
- •1.Визначте поняття, види основних джерел меп, охар-те їх особливості.
- •2.Визначте поняття принципів меп, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
- •3.Гармонізація зак-ва Укр з мп як важлива умова ефективності меСпівр нашої держави з іншими країнами.
- •4.Дайте загальну хар-ку сучасної між нар валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •5.Дайте порівняльну хар-ку меп та мПривП.
- •6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів мп і принципів меп
- •7.Дайте хар-ку мвВіднос як предмету регулювання мвп.
- •8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела меп.
- •9.Дайте хар-ку мео як суб’єкта меп.
- •10.Держава як основний суб’єкт меп.
- •11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- •12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
- •13.Еко комісія оон для Європи (єек): мета створ та основні напрями діяльності.
- •14.Екосор в системі мео.
- •15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
- •16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- •17.Загальна характеристика Європейської конвенції про державний імунітет.
- •18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
- •20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
- •21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
- •24.Зміст принципу незастосування сили чи погрози силою та особл його прояву в меп.
- •25.Значення іноземних інвестицій та їх правове регулюв відповідно до зак-ва Укр.
- •26.Значення та правові засади регулюв зед в Україні.
- •27.Зробіть порівняльний аналіз принципів меп та принципів зовнішньоек діяльності України.
- •28.Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) як мео.
- •29.Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.
- •30. Меп як галузь меп.
- •32.Міжнар митне право як складова меп.
- •33.Міжнар торгов право – складова част меп.
- •34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
- •36. Мвф в системі міжнар ек орг-цій.
- •37.Міжн-прав-й звичай як джерело меп.
- •39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
- •40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
- •44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
- •46.Місце і роль снд в системі мео.
- •47.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.
- •48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.
- •49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк
- •50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до сот.
- •51.Націон інтереси Ук. У мев та правові засоби їх забезпеч.
- •52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. З меп.
- •58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік
- •59. Види меДогов, їх хар-ка.
- •60. Види міжн ек співр-ва в рамках мо та їх заг хар-ка
- •61. Основні етапи і зміст порядку укладення міжнар договорів Укр.
- •62. Осн полож зу “Про міжнар комерц арбітр”.
- •64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.
- •65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.
- •67. Особл.І правового регулюв. Міжнар. Морських перевезень
- •68. Особл. Правового регулюв. Міжнар. Співроб. В галузі науки і техн.
- •69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.
- •70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.
- •71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
- •76.Охарактеризуйте основні концепції меп
- •77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій меп
- •79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми
- •80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.
- •81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.
- •82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
- •83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
- •85. Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.
- •86.Поняття та джер ммп.
- •87 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.
- •88. Поняття та сис-ма меп
- •89. Понят., зміст і види міжн. Кредит. Угод.
- •90 Поняття, основні джерела і суб’єкти мвп.
- •92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в мт
- •93. Порівняйте поняття «зед» та «мев?
- •94. Порядок вступу до сот.
- •95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
- •96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
- •97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.
- •98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.
- •99. Правове закріпл і зміст принц невід’ємн сувер держав над їх прир рес.
- •100. Правове закріпл і зміст принц свободи вибору форми організації зовн-ек зв’язків.
- •101.Правове закріплення і зміст принц юр рівності і недоп-ті ек дискрим держав.
- •102. Правове регулюв між нар авто перевезень.
- •103. Правове регулюв міжнар залізн перевез.
- •104. Правове рег міжнар мор перевез.
- •105. Правове регул міжнар повітр перевез.
- •106. Правове регул міжнар річк перевезень.
- •107. Прав регулюв питань вступу і членства в сот.
- •108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері мев.
- •109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при тпп Укр
- •110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за меДог.
- •111. Правові питання участі єс в системі сучасн мев.
- •112. Принцип взаємної вигоди: нормативне закріплення та застосув в ек віднос між держ.
- •113. Принц найб сприян, реалізація в практиці мев.
- •114. Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.
- •115. Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.
- •116. Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.
- •117. Принц сувер рівності держав та його закріпл в міжнар-правових документах.
- •118. Принципи зовнішньоек діяльності за зак-вом Укр.
- •119. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держави в меп.
- •120. Проблеми правового регулюв участі тнк в системі сучасних мев: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.
- •121.Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.
- •123.Режим і принц мт та їх правове рег-ння.
- •124.Рішення мо, як джерела меп.
- •125.Розк-те зміст поняття «між нар
- •126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
- •127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
- •129.Система держ органів Укр, які здійснюють функції у сфері меСпівр і закон закріплення їх повноваж.
- •130.Система меп: поняття і загальна хар-ка складових елементів.
- •131.Спеціалізовані установи системи оон в системі мео.
- •132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.
- •133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.
- •134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
- •135.Сутність мев, їх зміст та значення.
- •136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.
- •137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта меп.
- •138.У чому полягає принципова різниця між гатТі сот
- •139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми мТрП: загальна хар-ка.
- •140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
- •141.Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.
- •142.Україна як суб’єкт меп.
- •143.Форми участі держав у мев.
- •147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток мев.
- •148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц меп?
- •149.Яким чином і чому членство України в єс передбачає умову попереднього вступу до сот?
- •150.Які документи мр можна віднести до джерел меп і за якими ознаками.
71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
«Про режим іноземного інвестування» 1996
Іноземні інвестори-перелічені суб'єкти інвестиц. діяльності на території У.: -юр. особи, ств. відповідно до законод. іншого, ніж законод. У; -фіз. особи, які не мають постійного місця проживання на території У; -іноз. держави, -міжнар. урядові та неурядові організації; -інші іноземні суб'єкти інвестиц. діяльності,. Іноземні інвестиції — це всі види цінностей, що вклад. безпосередньо іноз. інвесторами в об'єкти інвест. діяльності згідно з чинним законод. У. з метою отримання прибутку або досягнення соц. ефекту.
П-во з іноз. інвестиц.и — це п-во будь-якої організац.-правової форми, ств. за законами У, іноземна інвестиц. у стат. фонді якого становить 10%.
Іноз. Інвестиц. можуть здійсн. у вигляді:
•іноз. валюти, що визнається конвертов. НБУ
• валюти У-при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи будь-які інші об'єкти інвест. відповідно до законод. Ук. за умови сплати податку на прибуток (доходи); •будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; •акц., обліг., ін.х цін. пап., корпорат. прав
•грош. вимог та права на вимоги виконан. договірних зобов'язань, які гарант. першокласн. банками і мають в-ть у конверт. валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнар. торговельними звичаями; •будь-яких прав інтелект. вл., в-ть яких у конверт. валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни інвестора або міжнар. торговельних звичаїв, а також підтверджена експертною оцінкою в У., у т. ч. легалізовані на території У. авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промисл. зразки, знаки для товарів і послуг, «ноу-хау» •прав на здійсн. госп. діяльності, у т. ч. права на користування надрами та використання прир. ресурсів, наданих згідно із законод. або договорами, в-ть яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни-інвестора або міжнар. торговельних звичаїв.
Іноз. інвестиц. можуть здійсн. у таких формах:
•часткової участі у п-вах, які створюються спільно з укр. юр. і фіз. особами, або придбання частки діючих п-в; •ств. п-в, що повністю належать іноз. інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноз. юр. осіб або придбання у власність діючих п-в повністю; •придбання не забороненого законами У. нерух. чи рух. майна, , прямим одержанням майна та майнових комплексів або у вигляді цін. пап.; •придбання самостійно чи з участю українських юр. або фіз. осіб прав на користування землею та викорис. прир. рес. на терит. У.;
•придбання інших майнових прав; господ. (п-цької) діяльн. на основі угод про розподіл продукції;
•в ін. формах, які не заборонені законами У.
Іноз. інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвест. діяльні. (виробн. кооперац., спільн. вир-цтво тощо), не пов'язану зі створ. юр. особи, згідно із законод. У. Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бух. облік і складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), а також відкрити окремі рахунки в установах банків У. для проведення розрах. за цими договорами (контрактами).
Іноз. інвестиц., використ. в спец. вільних економ. зонах. Специфіка їх регулюв. визнач. законод. У. про спеціальні вільні економ.і зони. Правовий режим іноземних інвестицій, який установлюється у таких зонах, не може створ. умови інвестування та здійснення госп. діяльності менш сприятливі, ніж передбачені Законом «Про режим іноз. інвестув.».
П-ва, створ. за участі іноз. інвестиц., а також об'єкти (результати) спільної діяльності на територ. У. за участі іноз. інвестиц. без ств. юр. особи, в т. ч. на основі договорів про вир-чу кооперацію, спільне вир-цтво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюв. та оподаткув. за правилами, визначеними законод. У. з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій, за винятком випадків, коли законами У. встановлено пільговий порядок оподаткування п-в, створених без участі іноземних інвестицій.
72. Ох-зуйте ЄС як специф суб'єкт МЕП
Договір про створ. ЄС було підписано в 1992 р. в Маастрихті (Нідерланди) керівниками держав-членів Євр. Співтов. У 1993 р. договір набрав чинності. 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконал. варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди.
На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек-ї і політ-ї інтеграції. До його складу входять 27 держав. ЄОВС, ЄЕС, ЄВратом складають ЄС і проводять: 1.Спільн. зовн. політику і політику у сфері між нар. безпеки. 2.Співробітн. у внутр. та правовій політиці.
Цілями ЄС стало:
-Утворення тісного союзу народів Європи;
-Сприян. збалансов. та довгострок. ек. прогресу;
-Посилення ек-го та соц-го співробітництва;
-Утворення ек-го та вал. союзу і створення єдиної валюти (вже утворена-євро); -Утвердж. власної ідентичності в міжнар. сфері, особливо шляхом проведення спільн. зовн-ї політики; -Розвит. співроб. у сфері юстиції та вн. Справ.
Неоднозначність його рис та ознак, відсутність аналогів цьому утворенню у практиці Міжнар. відносин е причиною існування різноманітних поглядів на його місце в сис-мі учаснків між нар. відносин.
Хоча варто зазначити, що це об'еднання ще й досі мае немало рис, які дають змогу розгля-дати його як МО. Напр., його основу становлять три між-народні організ.:ЄЕС, ЄOBC та Євроатом. Правовою підвалиною існування всіх трьох організацій є міждерж. договори про іх створ.: Договір про створ. ЄOBC 1951 р., Договір про створення ЄЕС i Договір про створення Євроатому від 1957 р.
Органами управл. ЄС є Європ. рада, Європ. парламент, Рада Європ. союзу, Європ. комісія та Європ. суд.
Діяльність ЄС регулюеться т.зв. правом ЄС, яке е великим за обсягом нормат. масивом, що охоплюе значну к-ть різноманітних норм, які різняться юр. силою, iepapxiчними зв'язками, сферою дії, а також іншими ознаками. Kpiм цього, праву ЄС притаманна значна специфіка, яка полягае в тому, що це право е автономною сис-мою, яка мае основу в міжнародному правопорядку i межуе за своею природою, з одного боку, з міжнар. правом, а з іншого — з нац.
Склад джерел права ЄС : «первинне право» і «вторинне право». «Первинне право»-три установчi договори: Паризький договір про (ЄОВС) 1951 p. i два Римські договори 1957 р-проЄЕС та Євроатом з протоколами, декларац. та іншими док-тами, які е додатками до них; док-ти, якими до них вносились зміни та доповн., зокрема Маастрих. Дог. 1992 р., Амстердам. дог. 1997 р., договори про приеднання до ЄС нових членів, а також міжнар. договори співтовариств i джерела, які належать до т. зв. неписаного права (загальновизн.принципи i норми, що належать до звичаевого міжнар. права, а також зaгaльнi принципи права, закрплені в конституціях держав-членів). Вторинне право ЄС регламент, директива, рішення, рекомендаціі та висновки.
Регламент признач. для загальн. застос. Biн e обов'язковим в ycix його частинах i підлягае прямому застосуван. в ycix державах-членах.
Директива також е обов'язковим актом, але містить положения, заходи щодо виконання яких держави встановл. самостійно.
Рішення, як i регламент, е обов'язковим у цілому для тих, кому воно адресоване, однак від останнього воно відрізняеться вищим ступенем конкретизації своїх положень.
Рекомендацї та висновки не е обов'язковими. Однак відповідно до Договору про ЄOBC рекомендацї мають обов'язкову силу i e аналогом директиви в рамках ЄC та Євроатому.
Останнім джерелом втор. права ЄC e рішення Суду ЄC, які мають силу прецеденту.
Право ЄC, як i будь-яка інша сис-ма права, мае у своему складі нормативні акти piзної юр.і сили. Відповідно до Амстердам. договору іерархія нормат. актів у ЄC мае 6 рівнів: 1) установчі акти; 2) заг. принципи; 3) міжнар. договори; 4) вторинне право співтовариств; 5) Міжінституційні угоди i подібні акти; 6) угоди між державами-членами.
73. Ох-зуйте існуючі відмінності між між нар. ек. договором та зовнішньоек. угодою.
На підставі ЗУ Про міжнар договори Укр, 2004 та ЗУ Про ЗЕД діяльність 1991 (останні зміни у 2006)
Зовнішньоек договір (контракт)-матеріаль. оформл угода 2 або більше суб'єктів зовнішньоек. діяльності та їх іноземн контрагентів, спрямов на встановл, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоек. діяльності;
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоек. договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших ЗУ та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоек. договір (контракт) укладається відповідно до цього та інших ЗУ з урахуванням міжнар. договорів У
Суб'єкти зовнішньоек діяльності при складанні тексту зовнішньоек договору (контракту) мають право використ. відомі міжнар. звичаї, рекомендації міжнар. органів та орга-цій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими ЗУ
Зовнішньоек. договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоек. діяльн або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнар. договором У чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоек. договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону.
Для підписання зовнішньоек договору (контракту) суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу держ влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбач. ЗУ
Суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоек договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені ЗУ.
Міжнар. договір У. - укладений у письмовій формі з іноз. державою або іншим суб'єктом міжнар права, який регулюється міжнар правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо)
Міжнар. договори У. укладаються:
-Президентом України або за його дорученням - від імені У.;
-Кабміном або за його дорученням - від
імені Уряду У.;
-Мін-вами та іншими центр. органами виконавчої влади, держ. органами - від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів.
Від імені У. уклад. міжнар.і договори У.:
а)політ., мирні, територіальні і такі, що стосуються держ. кордонів, розмежування виключної (морської) економ. зони і континентального шельфу У.;
б)що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;
в)про участь України в міждерж. союзах та інших міждерж. об'єднаннях (організаціях), сис-мах коллективно їбезпеки;
г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил У. до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноз. держав на територію У., умови їх тимчасового перебування, вкл. терміни виведення, фінансово-економ., еколог та ін. наслідки і компенсації;
ґ) про використ. території та прир. рес. У.;
д)яким за згодою сторін надається міждерж. х-р.
Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори У з економ, торг, наук-техн, гуманітарних та ін питань, віднесених до відання Кабміну
Міжвідомчими є міжнар договори У. з питань,віднесених до відання міністерств та інших центр органів виконавчої влади.
74. Ох-зуйте МЕП як галузь МП.
Розглядаючи співвіднош МЕП з МП, слід зазначити, що перше базуеться на нормах i принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що міжнар. публічне право є основою МП. Це пояснюеться тим, що суб'ектами міжнар. публічного права е держави, їx угруповання та міжнар. орг-ції, які виступають одночасно i відповідними суб'ектами МЕВ. Сис-ма міжнар. норм i принципів, які регулюють відносини між державами i міжнар. орг-ціями, процес орг-ції i здійнення міжнар. ек. співроб., становить самостійну галузь міжнар. публ. права — МЕП. МЕП не є абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебувае у ф-онально-стрр-них i взаемно обумовлених зв'язках з іншими галузями МП — правом зовн. відносин, правом міжнар. договорів, правом міжнар. орг-цій, міжнар. повітряним правом, міжнар. морським правом, міжнар. еколог. правом, Міжнар. авторським правом, міжнар. космічним правом та ін
Як складова МП МЕП може i повинно розглядатися як самостійна правова сис-ма, галузь права. Воно мае свої складові ел-ти.
Структура системи МЕП:
—галузі — інститути — норми і принципи
Галузь права — сук-ність норм МЕП, які регулюють певну сферу у МЕВ (транспортне право)
Інститути — сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне)
Принципи — це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу
Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.
У Заг. ч-ні об'еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб'ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб'екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.
В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового регулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.
75.Ох-зуйте МЕВ як предмет МЕП
МЕВ є склад частиною сис-ми існуюч м\н відносин. Поняття "МЕВ” широке, вкл міждерж відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути м\н орг-ції. Під міжн. відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. М\н віднос-ни регламент-ся нормами м\н права. МЕВ виник і встановл передусім між державами. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями.
М\н ек віднос— це особл форма суспілн-виробнич зв’язків між окремими державами, між держ-ми і м\н організаціями,між м\н орг-ми. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)суспільно-політичний устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм.
Кожна з держав, вирішуючи свої внутір, а тим більше зовн. проблеми, вступае в ек. відносини з іншими державами та міжнар.ек. орг-ціями. Це зумовлюеться значною к-кістю чинників, серед яких, окрім pівня розвитку ек-ки, можна виділити МПП, прир.і та клімат. умови, географ. положения, доступ до морських шляхів, наявн. труд. та прир. рec.
3 огляду на ці та ін чинники держави вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнар. ек. орг-ції.
Отже, нині важливою передумовою реалізації ек. потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішюю гарантією забезпечення її наці. безпеки стае активна участь цієї держави у міжнар. економ. співробітництві на основі належного дотримання принципів i норм міжнар. права, всебічного розвитку передусім міждерж. торговельних зв'язків та взаемопроникнення економік.