бачив «нормальність» перебігу су­спільних подій. По-перше, він вважав, що клас воїнів є традицій­ною структурою суспільства, яке віддає «воїнам» свої цінності та прагнення. По-друге, монополії є викривленням природи капіта­лізму і породженням вспадкованої від феодального порядку систе­ми протекціонізму й тарифів. По-третє, імперіалізм з'являється через наявність егоїзму фінансової олігархії.

Отже, імперіалізм, на його думку, не є нормальним розвитком капіталізму, а являє собою результат випадкового поєднання мі­літаризму, монополії та фінансової олігархії. У разі усунення двох останніх шляхом проведення реформ і за умов вільної рин­кової економіки капіталізм вийде на магістральний шлях свого розвитку.