48. Принципи поділу слів на частини мови.

Частини мови- великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальнНа сучасному етапі використовують такі три основні критерії: семантичний, морфологічний, і синтаксичний.

Семантичний критерій – критерій, який передбачає віднесення до однієї частини мови слів із спільним загальним граматичним значенням, як, наприклад, предметність, дія, якість.

Формально – граматичний критерій – критерій, за яким до уваги береться своєрідність змінювання слів.

Синтаксичний критерій – критерій за яким до однієї частини мови відносять слова, здатні стояти в реченні в однакових синтаксичних позиціях і виконувати однакові синтаксичні функції.

49. Синтаксис. Предмет синтаксису. Основні одиниці синтаксису.

Синтаксис (— розділ граматики, що вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці, роль і значення частин мови та граматичних форм у реченні в синхронному й діахронному (історичному) перекрої.

Предметом синтаксису є також словосполучення —

синтаксично і за змістом зв'язані між собою об'єднання слів, які

характеризуються властивими їм граматичними ознаками і

функціями в різноманітних реченнях.

Одиницями синтаксису є словосполучення і речення.

Речення є основною синтаксичною одиницею, оскільки воно виражає повідомлення. Словосполучення входить у речення як його складова. За змістом і граматично речення об'єднуються в текст.

Речення- мінімальна комунікативна одиниця, яка про щось повідомляє й розрахована на слухове або зорове (на письмі) сприйняття.

50. Словосполучення типи словосполучень

Словосполучення – два чи більше повнозначних слів, об’єднаних синтаксичним зв’язком.

За будовою словосполучення поділяються на 1) прості і 2) складні. Просте словосполучення — це семантико-синтаксичне об’єднання двох лексично повнозначних слів: голосно співати, чекати товариша. Просте словосполучення часом може складатися з трьох або більше слів.

Складне словосполучення — це об’єднання трьох і більше повнозначних слів.

51. Речення. Ознаки речення.

Центральним поняттям синтаксису, основною його одиницею є речення.

Речення- мінімальна комунікативна одиниця, яка про щось повідомляє й розрахована на слухове або зорове (на письмі) сприйняття.

На відміну від словосполучення, речення характеризується комунікативною ( передає конкретний зміст у логічно зрозумілих формах і здатне входити до будь-яких форм спілкування), відносно самостійністю ( виражає відносно закінчену думку і відділяється від інших речень паузами) та структурною цілісністю ( будується за певною структурною моделлю).

52. Речення – словосполучення – слово. Порівняльна характеристика.

Центральним поняттям синтаксису, основною його одиницею є речення.

Речення- мінімальна комунікативна одиниця, яка про щось повідомляє й розрахована на слухове або зорове (на письмі) сприйняття.

На відміну від словосполучення, речення характеризується комунікативною ( передає конкретний зміст у логічно зрозумілих формах і здатне входити до будь-яких форм спілкування), відносно самостійністю ( виражає відносно закінчену думку і відділяється від інших речень паузами) та структурною цілісністю ( будується за певною структурною моделлю)

Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.еллю).

Словосполучення – два чи більше повнозначних слів, об’єднаних синтаксичним зв’язком.