56. Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці xviiі-початку хіх ст

1.Дедалі більшого розвитку набувають товарно-грошові відносини.

2.поширюється запровадження вільнонайманої праці в окремих регіонах, галузях,зокрема в Степовій Україні, де вже не існувало Запорозької Січі

3.переможне завершення війни з Туреччиною та Кучук – Кайнарджинський мир(1774) спричинили втрату Запоріжжям ролі захисного кордону між Рос. імперією. І Кримом. У 1775 р. Запорозьку Січ було ліквідовано, а більшість козаків було перетворено у залежних селян.

4.розпочалася активна колонізація причорноморських та приазовських степів і Криму. Поселенцям надавалася земля і допомога: грошові позики, звільнення на деякий час від податків.

5.господарська система одразу формувалася як капіталістична

6.16 – 17 ст на українських землях мануфактурне виробництво

7.мануфактури,які використовували примусову працю – вотчинні,а також посесійні(Глухівська суконна мануфактура, шовкова на Слобожанщині).

8.мануфактури з вільнонайманою працею , і які належаит купцям(купецька) або селянам(селянська)

9.існування ярмарки,що у 18ст відігравали велику роль в економіці України, сприяли розширенню торгівельних зв’язків між окремими регіонами(Контрактовий,спеціальні ярмарки – кінні,вовняні)

10.відбувався процес формування фінансово-грошової системи(карбованець)

11.з 1764р після скасування в Україні гетьманства фінансово – грошова система її було об’єднана з фінансово – грошовою системою Росії.

12.з поч.18ст Правобережжя ділиться знову на воєводства:Волинське,Подільське,Брацлавське,Київське,а землі повертаються магнатським родам.

13.зростання товарності поміщицьких господарств призводить до зростання посівів технічних культур

14.найпоширенішою галуззю було гуральництво

15.слабкий розвиток міст обмежував внутрішній ринок, а продукція магнацьких господарств та мануфактур в основному експортувалося.

16.в Галичині та на Волині швидше відновлює порядки, які існували перед Визвольною боротьбою.

17.зростання спеціалізованих господарств, у Галицькому Поділлі вони спеціалізувалися на вирощування хліба,у Галицькому Прикарпатті – вирощування худоби

18.товарна продукція фільварків йшла на внутрішній ринок Польщі, а також за кордон – зростала панщина

19.зростала диференціація селянських господарств,на селі з'являються заможні господарі – селяни та незаможні елементи(халупники,городники),які зовсім не мали власних земель.

57. Дайте характеристику кріпосної системи та її відображення у працях українськиї економістів першої половини хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського)

Н. Каразін

1) заснував1805р Харківський імператорський університет

2)виступав за заміну панщини грошовим оброком

3) виключив примусову працю

4)його погляди будувалися на ідеях фізіократів

5)віддавав перевагу приватним підприємствам

6)пропонував продаж земель «приватним особам» і селянам як спосіб погашення зовнішнього боргу Рос імперії

М. Балудянський (ректор Петербурзького університету)

1.Конспекти лекцій та публікацій М. Балудянського дістали назву «Економічної системи». Свою систему він визначає як вчення про державне господарство і економічну політику. Він визначає державне госп як поєднання трьох систем:

1)меркантилізму(виражає багато народів у грошах)

2)фізіократів(багато народів у не перероблених продуктах землі)

3)теорії А. Сміта,заснованої на його праці та обміні

2.Він визначає джерела походження багатства: «Праця та обмін – суть головна причина народного багатства. Перша виробляє, останній розподіляє вироблене між верствами суспільства». Працю він поділяв на «результативну» та «нерезультативну», а результативною вважав будь-яку працю, що застосовується у матеріальному виробництві. І саме ця праця лежить в основі народного багатства.

3. Розглядаючі окремі фактории зростання національного багатства, він визначав їх як 1)працю; 2)капітал; 3)землю

4.досить важливим є його висновок, що «завжди при зростанні народного багатства плата за працю підвищується, а …коли народ бідніє – вона знижується».

5.приділяє увагу проблемі використання капіталу. Зі зростанням кількості підприємців-власників капіталу зростає і суперництво між ними, яке зменшує прибутки. А отже: «коли народне багатство зростає, тоді прибуток з капіталу зменшується, при зменшенні ж народного господарства прибуток зростає».

3. розглядав ще один фактор багатства – землю, «немає чистого прибутку,окрім землеробства»

4.брав участь у фінансовій програмі, відомої як програма

5. вважають, що він навіть розробив перший варіант реформ у сфері грошового обігу,кредиту і бюджету до М. Сперанського

І. В. Вернадський (послідовник класичної школи політекономії)

- намагався використати основні постулати Сміта,Рікардо для дослідження російської дійсності та критики феод-кріпосної системи

- запропонував ліберальний варіант скасування кріпацтва в Росії

- відстоював вимогу про ліквідацію особистої залежності селян від поміщиків.

- повна приватна власність і селянська в аграрному секторі економіки

- обґрунтував більш високу ефективність економіки, заснованої на відносинах ринкового обміну

- редактор «Экономического указателя» (пропонував своє бачення проблеми звільнення селян)

У 30х рр. 20ст кріпосне с/г опинилося у кризовому стані:

- зниження натурального характеру

- панщина,сплата чиншу

- збезземелення селян

- рівень агрокультури дуже низький,низька продуктивність с/г виробництва

- поміщики почали використовувати машини

- з'являється вільнонаймана праця

- повільно відбувалося нагромадження капіталу

- вузьким був ринок робочої сили

- вузьким були внутр. і зовнішні сировинні ринки

- основним гальмом у її розвитку було панування феод-кріпосної системи

- назріло питання відміни кріпацтва

Криза кріпосної системи господарства,подальше зростання ринкових відносин потребували наукового обґрунтування економічних процесів в економічній думці. Саме в цей період у соціально-економічній думці дедалі більше уваги приділяється ідеям економічного лібералізму, і навіть робляться спроби практичної їх реалізації.