
- •16.Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Сегментні та суперсигментні одиниці.
- •17. Склад. Наголос. Явища проклізи та енклізи. Правила складоподілу.
- •18. Звукові зміни (загальна характеристика). Звукові зміни та чергування звуків.
- •19.Позиційні зміни звуків.
- •20. Комбінаторні звукові зміни.
- •21.Асиміляція та її різновиди.
- •22. Дисиміляція та її різновиди
- •23. Звукові зміни ( метатеза, протеза, дієреза, епентеза, афереза, елізія, гаплологія, субституція).
- •24. Графіка. Поняття про графеми.
- •25. Орфографія. Принципи орфографії.
- •26. Письмо та його види.
- •27. Історія виникнення і розвитку письма
- •28. Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Слово як лінгвістична одиниця.
- •29. Семасіологія. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень слова. Слово і поняття.
- •30. Моносемія. Полісемія. Поняття терміна.
- •31. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень слова.
- •32. Омоніми, їх різновиди. Причини Омонімії.
19.Позиційні зміни звуків.
Позиційні зміни спричинені впливом загальних умов вимови. Це фонетичні процеси, зумовлені місцем звука у слові і складі, наголошеною і ненаголошеною позицією голосного.
До позиційних змін належать: редукція голосних, оглушення дзвінких приголосних у кінці слові і протеза.
1) Редукція голосних- ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.
Редукція голосних буває кількісною і якісною.
Кількісна редукція- за якої голосні ненаголошених складів утворюють силу і довготу, але зберігають характерний для них тембр.
Якісна редукція- в якої голосні ненаголошених складів не тільки стають слабшими і коротшими, але й втрачають деякі ознаки свого тембру, тобто свою якість.
Протеза- поява перед голосним що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови. ( Острий- гострий)
Оскільки протеза – поява приголосного перед голосним, а не перед будь яким звуком, то її можна розглядати і як комбінаторну зміну.
20. Комбінаторні звукові зміни.
Комбінаторні зміни – зміни, зумовлені впливом одного звука на інший.
До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діареза, епентеза, метатеза.
Акомодація – зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього і часткового пристосування сусідніх звуків.
-акомодація стосується впливу голосних на приголосні і навпаки.
-голосні звуки змінюють свою артикуляцію під впливом мяких приголосних.
Акомодація може бути консонантною і вокалічною, прогресивною ( попередній звук впливає на наступний) і регресивною( наступний звук впливає на попередній).
Асиміляція- артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.
-приголосні звуки можуть асимілюватися за дзвінкістю та глухістю
-за місцем і способом творення
-за мякістю і твердістю
При асиміляції взаємодіють однорідні звуки (приголосний з приголосним, або голосний із голосним). Асимілюватися можуть не тільки сусідні звуки, але й звуки, які знаходяться на відстані один від одного.
Розрізняють декілька різновидів асиміляції:
1) за результатами –повну і неповну;
2) за спрямуванням- прогресивна і регресивна;
3) за розташуванням звуків, які взаємодіють – контактну ( суміжну) і дистанційну ( несуміжну.).
Дисиміляція- розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак.
Дисиміляція зводиться до зміни в слові одного з двох однакових фбо подібних звуків менш подібними.
Дсиміляція може бути прогресивною, регресивною, контактною, дистанційною.
Значно поширене явище дисиміляції в діалектному і просторічному мовленні: трамвай, фрухти.
Діареза- викидання звука чи складу в слові для зручності вимови. ( Користний- корисний, загибнути- загинути). Утрачені звуки збереглися в позиції, коли після них ідуть голосні або коли вони знаходяться в кінці слова: користуватися, погибати.
Епентеза- поява у словах додаткового звука. ( павук із паук)
Метатеза- взаємна перестановка звуів або складів у межах слова ( слово суворий виникло із суровий, ведмідь із медвідь)