10. Фонетика. Звукова система мови. Три аспекти вивчення звуків мови. Робота мовленнєвого апарату.

Фонетика- наука яка вивчає звуки мови. Обєктом вивчення фонетики є окремі звуки, закономірності їх поєднання, фонетичні процеси, природа й структура складу, а також наголос та інтеграція.

Звук- найменша неподільна одиниця мовлення, яка утворюється апаратом мовлення має фізичне природу, виконує в мові певну функцію.

Вивчають звуки мовлення у 3-х аспектах: фізичний, фізіологічний і лінгвістичний.

Фізичний аспект (акустичний) виявляється у його звучані, завдяки якому мовлення може передаватися і сприйматися.

Фізіологічний ( біологічний) аспект – включає творення звуків апаратом мовлення, та сприйняття звуків слуховим апаратом.

Лінгвістичний ( соціальний мовний) полягає у розгляді звуків з точки зору їх функціонувальному навантажені.

З акустичного погляду звуки розрізняють за силою, висотою, тривалістю, тембром.

Сила звука – залежить від амплітуди коливань голосових зв’язків, яка в свою чергу зумовлюється силою, з якою тисне на голосові зв’язки струмінь повітря. Одиниця вимірюється в белах.

Висота звука- визначається частотою коливань за одиницю часу. Одиниця вимірюється в Гц. Людське вухо сприймає від 16-20000 тис. Гц.

Тривалість- визначається частотою коливань за одиницю часу, яка вимірюється мілісекундами.

Тембр- це своєрідне поєднання основного тону, його обертонів, та додаткових тонів. Тембр виникає внаслідок накладання на основний тон додаткових тонів, які є вищим від основного Такі тони називають обертонами.

Робота мовленнєвого апарату

Звуки людського голосу, що утворюється внаслідок роботи мовних органів:

Дихального апарату

Гортані

Надгортанної порожнечі.

Робота органів мовлення, тобто сукупність їх рухів називається - артикуляцією.

До органів артикуляції належить гортань і три надгортанні порожнини:

-глоткова,

-ротова,

-носова. Мовленнєвий апарат має 13 поверхів.

Орган мовлення, залежно від їх участі в артикуляції звуків, поділяють на активні і пасивні.

До активних належать:

-голосові

-задня стінка глотки

-язик і губи

До пасивних належать:

• Тверде піднебіння

• -альвеоли

• -зуби

• -осова порожнина.

11. Принципи класифікації звуків. Класифікація голосних звуків.

З акустичного погляду різниця між голосними і приголосними полягає в тому, що голосні є переважно музикальними тонами, а приголосні є шумами.

З артикуляційного погляду голосні відрізняються від приголосних:

-положенням творення мовлення (при творенні приголосних звуків, на шляху видихуваного повітря завжди наявна перепона, при творені голосних мовленнєвий канал відкритий, при творені приголосних частково відкритий.

-напруженням мовленнєвих органів

-різною силою струменю повітря

-голосні виконують складотворну функцію, а приголосні є нескладотворчими.

Класифікація голосних

1. За резонатором (те місце де утворюється звук.)

-звуки резонують ся у глотковій та ротовій порожнині – [а] [о]

-звуки резонують ся у носовій порожнині [ч]

2. За участі губів

-лабіалізовані – [о] [у]

-нелабіалізовані – всі крім о та у

-за горизонтальним рухом язика

3. За місцем творення ( тобто, за ступенем просування язика вперед, назад і ступенем його підняття при їх творенні.

-голосні переднього ряду [і] [и] [е]

- голосні середнього ряду ( в укр.. м. немає)

-голосні заднього ряду [у] [о] [а]

4.За способом творення

-високе піднесення [і] [у]

-високо-середнє [и]

-середнє [о] [е]

-низьке [а]

5. За ступенем відкриття ротової порожнини

-відкриті

-закриті