12. Класифікація приголосних звуків.

1. За акустичною ознакою ( співвідношення голосу і шуму)

-сонорні (голос переважає над шумом) [л] [м] [н] [р]

Глухі [к] [п] [т] [ф] [х ] [ц] [ч ] [ш ]

2. За місцем творення

-Губні [ б] [ п] [в] [м] [ ф]

-Язикові: передньоязикові, задньоязикові, середньоязикові.

-глоткові (фарингальні (творяться в порожнині глотки) [ г]

3.За способом творення

- зімкненні приголосні (зімкнено проривні) – б, п, д, т, к, г.

-зімкнено щилинні (африкати) – [дж] [дз] [ч] [ц]

-дрижачі (вібрати) р

-бокові л

-щилинні, фрикативні в, з, ж, г, ф, с, ш, х.

4. За резонатором

- носові м, н.

- ‘помякшення

- , напівпомякшення – ставиться після губних шиплячих

13. Фонологія. Лінгвістика аспект вивчення звуків мови. Поняття фонеми.

Фонологія –це розділ мовознавства, що вивчає фонеми.

Фонема- це найменша одиниця мови, яка не має власного значення і виконує функцію розрізнення значення морфем та словоформ, будучи їх будівельним матеріалом.

Всього 38 фонем:

-голосних 6 фонем // // //

- передньоязикові: /д/ /д’/ /т/ /т’/ /з/ /з’/ /с/ /с’/ /дз/ /дз’/ /л/ /л’/ /н/ /н’/ /р/ /р’/

-середньоязикові

- задньоязикові /г/ /к/ /х/

-глоткові /г/

-губні /б/ /п/ /в/ /м/ /ф/ .

Поєднуючись за певними закономірностями, фонеми служать будівельним матеріалом для морфем і слів.

Фонема –ідеальна одиниця.

Звук- реалізація ідеальної одиниці.

Лінгвістичний аспект у вивчені звуків.

Для того щоб вивчати функції звуків, іх потрібно зіставити і протиставити в конкретних словах.

Фонема, як функціональна одиниця матеріалізується у звуках. Однак фонема і звук не одне й те саме.

Відмінність між фонемою і звуком:

1) Фонема- соціальне явище, тобто це те спільне в звуці, що робить його впізнаваним не залежно від вимови його різними людьми;

Звук- індивідуальне явище.

2) Фонема-мовна одиниця;

Звук-мовленнєва;

3) Фонема- абстрактна одиниця (вона існує в уяві мовців)

Звук-конкретна одиниця, фізичне явище яке сприймається на слух;

14. Фонема та її варіанти. Система фонем.

Оскільки фонема є назалежною величиною, а звук залежною, то одна фонема у мові представлена сукупністю звуків, тобто фонемним рядом.

До нього входять:

1.Варіації-притаманні лише одній фонемі.

2.Варіанти- можуть вміщувати в собі 2 і більше фонем.

Варіації і варіанти фонем кваліфікуються ще як її алофони.

Алофони- це звукові різновиди фонем, які реалізуються в її варіаціях і варіантах.

Система фонем

Фонема- одна з характерних ознак самобутності мови мови.Оскільки фонема- член фонологічної системи певної мови, то зміст кожної фонеми визначається її положенням, місцем у системі. Щоб описати фонологічну систему, необхідно протиставити кожну фонему всім іншим.

15. Фонетична та фонематична транскрипція

Транскрипція- спосіб запису усного мовлення з метою найточнішої передачі вимови.

Фонетична транскрипція- точний запис живого, усного мовлення з усіма його особливостями.

Система літер і додаткових позначок, що служать для відтворення звукової системи мови називається фонетичним алфавітом.

В українському мовознавстві використовують для передачі звучання переважно укр.. алфавіт.

Для точного транскрибування всіх фонетичних особливосей використовують систему знаків:

(а: )- довгота звука

(л’) - мякість

(/) – пауза, косою рискою

(//)- велика пауза, в кінці речення.

Фонематична транскрипція- запис який передає фонемний склад слів. Цю транскрипцію беруть у косі або ламані дужки. Вона не збігається з фонетичною транскрипцією, оскільки не передає вимовлені реальні звуки, а їх інваріанти – фонеми.