
- •Розділ 1 Визначення необхідної потужності двигуна для проектованої машини та вибір прототипу двигуна. Теоретичне обґрунтування вибору потужності двигуна.
- •Після вибору прототипу розрахунки ведуть у наступному порядку
- •Знаходження маси трактора
- •Коефіцієнт корисної дії трансмісії:
- •Номінальна потужність двигуна.
- •Розділ 2 Тепловий розрахунок двигуна
- •2.2. Процес стиску
- •2.3. Процес горіння
- •2.4. Процес розширення
- •2.5. Процес випуску (очистки циліндра)
- •Список параметрів теплового розрахунку для вводу в еом
- •Розділ 3 Розрахунок показників робочого циклу, розмірів та параметрів двигуна
- •Індикаторні показники
- •3.1. Середній індикаторний тиск
- •3.2. Індикаторний ккд
- •3.3. Індикаторна питома витрата палива
- •Ефективні показники
- •3.4. Величина втрат на тертя
- •Визначення Розмірів двигуна
- •Параметри проектованого двигуна
- •Розділ 4 Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму
- •4.6. Сумарна тангенціальна сила
- •4.7. Визначення середнього крутного моменту двигуна.
- •Розрахунок і побудова швидкісної характеристики двигуна
- •Розрахуноково-пояснювальна записка до курсової роботи з дисципліни
- •Література
4.6. Сумарна тангенціальна сила
Для двигунів з рівномірним чергуванням виконання робочих ходів процес визначення ТΣ спрощується: сума знаходиться поелементним сумуванням колонки TS з фазовим зміщенням між елементами, рівним кутові між суміжними циклами і кількістю елементів, рівною кількості циліндрів. Довжина діаграми для цього випадку буде 720°/і, де і – число циліндрів. При сумуванні слід бути уважним, не забувати враховувати знак сили ТS.
За результатами обчислення сумарної тангенціальної сили ТΣ будують її графік ТΣ = f(α) (рис. 4.6) та обчислюють середнє значення крутного моменту двигуна Мк. При крокові обчислення діаграми 20 і більше градусів табличний метод дає дуже грубі результати і в цьому випадку рекомендується графічне визначення ТΣ.
Таблиця 4.2.
Порядок роботи циліндрів шестициліндрового рядного двигуна
1-3-4-2
ПКВ |
Циліндри |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
30 |
РХ |
|
|
|
60 |
|
|
|
|
90 |
|
|
|
|
120 |
|
|
|
|
150 |
|
|
|
|
180 |
|
|
|
|
210 |
|
|
РХ |
|
240 |
|
|
|
|
270 |
|
|
|
|
300 |
|
|
|
|
330 |
|
|
|
|
360 |
|
|
|
|
390 |
|
|
|
РХ |
420 |
|
|
|
|
450 |
|
|
|
|
480 |
|
|
|
|
510 |
|
|
|
|
540 |
|
|
|
|
570 |
|
РХ |
|
|
600 |
|
|
|
|
630 |
|
|
|
|
660 |
|
|
|
|
690 |
|
|
|
|
720 |
|
|
|
4.7. Визначення середнього крутного моменту двигуна.
Середнє значення крутного моменту визначають через середнє за цикл значення Тср сумарної тангенціальної сили ТΣ . Найпростіший спосіб її знаходження полягає у підрахунку площі Fд під кривою ТΣ і ділення її на довжину діаграми Lд з урахуванням масштабу μP побудови графіка ТΣ :
Тср = (Fд·μP/Lд). (4.9)
При цьому площу під віссю абсцис слід вважати від'ємною. Підрахунок площі не викликає труднощів, якщо графік ТΣ побудовано на міліметровому папері.
Значення площі Fд можна обчислити, скориставшись графоаналітичним методом – методом трапецій. Для цього побудовану криву ТΣ ділять на довільні частини вертикальними лініями (чим більше – тим точніше буде обчислена Fд) і підраховують та сумують з урахуванням знаку площі одержаних окремих ділянок, які по формі вважають трапеціями.
При поділі кривої на досить велику кількість рівних частин середнє Тср значення сумарної тангенціальної сили ТΣ знаходиться як середнє арифметичне всіх ординат.
Підставляючи одержане значення площі Fд і довжини Lд діаграми у формулу 4.11 та враховуючи масштаб побудови діаграми μР одержуємо значення середнього крутного моменту двигуна:
Мкр = (Fд·μP/Lд)·(πD2/4)·r·106 = Tcр·(πD2/4)·r·106, Нм (4.10)
Мкр =656·3,14·0,1052·0,06·0,035·106 /60·4= 298,14 Нм
Визначене за формулою 4.9 значення крутного моменту не враховує величини втрат на тертя (індикаторний крутний момент), які у тепловому розрахунку визначені через механічний ККД ηм. З урахуванням механічного ККД ефективний момент на колінчастому валу двигуна буде рівним:
Ме = МКР·ηМ, Нм. (4.11)
Ме = 298,136·0,785 = 234,00 Нм
Величина Ме, знайдена за формулою 4.14 повинна співпадати зі значенням ефективного крутного моменту, визначеному в тепловому розрахунку (розділ 3). Розбіжності у значеннях вказують на наявність помилок у динамічному розрахунку чи при побудові графіків сил, які слід виявити та усунути до перевірки розділу з допомогою ЕОМ.
4.9. При задовільній якості виконання розрахунків по розділу 4 ЕОМ видруковує дані, які слід занести до таблиці 4.1: значення N, Ршш та Rшш. Про бокову силу N, графік якої слід побудувати, було сказано вище (підрозділ 4.4). Сили Ршш та Rшш є силами, що навантажують шатунну шийку KB. Про них слід сказати окремо.
4.9.1. Зі сторони шатуна на шатунну шийку діє сила Рш , яку розкладають на дві складові: тангенціальну ТS, яку ми вже визначили, та нормальну ZS, що діє вздовж осі кривошипа:
ZS = Pс·cos(α + β)/cosβ, МПа (4.12)
До сили ZS додається сила інерції від обертання маси mш нижньої головки шатуна РS, що також діє вздовж осі (по радіусу) кривошипа:
PS = – (1 – ľ)·mш·r·ω2·10-6, МПа, (4.13)
де (1 – ľ)·mш – частина маси шатуна, віднесена до нижньої головки. Позначення інших величин відповідає формулам 4.7 та 4.8.
Сили ZS та PS діють по одній лінії і тому їх можна сумувати з урахуванням знаку. Їх алгебраїчна сума позначена Ршш = ZS + PS і складає колонку Pшш таблиці 4.3.
Таблиця 4.3.
Список параметрів динамічного розрахунку двигуна для вводу в ЕОМ
№№ пп |
Параметри: назва та позначення (приведені російською мовою як на екрані ЕОМ) |
Одиниця виміру |
Значення |
1 |
принятое отношение λ = r/ 1ш |
– |
0,3 |
2 |
принятый ход поршня по инд. диаг.Sп , L |
мм |
150 |
3 |
принятая отн. масса поршня m’п, mп |
кг/ м2 |
250 |
4 |
принятая отн. масса шатуна m’ш, mш |
кг/ м2 |
380 |
5 |
неуравновешенные массы колена вала m’к, m |
кг/ м2 |
250 |
6 |
распределение масс шатуна = 0.275 ?, ľ |
– |
0,275 |
7 |
шаг построения диаграммы, градусов, t |
˚ПКВ |
30 |
8 |
относительный дезаксаж КШМ, а |
– |
0 |
Для угла поворота кривошипа, равного х градусов, введите значения параметров с учетом знака: |
|||
9 |
перемещения поршня от ВМТ Sх = |
мм |
12,861 |
10 |
силы ин. пост. движ. масс РJ = |
МПа |
-0,997 |
11 |
силы давл. газов в цил. Рг = |
МПа |
1,325 |
12 |
суммарной силы Рс = |
МПа |
4,046 |
13 |
суммарной танг. силы ТS = |
МПа |
-0,488 |
4.9.2. Результуюче навантаження на шатунну шийку з боку шатуна може бути знайдене, як векторна сума сил ТS та Pшш, кут між якими завжди дорівнює 90° і тому величина сумарної сили визначаэться як:
(4.14)
Значення результуючого навантаження на шатунну шийку Rшш повинно бути занесено до відповідної колонки таблиці 4.1.
За результатами розрахунків TS та Ршш будується діаграма навантаження на шатунну шийку (індивідуальне завдання, розділ 6)
Розділ 5.