8. Походження та історичний розвиток мови.

У 17-19 ст. зявилося кілька гіпотез походження мови.

Звуконаслідувальна гіпотеза

Полягає в тому, що мова виникла шляхом наслідування людиною звуків природи. Прийняти таку гіпотезу неможливо, бо згідно з нею мова виникла випадково, а не за необхідністю, тому існування суспільства для її виникнення не є обов’язковим.

Звуконаслідувальна гіпотеза

Звуками людина передає свої враження про навколишній світ.

Вигукова гіпотеза

Суть її в тому, що предмети навколишнього світу викликали в людини певні почуття, і вона мимоволі вимовляла звуки, які й стали першими словами. Виникнення мови за цією гіпотезою є випадковим явищем.

Гіпотеза соціального договору

ЇЇ основоположником вважають Діодора Сицилійського. Ця гіпотеза пов’язана з ученням Демокріта й Арістотеля про умовність, довільність назв ( назви за домовленістю). Цю гіпотезу можна заперечити хоч би таким фактом, щоб домовитись, необхідно було вже мати мову.

Гіпотеза трудових вигуків

Виникла в 2-й половині 19 ст. За цією гіпотезою інстинктивні вигуки супроводжували колективні трудові дії.

Гіпотеза жестів

Гіпотеза говорить, що спочатку виникла мова жестів, а потім на її основі звукова мова. Мову жестів використовують багато племен, під час спілкування різномовних племен. Жести були і є допоміжним засобом спілкування, властиве усім народам.

Теорія моногенезу

Вчення про походження всіх мов від однієї мови. Ця теорія пов’язана з біблійним ученням.

Теорія полігенезу

Повязана з ідеєю декількох різних центрів походження людини і відповідно різних мов. Цей погляд зараз вважається менш імовірним.

Історичний розвиток мови.

Для первіснообщинного суспільства характерні обєднання людей в роди і плем’я.

Кожне плем’я користувалося своїм діалектом. Племена об’єднувалися і виникали споріднені діалекти. Племінні діалекти і навіть мови племінних союзів були засобом розмовно-побутового спілкування. З виникненням держав виникає потреба в державній мові.

Національною мовою може бути лише жива мова. Національна мова обов’язково має бути живою. Національна мова має літературну мову.

9. Зовнішні та внутрішні причини мовних змін. Мовні контакти: явища білінгвізму, субстрату, суперстрату, адстрату, піджини.

Зміни в мові зумовлені зовнішніми і внутрішніми причинами.

До зовнішніх мовних змін належить:

1. економічний, політичний і культурний розвиток суспільства. Він виявляється в лексичному й семантичному збагаченні мови.

2. розвиток людського мислення.

3. локальне розселення і переселення ( міграції людей.

4. поява письма, книгодрукування.

Важливою зовнішньою причиною мовних змін є мовні контакти – взаємодія мов унаслідок спілкування їх носіїв.

Поширеним наслідком мовних контактів є білінгвізм – тобто двомовність. Його зумовлює розселення носіїв двох мов на одній території. Паралельне використання двох мов не може тривати довго. Одна мова витісняє іншу.

Субстратом- є залишки переможеної місцевої мови в структурі пришлої мови, що перемогла. Унаслідок завоювань Юлієм Цезарем Галії і приєднання її до Римської імперії, галли стали з часом двомовними, а потім взагалі почали розмовляти латиною.

Суперстратом- є залишки пришлої переможеної мови у місцевій мові, що перемогла. Нормани завоювали Англію і поширили серед панівних верств французьку мову, якою розмовляли. Тривалий англо-французький білінгвізм призвів до перемоги англ.. мови. Французька мова в Англії вийшла з ужитку, але вплинула на англ.. мову, зокрема на її лексику.

Адстрат- периферійні мовні контакти можуть призвести до взаємодії мовних систем, зумовленої контактуванням мов сусідніх етносів. Адстрадна взаємодія укр.. та румунської мов спостерігається в Одеській області.

Адстрат залишається діалектним явищем, оскільки охоплює лише частину мовної території.

Піджинком є ділова мова з обмеженим лексичним складом і спрощеною граматикою.

Внутрішні причини

Закладені в самій мові, в її внутрішній системі в її можливостях і тенденціях. Це суперечності, що є в мові.

В історії розвитку конкретних мов відомі два процеси – диференціація та інтеграція.

Диференціація- процес, за якого з однієї мови виникає дві або більше мов.

Інтеграція- з декількох мов чи діалектів виникає одна мова.