8) Охарактеризуйте власність на ресурси як фактор розвитку господарської системи: суть, етапи, соціальна диференціація суспільства

В первісному суспільстві власність на засоби виробництва не могла виникнути, оскільки створення необхідних благ кровноспоріднена община здійснювала як природне і нероздільне ціле. Взаємодія між членами общини здійснювалась на засадах – кожен вносив до спільного здобутку стільки, скільки міг, а отримував необхідних благ стільки, скільки припадало на кожну особу. Перші уявлення про власність з’являються на завершальному етапі розвитку первісного суспільства і пов’язані з феноменом влади-власності. Зосередження особливо важливих функцій для існування общини в руках вождів, визнання їх права здійснювати ці функції на засадах здобутого авторитету, поступове відокремлення надобщинних органів, привело до формування влади як суспільного феномену.

Розпад первісного суспільства, формування територіальної общини привели до появи першої форми власності на засоби виробництва. Вона дістала назву общинної власності відповідно до організації суспільства в державу общинного типу. Її ознакою є те, що вона відображала особисту залежність кожного індивіда від територіальної общини, від влади.

В умовах феодальної роздробленості суспільств, постійних міжусобних війн гостро постала проблема військового захисту господарської діяльності і самого життя людей. сукупність прав на землю залежала від місця індивідів в ієрархії особистої залежності, яка набувала різноманітних форм прояву:алод – всі права на цей об’єкт належать селянському домогосподарству чи феодалу;бенефіцій – коли встановлюється право на тимчасове володіння земельною ділянкою васалом певного феодала;феод – за наявності права на спадкове землекористування нащадками феодала

Демократичний устрій державної влади та заміна відносин володарювання-підпорядкування на відносини солідарності та забезпечення природних прав індивідів відкрило шлях до утвердження приватної власності на засоби виробництва. Особиста незалежність від феодалів і короля, свобода і рівність індивідів зумовили перехід від особистої до майнової залежності. Реалізація майнової форми суспільної залежності здійснюється через досягнення кожним індивідом власної вигоди.

Максимізація вигоди приватними власниками приводить не лише до постійного нарощування багатства, а й до заміни прав приватної власності на об’єкти власності. Раціонально комбінуючи ці права, зосереджуючи їх руках окремих індивідів, можна досягти більш ефективного використання наявних ресурсів. Розвиток приватної власності йде шляхом створення різноманітних колективних форм приватної власності.

9) Розкрийте методи аналізу наукового рівня економічних знань дослідження історичного розвитку господарської системи

Історико-економічне дослідження господарської системи має дві взаємопов’язані сторони – пізнання історичних фактів та подій, що характеризують її стан і розвиток, та відображення цих знань в економічній думці, теоріях і теоретичних системах.

Формування наукового об’єкта та наукового предмета іст.ек.думки зумовили завдання, структуру та логіку даного напряму історико-економічного пізнання. Розвиток економічних знань тісно пов’язаний з еволюцією господарської системи, з її відображенням в економічній думці, економічних теоріях чи теоретичних системах. Тому в історії економічних вчень слід виділити 2 періоди, що відповідають 2 етапам еволюції господарська системи, - етап її встановлення а етап функціонування як цілісного утворення. Спочатку економічна думка формувалась як розрізнені погляди, накопичені знання про окремі сторони господарського життя в суспільствах із системою натурального господарства. З набуттям господарською системою ознак цілісності, змінюються і критерії оцінювання економічних знань, що відображають її розвиток. В оцінюванні економічних теорій вирішальна роль відводиться логіці взаємозв’язку знань та адекватності відображення ними реального стану господарської системи.

В історії економічних вчень нині виділяють кілька основних теоретичних систем економічних знань, що відображають функціонування і розвиток товарно-грошової (ринкової) економічної системи на різних етапах її зрілості. До них належать класична економічна теорія, марксистська економічна теорія, неокласична економічна теорія, кейнсіанська ек.теор., та еволюційна (інституціональна) ек.теор., яка перебуває на етапі свого становлення.

Оцінювання економічних знань, що утворюють теоретичні системи та відображають функціонуванні і розвиток товарно-грошової (ринкової) економічної системи, здійснюється за такими критеріями:

• якою мірою економічні знання спираються на основні положення наукової парадигми, що лежить в основі данної теоретичної системи;

• яка роль економічних знань у розвитку теоретичної системи, яке значення вони мають у набутті такою системою стану довершеності;

• рівень прогресивності економічної думки, якою мірою вона сприяє подоланню хаосу в господарській системі, слугує знаряддям свідомої організації людьми господарських процесів;

• рівень адекватності відображення економічними знаннями реального стану господарської системи, здадність теоретичної системи знань відобразити нові факти та явища, що з’являються в господарському житті.

Економічні знання вітідюються в наукових текстах, які також потребують оцінювання. Серед методів наукового аналізу економічних текстів слід виділити герменевтику і компаративістику. Для тлумачення текстів, пошуку в них нових непрочитаних знань використовуються прийому герменевтики. Компаративістика передбачає порівняння змісту економічних текстів, підготовлених різними атворами.