97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.

Міжнар ек договори складаються відповідно до ЗУ Про міжнар дог Ук 2004 року, а Зовнішньоек договір (контракт) складається відповідно до ЗУ Про ЗЕД 1991 року та інших законів Укр з урахуванням міжнар договорів Укр. Порядок укладання міжнар ек-х- Пропозиції щодо укладення від імені України, Уряду України між нар договорів України подаються відповідно През У або Каб Мін Укр. Пропозиції щодо укладення міжнар дог Укр подаються Мін-м закорд справ Укр. Інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, а також Верх Суд У, Нац банк Укр, Генеральна прокуратура Укр подають пропозиції щодо укладення міжнар договорів Укр разом з Мін закорд справ Укр. Рада міністрів АРК, обласні державні адміністрації подають пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України через Мін закорд справ Укр. Пропозиції про укладення міжнар дог Укр подаються після проведення Міністерством юстиції Укр правової експертизи щодо відповідності проекту міжнар дого Конституцта законам Укр. Рішення про провед перегов і про підпис міжнар дог Укр. приймаються:а) щодо міжнар договорів, від імені Укр,— През Укр;б) щодо МД, від імені Уряду Укр,— КМУ;в) щодо міжвідомчих договорів — у порядку, встановленому КМУ. Потім- надання згоди України на обов'язковість для неї міжнар договору. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід’ємною частиною якого є текст міжнародного договору. Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закорд справ Укр, якщо договором передбачено обмін такими грамотами. Затвердження- підлягають міжнародні договори Укр, які не потребують ратифікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах През Укр або Каб Мін Укр. Приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття.Потім Міжнар дог набирають чинності для Укр після надання нею згоди на обов’язковість міжнар договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбач договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Порядок уклад зовнішньоек догов див 96,61

98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.

Однією з особливостей МЕП, як і МП в цілому, є відсутність міжна­родних інститутів, які б забезпечували у примусовому порядку виконання його норм. Тому головна роль у цій справі належить самим державам, які діють самостійно, індивіду­ально або об'єднуються у відповідні МО. За­значену особливість слід враховувати і під час з'ясування питання про забезпечення виконання міжнар ек договорів. Як свідчить практика міжнар ек співр-ва, абсолютна більшість міжн ек дог, а отже і зобов'язань, що закріплюються в них, виконується належ­ним чином. Будь-які порушення норм, що діють у цій сфері, невиконання або неналежне виконання своїх міжнародних зобов'язань є правопорушенням, тобто міжна­р деліктом, який потребує свого відповідного розгляду, з тим щоб у певний спосіб зреагувати на такий факт. Норми бага­тьох міжнар-правових актів спрямовані на правове забезпе­чення виконання зобов'язань між нар ек договорів. Так, у Статуті ООН передбачені мирні засоби розв'язання всіх спорів між державами, зокрема і спорів міжна­р ек характеру. Держави, між якими виникли спірні питання, з метою забезпечення міжнар миру і без­пеки повинні передусім намагатися вирішувати їх через дипло­матичні переговори, обстеження, посередництво, примирення, арбітражний або судовий розгляд, звернення до регіональних ор­ганів або іншими мирними засобами. Які засоби - справа держав, між якими виник спір.У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може за­стосовувати відносно іншої або заохочувати використання еко­номічних, політичних або будь-яких інших заходів примусового характеру, спрямованих на ущемлення її суверенних прав або отримання з цього якої-небудь вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співр-ва в Європі,1975 р. Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Конвенція ООН про договори міжна­родної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень дого­вору продавцем і покупцем. На забезпечення виконання зобов'язань між нар ек договорів спрямована діяльність Міжнар арбітра­жу, Міжнар суду та деяких інших міжнародних структур, їх функціонування і використання при цьому міжнар-пра­вових норм слід розглядати як один із важливих напрямів право­вого регулювання забезпечення виконання міжнар ек дог. Арбітражний розгляд міжнародних спорів передбачений ря­дом міжнародно-правових документів, серед яких можна назвати Гаазьку конвенцію про мирне розв'язання міжнародних зіткнень 1907 p., Загальний акт про мирне розв'язання міжнародних спо­рів 1928 p., Статут ООН, статути регіональних міжнародних ор­ганізацій, Зразкові правила арбітражного процесу 1958 p., арбіт­ражні договори та інші угоди між окремими країнами.Водночас слід зазначити, що й національне законодавство ба­гатьох країн також спрямоване на забезпечення належного вико­нання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Напри­клад, шостий розділ Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» містить норми, які передбачають відпо­відальність у зовнішньоекономічній діяльності. Майнова відповідальність застосовується у формі матеріаль­ного відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майно­вих санкцій. Кримінальна відповідаїьність у зовнішньоекономі­чній діяльності застосовується у випадках, передбачених кримі­нальним законодавством Укр.УКР: Правове регулювання укладання міжн ек договорів має ЗУ від 2004р. "Про міжн договори", нормат акт, який регулює ЗЕД, є Закон "Про ЗЕД", від 16.04. 91, Інші норми: "Про іноземні інвестиції", "Митн кодекс Укр" та ін. З деяких питань ЗЕД приймаються постанови ВРУ. Ряд норм, що використовуються у цій галузі правового регулювання, міститься у Цивільному Кодексі Укр. КабМін Укр також приймає постанови щодо рег-ня ЗЕД. Можуть використовуватися норми адміністр, митного, валютно-фін, трудового, податкового та ін зак-ва. Отже, правове рег-ня відносин, що виникають на осн МЕВ, має комплексний міжгалузевий характер. Відмінності між нормами нац і міжн права, що регулюють ЗЕД негативно впливають на міжн співроб-во тому виникає необхідність в уніфікації нац нормативів. Цим займається Комісія 00Н з права міжн торгівлі, нею були розроблені важливі міжн-правові акти, Конвенція про договори міжн купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжн купівлі-продажу, Акт про міжн комерц арбітраж та ін. Немало зроблено у створенні правової основи міжн ек договорів Євр Ек Комісією 00Н (Керівництво по складанню договорів на спорудж крупних пром об'єктів; К-во по складанню міжн договорів про промислове співроб-во; Ряд доків розроблено Міжн торговою палатою. (Уніфіковані звичаї і практика для документарних акредитивів. Уніфіковані правила по інкасо торгових доків та ін.