Інфляція
Економісти використовують термін "інфляція" для позначення постійного зростання загального рівня цін, виражених в одиницях грошей.
Величина інфляції – рівень інфляції - зазвичай виражається в зростанні річного відсотка деякого загального індекс цін грошей.
Інфляція означає постійне падіння загальної купівельної спроможності грошової одиниці.
Темпи інфляції змінюються від року до року і від валюти до валюти.
Наприклад, інфляція долара США з 1950 року варіюється в діапазоні від низького рівня -0,7% (1954) до високого рівня в 13,3% (1979). З 1991 року цей показник залишався на рівні від 1,6% до 3,3% в рік.
З 1950 року щонайменше 18 країн пережили гіперінфляцію, в яких інфляція перевищувала 50% на місяць.
В останні роки в Японії спостерігалась негативна інфляції, або "дефляція", близько 1% в рік.
Центральні банки в більшості країн сьогодні сповідують підтримання низького рівня інфляції, але позитивно (марно).
Хоча економіки на срібному і золотих стандартах теж стикались з інфляцією, темпи інфляції в таких країнах рідко перевищувала 2% в рік, а по загальному досвіду протягом століть інфляція була близька до нуля. Економіки з паперовими грошовими стандартами, якими є більшість країн сьогодні, зазнали набагато більше інфляції.
Вимірювання інфляції.
У Сполучених Штатах, інфляція вимірюється відсотком зростання індексу споживчих цін, який, яке повідомляє щомісяця Бюро статистики праці (BLS).
Кошик згідно ІСЦ не збігається з конкретним кошика товарів і послуг, які ви споживаєте, і є лише наближенням у відсотках зростання вартості життя.
Альтернативний показник вимірювання інфляції - дефлятор валового внутрішнього продукту.
Дефлятор ВВП є більш представником економіки в цілому, але менш стосується звичайних споживачів, тому що його кошик включає в себе ціни на неспоживчі товарів (такі, як нове обладнання для бізнесу), яке споживачі не купують, і виключає ціни багатьох товарів іноземного виробництва, яких споживачі не купують.
Інфляція може завдати великої шкоди (наслідків). Шкода є значнішою, за умови, що фактична інфляція відрізняється від очікуваного рівня інфляції.
Pricing
Pricing is the process of determining what a company will receive in exchange for its products.
Pricing factors are:
manufacturing cost;
market place;
competition;
market condition;
quality of product.
Pricing is also one of the fundamental aspect of financial modeling.
Pricing is very important in marketing and is one of the four Ps of the marketing mix (product, promotion, place and pricing).
Pricing is the manual or automatic process of applying prices to purchase and sales orders, based on factors such as:
a fixed amount,
quantity break,
promotion or sales campaign,
specific vendor quote,
price prevailing on entry,
shipment or invoice date,
combination of multiple orders or lines, and many others.
There are several stages of the process of determining the price of new products, such as:
Develop marketing strategy - perform marketing analysis, segmentation, targeting, and positioning.
Make marketing mix decisions - define the product, distribution, and promotional tactics.
Estimate the demand curve - understand how quantity demanded varies with price.
Calculate cost - include fixed and variable costs associated with the product.
Understand environmental factors - evaluate likely competitor actions, understand legal constraints, etc.
Set pricing objectives - for example, profit maximization, revenue maximization, or price stabilization.
Determine pricing - select a pricing method, develop the pricing structure, and define discounts.
Managers may use several pricing methods:
Cost-plus pricing - set the price at the production cost plus a certain profit margin.
Target return pricing - set the price to achieve a target return-on-investment.
Value-based pricing - base the price on the effective value to the customer relative to alternative products.
Psychological pricing - base the price on factors such as signals of product quality, popular price points, and what the consumer perceives to be fair.