52. (Продовження) За критеріями формалізації порядку здійснення процедур санації їх можна класифікувати на досудові і судові.

Досудова санація, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 1999 р., спрямована на запобігання порушення у провадженні справи про банкрутство і здійснюється, як правило, на основі спеціального законодавства.

Судова процедура санації відбувається в судовому процесі банкрутства згідно з нормами законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємства.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію.

Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб).

Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.

53. За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють автономну санацію (власні кошти підприємства та капітал його власників) та зовнішню санацію (кошти кредиторів та держави). Виділяють окремий вид санації підприємств - з допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. Крім того, в окремих випадках держава може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб'єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.д.

1. Внутрішні джерела фінансової санації підприємства

У підприємств щодо питань фінансової санації існує два види реакції на фінансову кризу:

1. Захисна стратегія, яка передбачає:

- різке скорочення витрат;

- закриття і розпродаж окремих підрозділів підприємства;

- скорочення і розпродаж устаткування;

- скорочення персоналу;

- скорочення окремих частин ринкового сегмента;

- зниження відпускних цін і (чи) обсягів реалізації продукції.

2. Наступальна стратегія, яка передбачає активні дії:

- модернізація устаткування;

- упровадження нових технологій і ефективного маркетингу;

- підвищення цін;

- пошук нових ринків збуту продукції;

- розробка й реалізація прогресивної стратегічної концепції контролінгу й управління.

53. (Продовження) Залежно від обраної стратегії підприємство підбирає той чи інший перелік внутрішніх санаційних заходів, тобто тих, котрі беруть свій початок на підприємстві і не пов'язані з фінансовою участю третіх сторін (власників, кредиторів, держави). Використовуючи внутрішні фінансові резерви, підприємство може не тільки визначити внутрішні причини кризи, а й значно знизити залежність ефективності санації від залучення зовнішніх фінансових джерел.

Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підприємства спрямована насамперед на підвищення платоспроможності й ліквідності. Цього можна досягти збільшенням обсягів вхідних грошових потоків, наприклад, за рахунок збільшення виторгу від реалізації, продажу частини основних засобів, рефінансування дебіторської заборгованості чи в результаті скорочення вихідних грошових потоків: зменшення витрат, які відносяться на собівартість продукції чи покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.