83. Розкрийте особливості методології раннього інституціоналізму та вкажіть на відмінності від методології класичної політичної економії.

Як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. фор-

мується інституціональний напрям економічної думки. Характерною його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядають у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою.

Інституціоналізм виник у трьох напрямах: соціально-психологічний, соціально-правовий та кон’юнктурно-статистичний або емпірічний інституціоналізм.

Засновником соціально-психологічного інституціоналізму, який справив визначальний вплив на всі його течії, був Торстейн Веблен (1857—1929). Його праця «Теорія бездіяльного класу» (1899) поклала початок інституціональному аналізу, в основі якого лежав висунутий Т. Вебленом еволюційний

підхід до вивчення суспільних явищ.

Соціально-правовий інституціоналізм пов’язаний з іменем Дж. Р. Коммонса (1862—1945). Серед основних праць ученого, що увійшли до скарбниці інституціональної теорії, слід зазначити «Розпоріл багатства» (1893), «Правові основи капіталізму» (1924) та ін. Розглядаючи позаекономічні фактори суспільного розвитку, Дж. Р. Коммонс на перший план виводив аналіз правових інститутів.

Кон’юнктурно-статистичний напрям інституціоналізму очолював учень Т. Веблена У. К. Мітчел (1874—1948). На основі широкого статистичного матеріалу він вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки (праця «Ділові цикли» (1913)), роль грошового обігу та кредитно-фінансових інсти-

тутів у тогочасній економіці, розробляв теорію державного регулювання.

Отже, інституціоналізм не був цілісною економічною теорією. Проте всі три напрями були єдиними у критиці основних положень неокласичної школи, їх поєднує так званий міждисциплінарний підхід — намагання інтегрувати економічну науку з іншими соціальними науками: соціологією, правом,

історією тощо. Через усі концепції інституціоналізму проходить ідея необхідності соціального контролю над економікою.

84. Розкрийте сутність раннього інституціоналізму: причини виникнення, основні напрями, спільні риси і відмінності.

Як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. формується інституціональний напрям економічної думки. Характерною його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядають у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою.

Причини виникнення: 1) монополізація та корпоративізація економіки; 2)посилення циклічних коливань ринкової економіки; 3) поглиблення соціальних суперечностей; 4)зростання впливу робітничого, профспілкового та інших рухів на розвиток суспільства; 5)необхідність суспільного контролю над ринковим механізмом; 6)криза неокласичної доктрини щодо автоматичного регулювання економічних процесів.

Основні напрями: соціально-психологічний, соціально-правовий та кон’юктурно-статистичний (емпіричний) інституціоналізм.

Засновник соціально-психологічного напряму – Торстейн Веблен, автор праці «Теорія бездіяльного класу», в основі якої лежав висунутий Вебленом еволюційний підхід до вивчення суспільних явищ.

Соціально-правовий інституціоналізм – Дж. Р. Коммонс, автор праць «Розподіл багатства» та «Правові основи капіталізму». На перший план виводив аналіз правових інститутів.

Кон’юктурно-статистичний (емпіричний) інституціоналізм – У. К. Мітчел, автор праці «Ділові цикли». Вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки, роль грошового обігу та кредитно-фінансових інститутів у тогочасній економіці, озробляв теорію державного регулювання.

Спільні риси. Всі три напрями були єдиними у критиці основних положень неокласичної школи, їх поєднує так званий міждисциплінарний підхід. Через усі три концепції проходить ідея необхідності соціального контролю над економікою.