50) Порівняйте погляди представників «старої» та «нової» історичних шкіл

Ідеї класичної школи політичної економії, спрямовані на свободу підприємництва і фритредерство, що потужно розвивалися в Англії, Франції та інштих країнах у період становлення й еволюції ринкових відносин, майже зовсім не були сприйнятими у Німеччині. На початку 19 ст. в країні формуються умови для виникнення нової течії економічної думки – німецької історичної школи, яка в другій половині 19 ст. виступила потужною альтернативою класичній політичній економії.

Дослідження особливостей ринкового розвитку Німеччині в історико-національному аспекті, започатковане Ф.Лістом, який виділив 5 стадій у еволюції національних економік: первісне варварство, скотарство, землеробство, землеробсько-мануфактурну та замалеробсько-мануфактурно-комерційну стадії, продовжили представники історичної школи 40-50-х р. 29 ст., яка в літературі одержала назву «старої» історичної школи. Це були В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс.

Рошер вивчає форми організації банківської справи, грошового обігу, генезис міжнародної торгівлі та можливості економічного прогресу. Він високо оцінює переваги індустрії, розвитку транспорту і вказує на породжені ними зміни в економічних відносинах.

Б.Гільбебранд такоє виступав проти класичної політичної економії в цілому, наполягаючи, що людина –це соціальний індивід, який змінюється під дією історичних і цивілізаційних чинників. Він запропонував стадійну періодизацію економічного розвитку, виділившши, подібно до В.Рошера, три етапи в історичні еволюції нації: натуральне самодостатнє господарство середніх віків, грошове господарство мануфактурного періоду та розвинуте кредитне господарство.

Думку щодо неиожливості існування універсальної економічної науки поділяв також ще один представник історичної школи – К.Кніс. Він протиставляв вічні закони в природі свободі і вірному вирбору людини в суспільстві, що є причиною відмінностей у напрямах, темпах, пріорітетах розвитку господарської діяльності не тільки окремими людьми, але й нацією в цілому. У працях ученого, як і в його попередників, проводилася думка про можливість свідомого регулювання економічних процесів за допомгою держави.

Таким чином, представники старої економічної школи в Німеччині з позиції історичного методу вивчали особливорсті становлення і розвитку ринкових відносин у країні, обгрунтовували важливу роль цивілізаційних чинників у дослідженні суспільних процесів.

Якісно новий етап у розвитку німецького суспільства пов’язаний з 70 рр. 19 ст. Це був період завершення політичного об’єднання німецьких земель в єдину державу – Німецьку імперію (1871р.).

Реалії ринкового розвитку на новому етапі досліджувалися представниками нової історичної школи, що склалася в Німеччині в 70-і рр. 19 ст. Найбільш послідовними виразниками її ідей стали Густа фон Шмоллер, К.Бюхер, Л.Й. Брентано. Вони продовжили дослідження у межах національної політичної економії, суттєво доповнивши їх розробками у сфері соціальної політики.

Г.Шмоллер був одним із перших економістів, які впровадили в економічних дослідженнях «етичний пинцип». На його думку, господарське життя визначаєтья не тільки пиродними й технічними, але й моральними факторами: без міцної моральності немає ринку, грошового обігу, поділу праці, держави.

Етичний принцип Г.Шмоллера набув подальшого рощзвитку у працях Л. Брентано, який визнавав провідну роль моральних та правових чинників господарського розвитку. Він поділяв також позиції мінової концепції і н її основі обгрунтовува заінтересованість підприємців у високій заробітній платі робітників. З виникненням монополій Л.Брентано звернувся до сутності вичвення сутності цих нових господарських форм.

З позицій історичної школи вичав також генезу ринковихт відносин К.Бюхер. У праці «Виникнення народного господарства» за принципом тривалості господарських зв’язків він виділяє три етапи розвитку економіки: «замкнуте домашнє господарство», «міське господарство», де вже з’являютьяс господарські зв’язки у межах місцевого ринку і «народне господарство», в якому товари, проходять цілу низку господарюючих суб’єктів до того, як дійдуть до споживача. На думку К.Бюхера, справжня ринкова економіка складєтьяс на останній фазі, коли загального поширення набуває торгівля та створюється єдиний національний ринок. Товарний обіг виступає анйсуттєвішою исою ринкової економічної системи.

Нова історична школа розвивалася в період становлення єдної Німецької держави, тому проблема ролі держави в економіці посідала у її досліденнях важливе місце.

Таким чином, специфіка економічного розвитку Німеччини зумовила й специфічні методи дослідження економічниїх процесів, впроваджені німечцькою історичною школою.