51. Економічна теорія к.Маркса і сучасність

К. Маркс створив фундаментальну економічну працю, головною метою якої, за його словами, було відкриття економічного закону руху капіталістичного сусп..

К. Маркс перший розкрив суть товару та праці і тим самим створив якісно нову теорію трудової вартості і вперше трудової додаткової вартості. Він розпочав дослідження капіталістичного способу виробництва з визначення природи товару, характеризуючи його як продукт праці, призначений не для власного споживання, а для обміну. Маркс проаналізував дві основні властивості товару: споживну і мінову вартість. Мінова вартість – спосіб вираження або форма прояву вартості товару. Вчений пояснював взаємозв’язок вартості та споживної вартості товару двоїстим характером праці. Конкретна праця створювала споживну вартість, а абстрактна – вартість.

Карл Маркс зробив такий загальний висновок: товари повинні обмінюватися на ринку відповідно до їх вартості, ціна товару стає грошовою формою цієї трудової вартості, а вартість вимірюється тривалістю праці, суспільно необхідним часом, затраченим на виготовлення певного товару.

Спираючись на трудову теорію вартості, Маркс відкрив і розробив теорію додаткової вартості. Він показав, що предметом продажу є робоча сила як товар, тобто здатність до праці. Праця не має вартості, вона не може бути товаром, вона є джерелом та творцем більшої вартості, ніж коштує робоча сила як товар. Додаткова вартість – це різниця між вартістю виробленого товару і вартістю спожитих засобів виробництва і робочої сили.

В цілому, марксистська економічна теорія була підпорядкована ідеї обґрунтування неминучої загибелі капіталізму в силу притаманних йому внутрішніх суперечностей.

52.Охарактеризуйте господарський розвиток українських земель в хv – першій половині хvi ст. Як передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).

З 1569р. більша частина українських земель відійшла під владу Польщі після Люблінської унії. Це призвело до стрімкого зростання великого феодального землеволодіння. Саме тоді з’явилися величезні магнатські латифундії. Середня та дрібна шляхта перебували на службі у магнатів і досить часто одержували за це в оренду або в «державу» (умовне не спадкове феодальне землеволодіння) землі магнатів. Зі зростанням фільваркової системи, поширенням панщини відбуваються істотні зміни у соціальному стані селян. Третій Литовський статут 1588р. остаточно закріпачив селян. Селянам заборонялося самостійно виступати в суді, шляхтич отримав право не лише продати або купити, а й засудити його на смерть. Під впливом зростання торгівлі в товарно-грошові відносини поступово втягувалися і селянські господарства, як наслідок, розпочинається процес соціального розшарування селянства, з’являється значна кількість малоземельних та безземельних селян. Проте панування феодальних відносин стримувало розвиток капіталістичних. На межі ХУІ – ХУІІ ст. набувають подальшого розвитку ремесло і торгівля, що супроводжується розвитком старих та виникненням нових міст і містечок. Ремісники майже всіх українських міст біли об’єднані в цехи за професійною ознакою. Проте цехове ремесло було обмежене жорсткою регламентацією, що посилювалась національним обмеженням. На межі ХV – ХVІІ ст. в Україні починає поширюватися мануфактурне виробництво, особливо із застосуванням водяного млина як рушійної сили.

Розвиток ремесла, його подальше спеціалізація, поява мануфактур посилювали суспільний поділ праці, що у свою чергу, стимулювало розширення внутрішнього ринку.

Український народ вів непримиренну боротьбу проти панування польської шляхти, проти посилення соціального і національного гніту, яка врешті-решт вилилась у національно-визвольну війну. Щодо економічних причин, то до них можна віднести розвиток соціально-економічного життя, надзвичайне поширення магнатського господарства у вигляді фільварків, яке супроводжувалося постійним посиленням кріпосного гніту селянства, викликане неминуче протистояння основної маси населення, намагання знищити цей гніт. Особливо виразно проявлялися соціальні суперечності у Наддніпрянській Україні, поряд з вільним Запоріжжям.

Визвольна війна стала переломним моментом у житті українського народу, різко змінивши його долю. Наслідком війни стало визволення Наддніпрянщини з-під польської влади, становлення національної української держави.

Визвольна війна стала переломним моментом у житті українського народу, різко змінивши його долю. Наслідком війни стало визволення Наддніпрянщини з-під польської влади, становлення національної української держави.