- •6. Структура та функції філософського знання.
- •8. Своєрідність давньоіндійської філософії. Буддизм
- •9. Філософія стародавнього Китаю. Конфуціанство і даосизм.
- •10.Періоди та основні риси давньогрецької філософії.
- •11. Класичний період розвитку античної філософії.
- •12. Філософія елліністичного періоду
- •13.Основні ідеї та принципи середньовічної філософії.
- •14.Основні етапи розвитку середньовічної філософії.
- •16. Північне відродження та ідеологія реформації
- •17. Розвиток натурфілософських вчень в епоху відродження
- •18. Поняття європейської класичної філософії. Особливості філософії нового часу.
- •19. Емпіризм і раціоналізм у філософії Нового Часу
- •20. Філософія епохи просвітництва
- •22. Філософське вчення Канта.
- •23, Философские системы и.Г. Фихте и ф. Шеллинга
- •24(1) Філософська система Гегеля
- •24(2). Антропологический материализм - Людвиг Фейербах
- •25. Философия марксизма
- •26. Особливості української філософської думки
- •27. Основні періоди розвитку філософії в Україні
- •28. Вчення г. Сковороди про світ, людину, пізнання
- •29. Класична українська філософія: п. Юркевич, о. Новицький, о. Потебня
- •30. Філософія національної ідеї: т. Шевченко, л. Українка, і. Франко
- •31.Виникнення сучасної філософії та її особливості.
- •32. Позитивізм та його різновиди.
- •33.Психоаналітична філософія: фрейдизм і неофрейдизм.
- •34.Персоналітична філософія: м Бердяева, Лю Шестов.
- •35. Основні риси Екзистенціальної філософії
- •36.«Філософія життя»
- •37. Проблема буття в Історії філософії
- •38.Структура буття та місце в ній людини
- •39. Простір і час як найзагальніші характеристики буття
- •40.Поняття духовного світу людини. Природно – біологічні передумови свідомості.
- •41. Принципи та категорії діалектики. Закони розвитку
- •42. Основні форми та способи пізнання
- •43.Види і рівні знання
- •44.Проблема істини в філософії: основні концепції істини
- •59. Проблема спрямованості та єдності історичного процесу. Лінійні та циклічні концепції історії.
- •60. Суспільний прогрес та глобальні проблеми людства.
6. Структура та функції філософського знання.
Філософія являє собою форму раціонально обґрунтованого уявлення людини про світ і про себе, про їхній взаємозв'язок. Тому філософське рішення питання про сущності світу і людини, про його відношення до світу явилося методологічною основою формування якісно нового світогляду. У цьому зв'язку важливим ставати питання про те, що ж являє собою філософія як феномен духовного життя суспільства. Таким чином, можна сказати, що предметом філософії є її об'єкт - відношення "людина-світ",- аналізований із погляду природи і сутності світу, природи і сутності людини, його місця у світі, відношення до нього, можливостей його пізнання і перетворення, а також із погляду устрою світу, його загальної структури і стану, у якому він знаходиться. Два протилежних підходи до рішення питання про природу і сутність світу і людини позначили суть основного питання філософії як питання про відношення духу до природи, свідомості до матерії, мислення до буття. Визнання матеріального й ідеального як граничних основ буття світу і людини з неминучістю призвело до рішення питання про те, що ж є первинним - матерія або свідомість. Постановка і рішення цього питання склали першу сторону основного питання філософії. У залежності від того, як філософи відповідали на цей запитання, що вони вважали первинним, а що вторинним, вони розділилися на матеріалістів і ідеалістів. Так виникли матеріалізм і ідеалізм як два основних напрямки у філософії. Крім цих основних засобів рішення основного питання філософії є ще дуалізм, що визнає дух і природу, свідомість і матерію, мислення і буття двома самостійними початками. Це - специфічна спроба перебороти протилежність між матеріалізмом і ідеалізмом.
7. Зародження філософської думки. Східний та Західний типи культури і філософування.
Зародження філософії припадає на VI ст... до н.е. на території Китаю, Індії та Середземномор’я майже одночасно. Період у який виникає філософія – так звана епоха «Осьового часу», характерними рисами якої є: розвиток розуму та особистості, що прийшов на зміну міфологічному світогляді довіри до природи.
Сучасна наука виділяє 3 основні теорії зарождение философии :
Міфогенна – виходить з того, що філософія сягає найдавніших шарів людської свідомості, успадковуючи від міфології усі головні світоглядні проблеми, підносить їх до вищого рівня усвідомлення та піддає раціоналізації.
Гносеогенна – полягає в якісній відмінності філософії та міфології, підкреслює наявність розриву між ними. Підгрунтям філософії вважається раціональне знання, яке є несумісним з міфологічними моделями світу.
Гносеоміфогенна – вказує на те, що існує 3 невід’ємних джерела виникнення філософії:
Типи філософування:
1.Релігійно-містичний тип філософування
2. Есеїсько-афористичний тип філософування 3. Художньо-образний тип філософування 4. Теоретичний тип філософування
8. Своєрідність давньоіндійської філософії. Буддизм
Буддизм - релігія, яка проповідує позбавлення від страждань шляхом відмови від бажань і досягнення "вищого просвітління" - нірвани. Зародилося у Індії УІ-У ст. до н.е. В Ш ст. н.е. проголошений офіціальною релігією.
Староіндійська філософія розвивалась у школах, так званих "дашанах". Існували дашани астиків і дашани нестиків. Ці дашани проповідували різко полярні ідеї, які групувались на визнанні або запереченні Вед. "Веда" (в перекладі з індійського "знання") - це збірник текстів на честь богів. В дашан астиків входили такі школи вчення, що визнавали авторитет Вед. Це ортодоксальні вчення: ведан, санкхья, йога, ньяя, вайшешика, шиманса. В дашани нестиків (неортодоксальні школи) входили вчення: чарваків, буддизму джайнізму.