Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_istoriya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.03 Mб
Скачать

81. Визначте економічні причини та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр.

Світова економічна криза 1929-1933 рр., відома в історії економіки як Велика депресія, охопила всі капіталістичні країни і відкинула їхню економіку на кілька десятиліть назад, до рівня кінця ХІХ-початку ХХ ст.

Причини. Дж. М. Кейнс, спираючись на свою концепцію сукупного доходу, розкриває причини Великої кризи. У попередні п’ять років до 1929 р., на його думку, мали місце нагромадження фондів погашення та амортизаційних відрахувань, призначених для заводів, які не мали потреби поновлювати устаткування. Розміри нагромаджень були надто великі, і тому потрібен був «величезний обсяг нових інвестицій, для того щоб поглинути ці доходи. Досягти ж ще більшого розміру нових інвестицій, потрібних для того, щоб поглинути нові заощадження, які заможне суспільство в умовах повної зайнятості в змозі відкладати, виявилося майже неможливим.» Другою причиною Великої депресії можна назвати нерозв’язані проблеми розвитку фермерських господарств. Монополії також зробили свій внесок у скорочення виробництва. Вони й далі поглинали більш дрібних конкурентів.

Наслідки. Особливо складного й затяжного характеру криза набула в країнах, економічно і політично залежних від світових економічних лідерів. Криза охопила всі сфери господарства: торгівля всередині капіталістичного світу впала до третини передкризового рівня; сильно постраждав аграрний сектор, що не оправився від кризи аж до початку Другої світової війни; відбулася девальвація валюти 56 країн тощо. Величезного розмаху набуло безробіття, відбувалося масове розорення фермерів. «Велика депресія» 1929-—1933 років далася взнаки й на гос­подарському житті Німеччини через «прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції. Припи­нення допомоги з боку провідних країн, які теж переживали важ­ку кризу, погіршило становище Німеччини (збанкрутувало 68 тис. підприємств, криза охопила банківську сферу, кількість безробітних сягнула 8 млн осіб).

82. Порівняйте шляхи виходу з Великої депресії сша та Німеччини.

США. Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя. Лінія «Нового курсу» передбачала жорстку боротьбу і являла собою певну рівнодіючу багатьох сил: велико­го бізнесу, банківських кіл, дрібних підприємців, фермерів, профспілок, широких мас працюючих і велику кількість безробіт­них. Основні заходи «Нового курсу»:

  1. Комплекс заходів для оздоровлення фінансово-банківської системи. Проведення банківської і фінансової реформ (оголошення надзвичайного стану і закриття всіх банків країни; ухвалення Надзвичайного закону про банки, що передбачав поетапне відкриття банків залежно від їх функціональних можливостей; ухвалення закону, що заборонив експорт золота і припинення обміну банкнот на золото; проведення штучної девальвації долара; полегшення доступу до кредиту).

  2. Комплекс заходів для відновлення промисловості. Ухвалення закону про відновлення національної промисловості.

  3. Заходи щодо відновлення сільського господарства (ухвалення закону про регулювання с/г, його заходи: скорочення посівних площ і поголів’я худоби, за що запроваджували компенсації та премії; фінансування фермерської заборгованості; кредитування фермерів).

  4. Заходи щодо врегулювання трудових відносин (ухвалення закону Вагнера, суть якого полягала у визнанні необхідності захисту робітниками своїх інтересів через професійні спілки і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів).

  5. Заходи щодо соціальної підтримки (Закон про соціальне забезпечення; Закон про справедливі умови праці).

Німеччина. Велика депресія» 1929-—1933 років далася взнаки й на гос­подарському житті Німеччини через «прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції.

Нездатність уряду Веймарскої республіки ефективно протиді­яти економічній кризі, намагання монополій відновити втрачені позиції на світових ринках, різке падіння життєвого рівня були головними чинниками встановлення фашистського режиму в Ні­меччині 1933 року й приходу до влади НСДАП.

Економічна політика фашизму мала яскраво виражений статистичний характер. Антикризові заходи набули рис надзвичайних, оскільки переслідували не так тактичні цілі виведення господар­ства у режим зростання, як стратегічні військово-політичні: повер­нення втрачених територій і ринків збуту, подальше розширення кордонів Німеччини, зрештою — світове панування. Прихід до влади уряду на чолі з Гітлером спонукав швидке і рішуче проведення політики, спрямованої на встановлення «нового порядку», за умов якого економічний та військовий потенціал Німеччини буду максимізований, і країна у такий спосіб відродить колишню міць і вплив. Принципи та заходи «Нового порядку»: 1) примусове картелювання промисловості; 2) ліквідація свободи торгівлі і вільних ринків; 3) контроль над цінами і заробітною платою; 4)централізований адміністративний розподіл трудових і матеріальних ресурсів; 5)жорстке обмеження управлінських функцій і управлінської свободи підприємців; 6)прагнення до максимальної самозабезпеченості всіма ресурсами; 7)протекціоністська зовнішньоторговельна політика.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]